№ 23737505, 27.04.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/1071/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Галенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ніжинського міськрайонного центру зайнятості -робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення коштів незаконно отриманого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг в сумі 4277,41 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Ніжинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Ніжинського міськрайонного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача кошти незаконно отриманого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в сумі 4277,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач звернувся до позивача з заявою, як такий, що шукає роботу та з проханням надати статус безробітного. Позивачем 05.06.2007 року за особистою заявою відповідача було прийнято рішення про надання статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю. Також після проходження відповідачем професійного навчання він отримав одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності в розмірі 4204,63 грн. Проте, в результаті проведеної перевірки було встановлено, що відповідач працював в ТОВ «Компанія Астон» з 02.10.2006 року по 31.10.2007 року, а саме: в період перебування на обліку у позивача. Тобто, відповідач приховав факт свого відношення до категорії зайнятого населення, в зв'язку з чим йому незаконно була виплачена допомога по безробіттю в розмірі 4204,63 грн. та витрачені кошти на навчання в розмірі 72,78 грн. Відповідачем на сьогоднішній день кошти добровільно не повернуті.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав повністю та пояснив, що дійсно працював підчас перебування на обліку в статусі безробітного у позивача.

Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.06.2007 року ОСОБА_1 подано заяву до Ніжинського міськрайонного центру зайнятості з проханням надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. При цьому, відповідачем зазначено, що він не є підприємцем, трудовою діяльністю не займається і пенсію не отримує (а.с. 60).

05.06.2007 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, що підтверджується копією витягу з наказу Ніжинського міськрайонного центру зайнятості (а.с. 61).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до змісту частини 1 та 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, а також особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю.

За таких умов, Ніжинським міськрайонним центром зайнятості з відповідачем проведено навчання за курсом «Підприємець - початківець» на яке були витрачені кошти в розмірі 72,78 грн. та виплачена одноразова допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності в розмірі 4204,63 грн. Даний факт підтверджується довідкою про розмір виплаченої допомоги (а.с. 62), копією кошторису фактичних витрат (а.с. 63) та не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» до функцій виконавчої дирекції та її робочих органів належить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

При перевірці обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідачу, було встановлено, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «Компанія Астон» з 02.10.2006 року по 31.10.2007 року, а саме: в період перебування на обліку у позивача, що підтверджується копією акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення від 10.04.2008 року, копіями наказів ТОВ «Компанія Астон» про прийняття та звільнення ОСОБА_1 з роботи (а.с. 64).

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 4277 грн. 41 коп. отриманих ним в якості допомоги по безробіттю та які були витрачені на його навчання.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів

Таким чином, суд вважає, що оскільки, відповідач працював в ТОВ «Компанія Астон» при цьому перебуваючи на обліку в Ніжинському міськрайонного центру зайнятості в якості безробітного, тому на користь позивача підлягають стягненню з відповідача кошти в розмірі 4277 грн. 41 коп., які були безпідставно виплачені відповідачу, як допомога по безробіттю та витрачені на його професійне навчання.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідачки не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ніжинського міськрайонного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Ніжинського міськрайонного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (вул. Об'їзджа, 120, м. Ніжин, р/р 371783009001005 УДК в Чернігівській області м. Чернігів, МФО 853592, код 21395623) кошти незаконно отриманого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в сумі 4277 (чотири тисячі двісті сімдесят сім) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Непочатих В.О.