№ 237539, 31.10.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

"31" жовтня 2006 р.

Справа № 9/631/06

31 жовтня 2006р., 13 год. 20 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22. каб. №813

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Філінюк І.Г., при секретарі Сіренко І. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративного позову:

Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 46, під.2, код ЄДРПОУ 23626096

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю експертно-консультаційне бюро „Юрекспертиза”, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 19, код ЄДРПОУ 24791762

За участю представників сторін:

Від позивача: Васильченко О.В., дор. №01-11/34 від 17.01.2006р.

Від відповідача: Думі тру Р.Т., дор. №69 від 31.06.2006р.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 4024,00грн. за нестворені у 2005р. робочі місця для інвалідів.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що на підприємстві відповідача в 2005р. працював інвалід –Герасименко А.Т., посвідчення про інвалідність серії АА №799510 від 10.01.2002р., копія трудової книжки Герасименко А.Т.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 4024,00грн. за нестворені у 2005р. робочі місця для інвалідів.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на вимоги ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", п. 3, 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314, відповідач не виконав встановлений норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих та не ввів робочі місця для інваліда в дію, шляхом працевлаштування на них інвалідів.

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на наданий відповідачем "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік" (форма 10-П1), в якому зазначено, що на підприємстві не працювало жодного інваліду.

Дослідивши матеріали справи, зокрема Звіту відповідача „Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (а.с.5), суд встановив, що на підприємстві відповідача працював один інвалід, про що вказано в Звіті, що також підтверджується наданими відповідачем до відзиву на позов матеріалами. Таким чином, твердження позивача є помилковими та нарахування штрафних санкцій за нестворені у 2005р. робочі місця для інвалідів –безпідставні.

Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За такими обставинами, оскільки позивач не довів вчинення правопорушення з боку відповідача, суд знаходить позовні вимоги не доведеними належними чином та не підлягаючими задоволенню.

Керуючись ст. 87, 94, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Постановив:

В задоволені позову відмовити.

Суддя

I.Г.Фiлiнюк