№ 23737357, 14.02.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/102/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2012 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Серкіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів «ЧеЗаРа» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

10.01.2012 року Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів «ЧеЗаРа» (далі-ВАТ ЧЗР «ЧеЗаРа») та просить стягнути з розрахункових рахунків відповідача заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 459391,17 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства. Однак відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить податки до бюджету, внаслідок чого має податковий борг.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 27.08.2008 року Господарським судом Чернігівської області порушено провадження по справі № 9/73б про визнання ВАТ ЧЗР «ЧеЗаРа» банкрутом. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та звільнено активи боржника від податкової застави. Справа на сьогоднішній день розглядається Господарським судом Чернігівської області, відповідно дія мораторію триває. Заборгованість відповідача виникла під час дії мораторію, протягом якого не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань. Тому представник відповідача наголошує на тому, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ВАТ ЧЗР «ЧеЗаРа» (ідентифікаційний код-14307392) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 06.06.1994 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.01.2012 року (а.с. 40).

Як платник податків ВАТ ЧЗР «ЧеЗаРа» знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові з 14.01.1992 року за № 6950, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 09.01.2003 року № 531/10/19-117 (а.с.13).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платників у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Станом на 07.12.2011 року за ВАТ ЧЗР «ЧеЗаРа» рахується податковий борг по земельному податку в розмірі 459391,17 грн., що підтверджується довідкою ДПІ у м. Чернігові від 07.12.2011 року (а.с. 6).

Судом встановлено, що заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у ВАТ ЧЗР «ЧеЗаРа» виникла на підставі наступних документів: розрахунок №9000032996 від 25.01.2010 року (термін сплати 30.01.2011 року) на суму 26413,91 грн.; декларація №9000110122 від 27.01.2011 року (термін сплати 02.03.2011 року) на суму 27020,05 грн.; декларація №9000110122 від 27.01.2011 року (термін сплати 30.03.2011 року) на суму 27020,05 грн.; декларація №9000110122 від 27.01.2011 року (термін сплати 30.04.2011 року) на суму 27020,05 грн.; декларація №9000110122 від 27.01.2011 року (термін сплати 30.05.2011 року) на суму 27020,05 грн.; декларація №9000110122 від 27.01.2011 року (термін сплати 30.06.2011 року) на суму 27020,05 грн.; декларація №9000110122 від 27.01.2011 року (термін сплати 30.07.2011 року) на суму 27020,05 грн.; декларація №9000110122 від 27.01.2011 року (термін сплати 30.08.2011 року) на суму 27020,05 грн.; декларація №9000110122 від 27.01.2011 року (термін сплати 30.09.2011 року) на суму 27020,05 грн.; декларація №9000110122 від 27.01.2011 року (термін сплати 30.10.2011 року) на суму 27020,05 грн.; уточнюючий документ №9008202221 від 03.10.2011 року (термін сплати 30.10.2011 року) на суму 133987,96 грн.; декларація №9000110122 від 27.01.2011 року (термін сплати 30.11.2011 року) на суму 27020,05 грн.; уточнюючий документ №9008202221 від 03.10.2011 року (термін сплати 30.11.2011 року) на суму 23494,80 грн. (а.с. 14-20).

Крім вищезазначеного, ДПІ у м. Чернігові на підставі пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14, пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню в розмірі 5294,00 грн. Отже, загальна сума податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб становить: 454097,17 грн. (сума податкового боргу згідно самостійно поданої звітності відповідачем) + 5294,00 грн. (пеня) = 459391,17 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Згідно із пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на дію мораторію з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14.05.1992 № 2343 - мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст. 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), стосуються вимог, зобовязань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, зазначені положення ст. 12 слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у ст. 1 цього Закону.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку наявні зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Цей висновок кореспондує зі змістом ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Невиконання таких зобовязань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобовязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій, - ґрунтуються на законі.

Відповідно до пп. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.4. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу направлені дві податкові вимоги: першу податкову вимогу від 31.05.2008 року № 1/1023, яка отримана представником відповідача 08.07.2008 року, та другу податкову вимогу від 02.07.2008 року № 2/1219, яка отримана представником відповідача 02.06.2008 року (а.с. 23,24).

Проте, матеріали, подані позивачем, не містять доказів дотримання податковим органом вказаних вимог Податкового кодексу України, податкова вимога по боргам, що виникли у 2011 році, відповідачу не направлялась.

Посилання позивача на Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001 року, який втратив чинність з 01.01.2011 року у звязку з прийняттям нового Податкового кодексу України, стосовно того, що, якщо у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, то друга податкова вимога формується на суму консолідованого боргу та окрема податкова вимога не направляється, судом не приймаються до уваги, оскільки норми даного Порядку не поширюються на зобовязання, що виникли у 2011 році, а новим Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, встановлено обовязкове направлення платникам податків податкової вимоги.

Проаналізувавши вищенаведені норми Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що направлення податкових вимог є процедурою, яка передує стягненню податкового боргу з платника податків. Вказана досудова процедура передбачена для добровільного погашення платником податків суми податкового боргу та виключає будь-які негативні наслідки, що передбачені для останнього у зв`язку з примусовим стягненням. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Вказані дії мають обов`язковий характер, а тому мають бути здійснені податковим органом перед зверненням до суду.

Позивачем не було дотримано обовязкової процедури надсилання відповідачу податкової вимоги по зобовязанням, що виникли у 2011 році.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Чернігові до ВАТ ЧЗР «ЧеЗаРа» про стягнення податкового боргу є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.