Решение № 2370877, 13.11.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2008 р. Справа № 2/439/08

Суд в складі:

Судді Моргуленко Т.Є., при секретарі судового засідання Соловйовій К.М., розглянувши справу за позовом Прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Миколаївській області, 54029, м. Миколаїв, пр. Леніна, 16

до відповідача: Себинська сільська рада, 56653 Миколаївська область, Новоодеський район, с. Себине, вул. Леніна, 1

про стягнення 25286,60 грн.

за участю представників:

від позивача: Арутюнян А.О., довіреність №02/49 від 12.01.08р.

від відповідача: не з’явився,

в засіданні приймає участь прокурор Порошина Н.Г.

Відповідач відзиву по суті позову суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №863271 від 30.10.08р.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, господарський суд –

встановив:

Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»прокурор звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Миколаївській області про стягнення з Себинської сільської ради збитків в сумі 25286,60 грн. заподіяних державі внаслідок порушення права державної власності на воду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство охорони навколишнього середовища України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2005р. № 1842/2005 Міністерство охорони навколишнього природного середовища є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, геологічного вивчення надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності. Мінприроди України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності. Одним із завдань Мінприроди України є здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів. Мінприроди України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління, уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи, інспекції, установи та організації, що перебувають в його управлінні. Таким територіальним органом є державна екологічна інспекція в Миколаївській області (позивач). Позивач є спеціально уповноваженим органом державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів на території Миколаївської області.

Згідно з підпунктом 9 пункту 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006р. № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007р. за № 120/13387 до компетенції позивача належить подання позовів про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно ст. 49 Водного кодексу України - спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Статтею 44 Водного кодексу України встановлено, що водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Підпунктом 6 пункту 3 статті 110 Водного кодексу України встановлено, що відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Як вбачається з матеріалів справи 25.06.08р. позивачем було перевірено виконання відповідачем природоохоронного законодавства, про що було складено акт, яким встановлено порушення вимог ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, а саме, здійснення відповідачем самовільного водокористування з підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування щодо забору підземних вод.

Згідно довідки №646 від 16.07.08р. з 01.03.08р. по 16.07.08р. дев’ятьма артезианськими свердловинами з підземних джерел водопостачання піднято питної води у кількості 17409 куб. м. (аркуш справи 7).

Позивачем здійснено розрахунок збитків, заподіяних водним ресурсам України в результаті самовільного водокористування, відповідно до п. 6 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. №290 та зареєстрованої Мінюстом України 18.01.02р. за №44/6332.

Згідно вказаного розрахунку розмір збитків, заподіяних державі відповідачем, складає 25286 грн. 60 коп. (розрахунок, аркуш справи 5).

Згідно ст. 111 Водного кодексу України - підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 28, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Себинської сільської ради, 56653 Миколаївська область, Новоодеський район, с. Себине, вул. Леніна, ідентифікаційний код 02125993 на користь Держави в особі державної екологічної інспекції в Миколаївській області, 54029, м. Миколаїв, пр. Леніна, 16, ідентифікаційний код 34949459 збитки в сумі 25286,60 грн. (двадцять п’ять тисяч двісті вісімдесят шість грн. 60 коп.).

3. Стягнути з Себинської сільської ради, 56653 Миколаївська область, Новоодеський район, с. Себине, вул. Леніна, ідентифікаційний код 02125993 на користь державного бюджету 252,86 грн. –державне мито (рахунок 31118095700006, УДК у м. Миколаєві, ЄДРПОУ 23626096, банк одержувача: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22090200), 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (рахунок 31211259700006, одержувач: Держбюджет Центрального району м. Миколаєва, банк отримувача: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096, призначення платежу 22050000).

Наказ на виконання видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Т.Є.Моргуленко