Решение № 23779287, 25.04.2012, Коломацький районний суд Харківської області

Копія:

справа № 2019/118/2012

провадження № 2/2019/31/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 року с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі: головуючого судді - Яковенко А.О., при секретарі судового засідання Талавиря С.Г,

за участю:

прокурора Бобрицький В.А.

відповідача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2, діє на підставі доручення від 25.04.2012 року № 12-35/220

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за цивільним позовом Валківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Коломацької РДА Харківської області про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини та закріплення житла,-

В С Т А Н О В И В :

Валківський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернувся до Коломацького районного суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав стосовно неповнолітньої ОСОБА_3; стягнути з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/3 від всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на користь неповнолітньої ОСОБА_3, до досягнення нею повноліття; закріпити за неповнолітньою ОСОБА_3 житло, яке розташовано за адресою: вул. 18 Лютого, 52, с. Пащенівка, Коломацького району Харківської області з правом користування.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні у зв'язку з тим, що відповідно до фактичних обставин справи наявні всі правові підстави для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно неповнолітньої ОСОБА_3; інші вимоги є похідними від правовідносин позбавлення батьківських прав та їх задоволення відповідає інтересам неповнолітньої.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, просив суд не розлучати її з неповнолітньою ОСОБА_3.

Представник третьої особи Комісії з захисту прав дитини Коломацької районної державної адміністрації Харківської області в судовому засіданні заявлені вимоги про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини та закріплення житла визнала в повному обсязі, оскільки позовні вимоги спрямовані на захист інтересів неповнолітньої ОСОБА_3.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, а визнання позову - прийняттю, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що перебуваючи у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були записані батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-ВЛ № 289954, виданого 08 квітня 1996 року Відділом РАЦС Коломацького району Харківської області, про що зроблено актовий запис № 7 від 16.04.1996 року (а.с. 5).

З довідки Шелестівської сільської ради Харківської області про склад сім'ї судом встановлено, що відповідач мешкає за адресою: пров. Борисенко, 1, с. Шелестове, Коломацького району, разом з донькою ОСОБА_3, сином ОСОБА_5, співмешканцем ОСОБА_6 (а.с. 10); з довідки від 03.10.2011 року № 593 вбачається, що відповідач по справі - гр. ОСОБА_1 зарекомендувала себе з негативного боку, зловживає спиртними напоями, тривалий час ніде не працює, виховання своєї доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 не здійснює (а.с. 7).

Згідно з ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 10 ЦК України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України.

Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, була підписана Україною 21.02.1990р., ратифікована 27.02.1991р., набрала чинності для України 27.09.1991р., таким чином є частиною національного законодавства та підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до Преамбули Конвенції, Організація Об'єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу, дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Згідно з ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Статтею 2 Закону України «Про охорону дитинства»визначено, що законодавство про охорону дитинства грунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері. Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Згідно з п.п. 2, 4 ст. 4 Закону України «Про охорону дитинства» система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає: забезпечення належних умов для охорони здоров'я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності; встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства»місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують проведення державної політики у сфері охорони дитинства; вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.

Згідно з Витягом з протоколу засідання комісії з захисту прав дитини від 04.10.2011 року № 10, на порядок денний було поставлено питання про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно неповнолітньої ОСОБА_3, про що і було ухвалено відповідне рішення (а.с. 12). Висновком Органу опіки та піклування Коломацької РДА Харківської області про доцільність позбавлення батьківських прав від 21.10.2011 року було вирішено звернутись за вирішенням вищевказаного питання стосовно ОСОБА_1 до суду (а.с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Між тим, відповідно до довідки Шелестівської сільської ради Харківської області від 03.10.2011 року № 593 відповідач по справі - гр. ОСОБА_1 виховання своєї доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 не здійснює (а.с. 7)

З листа директора Шелестівської ОСОБА_7 ступенів від 26.04.2011року № 90, надісланого на адресу Органу опіки та піклування Коломацької РДА Харківської області вбачається необхідність вжиття невідкладних заходів щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно неповнолітньої ОСОБА_3 та термінового вжиття заходів щодо поліпшення умов проживання дитини (а.с. 9), який був складений за результатами обстеження житлово-побутових умов проживання учениці ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказана особа мешкає за адресою: пров. Борисенко, 1, с. Шелестове, Коломацького району разом з бабусею, яка фактично і здійснює функції щодо її утримання та виховання (а.с. 8). Крім того, з характеристики Шелестівської ОСОБА_7 ступенів, складеної стосовно учениці ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, судом вбачається, що її мати належної уваги вихованню доньки не приділяє, зловживає спиртними напоями, неповнолітня знаходиться на утриманні бабусі (а.с. 11).

Згідно з п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Таким чином, суд, проаналізувавши матеріали справи і дослідивши зібрані докази у їх сукупності, взявши до уваги, що відповідно до фактичних обставин справи за зібраних доказів по справі, ОСОБА_1 належної уваги вихованню доньки не приділяє, зловживає спиртними напоями, неповнолітня ОСОБА_3 фактично знаходиться на утриманні у іншої особи, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для позбавлення судом батьківських прав ОСОБА_1 стосовно неповнолітньої ОСОБА_3, у звязку з чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно вимог щодо закріплення за неповнолітньою ОСОБА_3 житло, яке розташовано за адресою: вул. 18 Лютого, 52, с. Пащенівка, Коломацького району Харківської області з правом користування, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 СК України якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні.

Згідно з ч. 4 ст. 167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Відповідно до фактичних обставин справи, житло, яке розташовано за адресою: вул. 18 Лютого, 52, с. Пащенівка, Коломацького району Харківської області, належить бабусі ОСОБА_3, на вихованні якої фактично і знаходиться неповнолітня.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що закріплення за неповнолітньою ОСОБА_3 житла, яке розташовано за адресою: вул. 18 Лютого, 52, с. Пащенівка, Коломацького району Харківської області не порушує нічиїх прав, свобод та інтересів та відповідає інтересам неповнолітньої, з огляду на що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів в розмірі 1/3 від всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на користь неповнолітньої ОСОБА_3, до досягнення нею повноліття, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням cуду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього кодексу.

Згідно з ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

За таких умов, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів, у звязку з чим призначає до стягнення з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/3 від всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на користь неповнолітньої ОСОБА_3, до досягнення нею повноліття; а рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць - підлягає негайному виконанню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно з п.п. 4.2.5 ст. 5 Закону України Про судовий збір за подання заяви у справах окремого провадження встановлюється ставка судового збору у розмірі 0.1 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Законом України Про Державний бюджет України на 2012 рік, на 1 січня 2012 року законодавчо встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1073.00 грн. Таким чином, ставка судового збору за подання заяви у справі окремого провадження складає 107.30грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Державного бюджету України судові витрати по справі у розмірі 107.30 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 9 Конституції України, Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 10 Цивільного кодексу України, ст.ст. 141, 164, 167, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 11, 60, 61, 88, 212 214, 223, 234, 235, 294 ЦПК України, ст.ст. 2, 4, 5, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 1, 5 Закону України Про судовий збір, Законом України Про Державний бюджет України на 2012 рік, ст.ст. 10, 11, 60, 88, ст.ст. 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Цивільний позов Валківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Коломацької РДА Харківської області про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини та закріплення житла - задовольнити в повному обсязі.

2. Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженку с.Шелестове Коломацького району Харківської області (місце мешкання: провул. Борисенко, 1, с. Шелестове, Коломацького району, Харківської області) батьківських прав у відношенні неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженку с.Шелестове Коломацького району Харківської області (місце мешкання: провул. Борисенко, 1, с. Шелестове, Коломацького району, Харківської області) аліменти на користь неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 від всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

4. Закріпити за неповнолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 житло, яке розташовано за адресою: вул. 18 Лютого, 52, с. Пащенівка, Коломацького району Харківської області з правом користування.

5. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце мешкання: провул. Борисенко, 1, с. Шелестове, Коломацького району, Харківської області) на користь Державного бюджету України (код ЄДРПОУ суду: 23328542 УДК у Коломацькому районі, код отримувача коштів за ЄДРПОУ: 24134372 ГУДКУ у Харківській області, МФО: 851011, код класифікації доходів бюджету: 22030001, номер доходного рахунку щодо сплати судового збору: 31212206700294) судові витрати по справі у розмірі 107.30 (сто сім грн. 30 коп.) грн.

6. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Коломацький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 28 квітня 2012 року.

Суддя: