№ 23787044, 13.04.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

13 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/843/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Вівсяної Інни Василівни

представника позивача: Арустамян А. Е.

представника позивача: Андрощук О. І.

представника позивача: Рожко О. Б.

представника відповідача: Непийвода І. А.

представника відповідача: Пастернак Д. О.

представника відповідача: Білодід П. Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Зерновий Союз"

до: Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Зерновий Союз"(далі -ТОВ "Агро-Зерновий Союз", товариство) з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі -ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправними дій та скасування рішень суб'єкта владних повноважень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 15.05.2009 року по 01.01.2011 рік, за наслідками якої складений акт №189/2320/36474378 від 24.01.2012 р. (далі - Акт).

На підставі вказаного Акту ДПІ у м. Вінниці прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення з якими не погоджується ТОВ "Агро-Зерновий Союз", в зв"язку з чим і звернулось до суду.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що Акт виготовлений за відсутності первинних документів та не відповідає правилам елементарної арифметики.

Також, на думку позивача, абсолютно безпідставним є застосування відповідачем при перевірці наказу Міністерства транспорту України №488/346 від 29.12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля".

Позивач звертає увагу суду, що обґрунтування висновків перевіркою відображених у певних рядках декларації з податку на прибуток за період з 15.05.2009 року по 01.01.2011 рік свідчить про те, що ці декларації взагалі не досліджувались, адже зазначені в Акті на ст. 10 показники, відображені в рядку 05.1 "Собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг)", можуть бути відображені лише в податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом МФ України №1213 від 28.09.2011 р. Тобто, показники за період до 01.01.2011 р. не можуть бути відображені в податковій декларації, форма якої з'явилася лише в вересні 2011 року.

Щодо податку на додану вартість, то товариство вважає, що висновки про завищення податкового кредиту, які відображені в п. 3.1.2 Акту, свідчать про те, що якість перевірки з зазначених питань не витримує жодної критики, оскільки у позивача ніколи не було в наявності актів виконаних робіт з надання транспортних послуг по перевезенню будівельних матеріалів і вони ніколи не слугували підставою для оформлення податкових накладних з ПДВ і використання їх для формування податкового кредиту з ПДВ.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, та, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали та просили суд відмовити у його задоволені з підстав, викладених в запереченнях на адміністративний позов ТОВ "Агро-Зерновий Союз".

В ході судового розгляду судом було допущено заміну неналежного відповідача ДПІ у м.Вінниці належним - Вінницько об"єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ "Агро-Зерновий Союз" підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

На підставі службового посвідчення державної податкової інспекції у м. Вінниці серії УВН №054815, виданого 16.12.2008 р., Білодідом Павлом Петровичем - головним державним податковим ревізор-інспектором податкової служби І рангу відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці, керуючись ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1. ст. 75, на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст. 79 "Податкового кодексу України" від 2 грудня 2010 року №2755-VI, на виконання постанови слідчого СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Завальнюка О. К. від 13.04.2011 р., відповідно наказу ДПІ у м. Вінниці за №2620/23 від 23.05.2011 р. та повідомлення №28411/23 від 23.05.2011 р. проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Агро-Зерновий Союз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 15.05.2009 р. по 01.01.2011 р.

Згідно Акту вбачається, що в ході вказаної вище перевірки, податковим органом встановлено наступні порушення:

- п.п. 4.1.1 п.4.1 ст 4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 611583,00 грн.;

- п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 295868,00 грн.;

- статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" та п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ТОВ "Агро-Зерновий Союз" не подано податкових розрахунків комунального податку та занижено комунального податку в сумі 10,20 грн., у тому числі: за 2 квартал 2010 року в сумі 3,4 грн.; за 3 квартал 2010 року в сумі 3,4 грн.; за 4 квартал 2010 року в сумі 3,4 грн.;

- п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.36.1 ст. 36, п.49.2 ст. 49 "Податкового кодексу України", п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме неподання у встановлені терміни декларацій з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2010 року.

Податковий орган в Акті вказує, що на порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством не включено до складу "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)"(рядок 01.1 Декларації) в 2-3 кварталі 2010 р. доходи від реалізації товарів на суму 2863615,00 грн.

На порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством віднесено до складу "витрати на придбання"(рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток) витрати на придбання транспортних послуг по перевезенню товарів в 4 кварталі 2009 р. в сумі 312837,00 грн., в 1 кварталі 2010 р. в сумі 1213479,10 грн., в 2 кварталі 2010 р. в сумі 246006,40 грн., в 3 кварталі 2010 р. в сумі 1990,91 грн.

Також, податковим органом встановлено порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "Агро-Зерновий Союз" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму 295868,00 грн., у тому числі за: листопад 2009 р. - 42396,00 грн.; грудень 2009 р. - 9743,00 грн.; січень 2010 р. - 4710,00 грн.; лютий 2010 р. - 94649,00 грн., березень 2010 р. - 103022,00 грн., квітень 2010 р. - 39141,00 грн.; травень 2010 р. - 705,00 грн.; червень 2010 р. - 1170,00 грн., липень 2010 р. - 332,00 грн., які не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності підприємства.

Наслідки проведеної перевірки знайшли своє відображення в прийнятих ДПІ у м. Вінниці податкових повідомленнях-рішеннях від 2 лютого 2012 року №0000262350, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з комунального податку в розмірі 510,00 грн. (а. с. 9), №0000252350, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 369835,00 грн. (а. с.10 ) та №0000242350, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 764989,00 грн. (а. с. 11).

Суд не погоджується з вказаною позицією ДПІ у м. Вінниці щодо прийнятих податкових повідомлень-рішень №0000252350 та №0000242350 з наступних підстав.

В процесі перевірки податковим органом встановлено завищення позивачем валових витрат на загальну суму 1774313,00 грн.

Згідно наведених відповідачем даних у таблиці на сторінці 9 Акту, встановлена перевіркою загальна сума завищення валових витрат за 9 місяців 2010 року наростаючим підсумком становить 7635859,00 грн., а за 2010 рік наростаючим підсумком становить 6780303,00 грн.

Таким чином, валові витрати за 4 квартал становлять мінус 855556,00 грн., тобто за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності відповідачем визначено від'ємне значення суми скоригованих валових витрат.

Суд бере до уваги, що відповідачем визначалося відхилення скоригованих валових витрат по кожному звітному періоді окремо, встановлення його від'ємного значення в 4 кварталі 2010 року є незрозумілим і не спростовано відповідачем.

Крім того, відповідачем встановлено одночасне як завищення, так і заниження валових витрат в 2 та 3 кварталах 2010 року, проте, як зазначено в самому Акті, за 2 та 3 квартали 2010 року та за 2010 рік податкова декларація з податку на прибуток не подавалася. В той же час, даний висновок не підтверджений відповідними доказами.

Також, відповідно до Акту, податковим органом встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 04.1 Декларацій ", витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11"та 05.1 "собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг )"завищення у сумі -1774313,00 грн., а саме: за 4 кв. 2009 р. завищення в сумі 312837,00 грн.; за 1 кв. 2010 р. завищення в сумі 1213479,00 грн.; за 2 кв. 2010 р. завищення в сумі 246006,00 грн.; за 3 кв. 2010 р. завищення в сумі 1991,00 грн. та заниження у сумі -2198821,00 грн., а саме: за 2 кв. 2010 р. заниження в сумі 2069035,00 грн.; за 3 кв. 2010 р. заниження в сумі 129786,00 грн.

На думку відповідача вищевказані акти виконаних робіт з надання транспортних послуг по перевезенню будівельних матеріалів не пов'язані з веденням господарської діяльності, тобто немає доказу наявності витрат, доцільність їх здійснення, а також обгрунтування зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємства.

Суд вважає, що даний висновок податкового органу не ґрунтується на первинних бухгалтерських документах, оскільки позивачем не надавались послуги по перевезенню будівельних матеріалів. В судовому засіданні представники податкового органу не змогли пояснити з якого джерела відповідач дійшов такого висновку.

В Акті зазначено, що основним видом діяльності позивача є купівля та продаж зерна та зернової продукції, тому транспортні послуги стосуються виключно перевезення зерна та зернової продукції.

Крім того, товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що товарно-транспортні накладні, не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 545 ЦК України підтвердження факту та належності виконання зобов'язання є письмове підтвердження одержання такого виконання кредитором.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" визначено первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійсненя господарської операції, а якщо це неможливо то безпосередньо після її закінчення. Для контролю порядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведенні облікові документи.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В даному випадку первинними документами, що підтверджують факт господарської операції є видаткові та податкові накладні та розрахункові документи.

На підтвердження, того що вище вказані транспортні послуги відбулись позивачем суду надано податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які оглядались в судовому засіданні та копії яких наявні в матеріалах справи.

Матеріалами справи встановлено, та не спростовується відповідачем по справі, що всі накладні, які були отримані позивачем разом із поставленим товаром та послугами, складені у повній відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік ти фінансову звітність в Україні" та вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно положень пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій.

Позивач придбавши документально підтверджені транспортні послуги на підставі актів виконаних робіт, податкових та видаткових накладних цілком правомірно, згідно положень пп.7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", відніс собі до податкового кредиту суму коштів ПДВ.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 вказаного вище Закону, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків".

За отримані послуги позивачем проведено розрахунки з постачальниками, тобто відбулись реальні зміни майнового стану платника податків - ТОВ "Агро-Зерновий Союз".

Щодо застосування при перевірці наказу Міністерства транспорту України №488/346 від 29.12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" то суд зауважує, що даний наказ не пройшов державної реєстрації в порядку встановленому Указом Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", а відтак не є джерелом права, обов'язковим для застосування.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0000252350 та №0000242350, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000252350 та №0000242350 підлягають скасуванню.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень, які скасовані судом, слід зазначити, що результатом оскаржуваних позивачем дій стало прийняття відповідачем рішень у формі податкових повідомлень-рішень. При оскарженні такого рішення, суд перевіряє правомірність дій щодо його винесення (прийняття) і у випадку встановлення протиправності в таких діях, скасовує відповідне рішення. Вказане свідчить про те, що скасування рішення охоплює в собі й визнання протиправними дій при його прийнятті, а тому питання протиправності дій, у даному випадку, окремого окреслення судовим рішенням не потребує.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000262350, згідно з яким позивачу застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн., то суд виходив з наступного.

При перевірці достовірності відображених показників у поданих податкових розрахунках комунального податку за період 15.05.2009 р. по 01.01.2011 р. відповідачем встановлено нарахування та сплату в сумі 32,00 грн. на підставі таких документів: податкові розрахунки комунального податку; головні книги за 2009 р. -2010 р.; оборотно-сальдові відомості та дані бухгалтерських розрахунків 31.1 "Поточні рахунки в національній валюті", 641.4 "Розрахунки по комунальному податку" штатний розпис підприємства, розрахунки чисельності працюючих, інші необхідні документи.

Податковим органом в Акті встановлено, досліджено судом та й не заперечувалось представниками позивача, що декларації ТОВ «Агро-Зерновий Союз» до податного органу за 2-4 квартал 2010 р. не подавались.

На порушення статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993 р. №56-93 та п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ ТОВ "Агро-Зерновий Союз" не подано податкових розрахунків комунального податку та занижено комунальний податок в сумі 10,20 грн., у тому числі: за 2 квартал 2010 року в сумі 3,4 грн.; за 3 квартал 2010 року в сумі 3,4 грн.; за 4 квартал 2010 року в сумі 3,4 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні скасування податкового повідомлення-рішення №0000262350 слід відмовити.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов обґрунтований не в повній мірі, відтак підлягає задоволенню частково, податкові повідомлення-рішення №0000252350 та №0000242350 скасуванню, а у задоволенні скасування податкового повідомлення-рішення №0000262350 - слід відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З урахуванням часткового задоволення позову на користь позивача слід стягнути 1073,00 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.02.2012 року №№0000252350, 0000242350.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Зерновий Союз" судовий збір відповідно до частини задоволених вимог у розмірі 1073 грн. шляхом безспірного їх списання органами Державної казначейської служби України із розрахункових рахунків Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: