Постановление суда № 23715755, 24.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 року м. Київ К-23733/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 року по справі № 17/15 за позовом Приватного підприємства «Солекс»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Солекс»звернулось до окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення від 17.10.2008 року № 0004592330/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 року скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного адміністративного суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки господарської одиниці ПП «Солекс»(залу гральних автоматів) за дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, складено акт № 0222/05/63/23-4/26384630 від 27.09.2008, в якому зафіксовано, зокрема, порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: наявність гральних автоматів не фіскалізованих та немаючих фіскальних пристроїв. На підставі результатів вказаної перевірки, 17.10.2008 відповідачем прийняте рішення №0004592330/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13 600 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не забезпечено переведення у фіскальний режим роботи гральних автоматів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що гральні автомати позивача несумісні з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал», що виключає можливість вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно ст. 12 цього Закону на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, з зазначеної дати, суб'єкти господарювання, які використовують гральні автомати, мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Контролюючим органом перевірка застосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій проведена 27.09.2008 року. Отже, на час проведення відповідачем перевірки, встановлений Кабінетом Міністрів України термін застосування реєстраторів розрахункових операцій для гральних автоматів вже настав.

Однак, податковим органом в акті перевірки зафіксовано наявність у позивача гральних автоматів не фіскалізованих та немаючих фіскальних пристроїв, що саме по собі не є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, однак, з мотивів зазначених в даній ухвалі.

Отже, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.

Суддя Г.К. Голубєва