Решение № 23682948, 25.04.2012, Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 2-111/2012

Номер провадження 2/2510/111/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 року

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого -судді Корха О. І.,

при секретарі -Александровій Н. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корюківка у приміщенні суду справу за позовом ТОВ «Діалогбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання правочину не дійсним,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що постановою правління Національного банку України №142 від 10.05.2011 року у зв'язку з неможливістю приведення діяльності ТОВ «Діалогбанк»в правову та фінансову відповідальність до вимог Закону «Про банки та банківську діяльність»та нормативно-правових актів Національного банку України, у зв'язку з порушенням ТОВ «Діалогбанк»вимог вищенаведеного законодавства, що спричинило значну втрату активів та настання його неплатоспроможності, було відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ТОВ «Діалогбанк».

Ліквідатором ТОВ «Діалогбанк»призначено фізичну особу -незалежного експерта Боткачик Світлану Іванівну.

При складанні переліку вимог кредиторів ТОВ «Діалогбанк»було виявлено низку сумнівних правочинів, які на думку Позивача, порушують його інтереси та законодавство України.

Хронологія подій, яка передувала укладанню правочину, що оскаржується, складається наступним чином.

10 грудня 2009 року була оформлена довіреність, за якою відповідач ОСОБА_1 отримала повноваження на здійснення від імені відповідача ОСОБА_3 значної кількості юридично значимих дій, зокрема -бути представником з усіх без винятку питань, пов'язаних з відкриттям будь-яких банківських рахунків (поточних, депозитних, тощо), як в гривні так і в іноземній валюті, в будь-яких банківських установах України, їх філіях, відділеннях, з правом подальшого користування та розпорядження коштами, які знаходяться на них, в тому числі, але не обмежуватися відсотками, компенсаціями та виплатами, нарахованими за цими рахунками, або які будуть нараховані в майбутньому, в тому числі з правом отримання коштів з будь-яких рахунків де б вони не знаходилися та правом розпорядження отриманими коштами, укладання та підписання договорів застави майнових прав (прав вимоги) коштів, що зберігаються на рахунках (вкладів чи сум відшкодування в разі настання недоступності вкладів), отримання коштів (вкладів чи сум відшкодування в разі настання недоступності вкладів) у встановленому чинним законодавством України порядку (в установах банків-агентів чи у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб) в разі настання недоступності вкладів, а також узгоджувати всі питання без виключення, що виникатимуть в процесі виконання вищевказаних зобов'язань; - бути представником з усіх без винятку питань, пов'язаних з укладанням, підписанням та виконанням договорів позики на власний розсуд Повіреного (в тому числі, але не виключно правом отримувати та повертати позику (кошти) позикодавцеві, чи іншій особі, яка на підставах, встановлених законодавством України та/або договором набула таких прав), сплачувати проценти за користування позикою (в разі отримання її на платній основі) з фізичними чи юридичними особами (включаючи будь-які фіеаесові установи); - при здійсненні вищезазначених дій укладати та розписуватись від імені відповідача ОСОБА_3, укладати та виконувати договори, подавати заяви та клопотання, отримувати документи, розпоряджатися коштами та виконувати всі інші дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності.

Вказана довіреність (Довіреність 1) була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_5 Київського міського нотаріального округу (реєстровий №237)

17 серпня 2010 року, користуючись правом передоручення, відповідач ОСОБА_1 усі повноваження, які вона отримала від відповідача ОСОБА_3, передоручила відповідачу ОСОБА_2. Вказана довіреність за передорученням (Довіреність 2) була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_6 Донецького міського нотаріального округу (реєстровий №5432).

06 вересня 2010 року, застосовуючи Довіреність 2, відповідач ОСОБА_2 уклав від імені відповідача ОСОБА_3 договір №ДН/07/32 банківського вкладу з позивачем. На виконання укладеного Договору вкладу у позивача був відкритий на ім'я відповідача ОСОБА_3 депозитний рахунок фізичної особи НОМЕР_3 та внесено відповідачем ОСОБА_2 на цей рахунок грошові кошти у сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.

Позивач вважає, що вказаний Договір вкладу є недійсним, оскільки особами, які його вчиняли, не було додержано вимог чинного законодавства України.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є, закрема: «3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі… 5. Правочини має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.»

Приймаючи до уваги, з одного боку, вказані обмеження щодо розміру відшкодування та, з іншого боку, укладання відповідачем ОСОБА_2 значної кількості аналогічних договорів вкладів, в яких він також виступає уповноваженим представником інших осіб, позивач вважає, що спірний Договір вкладу є удаваним.

Позивач переконаний, що відповідач ОСОБА_3 не виявляв наміру укладати Договір вкладу, який підписаний від його імені відповідачем ОСОБА_2, та що відповідач ОСОБА_3 не надавав кошти для внесення їх за Договором вкладу позивачу та не розраховував на внесення цих коштів на його ім'я від будь-якої іншої особи.

З урахуванням документів, які додані позову, позивач вважає, що при укладанні Договору вкладу особи, які його вчиняли, не мали намір створити правові наслідки для обох його сторін. Діючи від імені відповідача ОСОБА_3, його представник -відповідач ОСОБА_2, приховував укладання договору банківського вкладу особисто для себе, на свою користь.

З урахуванням вищенаведеного, позивач вважає, що в момент вчинення правочину Договору вкладу особами, які його вчиняли, було недодержано вимог, які встановлені частинами 3 і 5 статті 203 ЦК України. На думку позивача волевиявлення відповідача ОСОБА_3 як сторони правочину при його укладанні не відповідало його внутрішній волі і не було вільним та спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірним Договором вкладу.

Згідно з ст. 215 ЦК України такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до положень статей 216 та 235 ЦК України правовими наслідками визнання спірного Договору вкладу удаваним є визнання його таким, що укладений на відповідних умовах між позивачем та особисто відповідачем ОСОБА_3.

Отже, судом на підставі ст.235 ЦК може бути визнано, що відповідачем ОСОБА_2 та позивачем вчинено саме той правочин, який відповідач ОСОБА_2 намагався приховати -а саме договір банківського вкладу між позивачем та безпосередньо відповідачем ОСОБА_2 , на його користь та в його інтересах.

Згідно з вимогами статей 633 та 1058 ЦК України «Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором». Відповідно до ст. 1059 ЦК України «Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі».

Приймаючи до уваги укладання відповідачем ОСОБА_2 та позивачем письмового договору, в якому були узгоджені всі умови, що визначені законодавством як суттєві для даного виду договорів, а також наявність документів щодо внесення відповідачем ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень до каси позивача, можна вважати укладеним договір банківського вкладу між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем.

Таким чином, на момент подання цієї позовної заяви у позивача немає підстав вважати нікчемним або недійсним той договір банківського вкладу між позивачем та безпосередньо відповідачем ОСОБА_2, на його користь та в його інтересах.

Окрім зазначеного, у зв'язку з великою кількістю судових справ та практикою, яка вже склалася, а також враховуючи територіальне місцезнаходження позивача і віддаленість суду до якого подається позов, позивач звертається до суду з питанням про можливість розглянути справу без його присутності.

У судове засідання представник позивача не з'явився, в позові зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав повністю та подав до суду письмове пояснення на позов в якому зазначив, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 він не знає, ніколи з ними не спілкувався, у містах Харкові та Черкаси ніколи не був. Довіреностей на відкриття банківських рахунків нікому, ніколи, ніяких не давав. Причиною цього вважає те, що під час роботи в місті Києві, в період канікул, він надавав свій паспорт і з нього здійснювали ксерокс і таким чином якось вони потратили до них. Вважає, що договір банківського вкладу слід визнати недійсним, оскільки він не був спрямований на створення наслідків для нього. Діючи від його імені ОСОБА_2 приховав від нього укладання договору банківського вкладу особами, які його вчиняли.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання жодного разу не з»явились, заперечень на позов не надали, зареєстровані за адресою зазначеною позивачем в позові та належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи -фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання повторно не з»явились , заперечень на позов не надали, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

В зв»язку з неявкою до суду сторін фіксація судового процесу відповідно до ст.197 ЦПК України не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові пояснення відповідача ОСОБА_3, вважає за необхідне позов задовольнити за наступних обставин. По справі встановлено, що позивач ТОВ «Діалогбанк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання правочину не дійсним, мотивуючи тим, що 10 грудня 2009 року була оформлена довіреність, за якою відповідач ОСОБА_1 отримала повноваження на здійснення від імені відповідача ОСОБА_3 значної кількості юридично значимих дій, зокрема -бути представником з усіх без винятку питань, пов'язаних з відкриттям будь-яких банківських рахунків (поточних, депозитних, тощо), як в гривні так і в іноземній валюті, в будь-яких банківських установах України, їх філіях, відділеннях, з правом подальшого користування та розпорядження коштами, які знаходяться на них, в тому числі, але не обмежуватися відсотками, компенсаціями та виплатами, нарахованими за цими рахунками, або які будуть нараховані в майбутньому, в тому числі з правом отримання коштів з будь-яких рахунків де б вони не знаходилися та правом розпорядження отриманими коштами, укладання та підписання договорів застави майнових прав (прав вимоги) коштів, що зберігаються на рахунках (вкладів чи сум відшкодування в разі настання недоступності вкладів), отримання коштів (вкладів чи сум відшкодування в разі настання недоступності вкладів) у встановленому чинним законодавством України порядку (в установах банків-агентів чи у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб) в разі настання недоступності вкладів, а також узгоджувати всі питання без виключення, що виникатимуть в процесі виконання вищевказаних зобов'язань; - бути представником з усіх без винятку питань, пов'язаних з укладанням, підписанням та виконанням договорів позики на власний розсуд Повіреного (в тому числі, але не виключно правом отримувати та повертати позику (кошти) позикодавцеві, чи іншій особі, яка на підставах, встановлених законодавством України та/або договором набула таких прав), сплачувати проценти за користування позикою (в разі отримання її на платній основі) з фізичними чи юридичними особами (включаючи будь-які фіеаесові установи); - при здійсненні вищезазначених дій укладати та розписуватись від імені відповідача ОСОБА_3, укладати та виконувати договори, подавати заяви та клопотання, отримувати документи, розпоряджатися коштами та виконувати всі інші дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності.

Вказана довіреність (Довіреність 1) була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_5 Київського міського нотаріального округу (реєстровий №237)

17 серпня 2010 року, користуючись правом передоручення, відповідач ОСОБА_1 усі повноваження, які вона отримала від відповідача ОСОБА_3, передоручила відповідачу ОСОБА_2. Вказана довіреність за передорученням (Довіреність 2) була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_6 Донецького міського нотаріального округу (реєстровий №5432).

06 вересня 2010 року, застосовуючи Довіреність 2, відповідач ОСОБА_2 уклав від імені відповідача ОСОБА_3 договір №ДН/07/32 банківського вкладу з позивачем. На виконання укладеного Договору вкладу у позивача був відкритий на ім'я відповідача ОСОБА_3 депозитний рахунок фізичної особи НОМЕР_3 та внесено відповідачем ОСОБА_2 на цей рахунок грошові кошти у сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.

Позивач вважає, що вказаний Договір вкладу є недійсним, оскільки особами, які його вчиняли, не було додержано вимог чинного законодавства України.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є, закрема: «3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі… 5. Правочини має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.»

Приймаючи до уваги, з одного боку, вказані обмеження щодо розміру відшкодування та, з іншого боку, укладання відповідачем ОСОБА_2 значної кількості аналогічних договорів вкладів, в яких він також виступає уповноваженим представником інших осіб, позивач вважає, що спірний Договір вкладу є удаваним.

Позивач переконаний, що відповідач ОСОБА_3 не виявляв наміру укладати Договір вкладу, який підписаний від його імені відповідачем ОСОБА_2, та що відповідач ОСОБА_3 не надавав кошти для внесення їх за Договором вкладу позивачу та не розраховував на внесення цих коштів на його ім'я від будь-якої іншої особи.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав повністю та подав до суду письмове пояснення на позов в якому зазначив, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 він не знає, ніколи з ними не спілкувався, у містах Харкові та Донецбку ніколи не був. Довіренностей на відкриття банківських рахунків нікому, ніколи, ніяких не давав. Причиною цього вважає те, що під час роботи в місті Києві, в період канікул, він надавав свій паспорт і з нього здійснювали ксерокс і таким чином якось вони потратили до них. Вважає, що договір банківського вкладу слід визнати недійсним, оскільки він не був спрямований на створення наслідків для нього. Діючи від його імені ОСОБА_2 приховав від нього укладання договору банківського вкладу особами, які його вчиняли.

З урахуванням вищевказаного, на наданих до суду документів, які додані до позову, суд вважає, що при укладанні Договору вкладу особи, які його вчиняли, не мали намір створити правові наслідки для обох його сторін. Діючи від імені відповідача ОСОБА_3, його представник -відповідач ОСОБА_2, приховував укладання договору банківського вкладу особисто для себе, на свою користь.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що в момент вчинення правочину Договору вкладу особами, які його вчиняли, було недодержано вимог, які встановлені частинами 3 і 5 статті 203 ЦК України. На думку суду волевиявлення відповідача ОСОБА_3 як сторони правочину при його укладанні не відповідало його внутрішній волі і не було вільним та спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірним Договором вкладу.

Згідно з ст. 215 ЦК України такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до положень статей 216 та 235 ЦК України правовими наслідками визнання спірного Договору вкладу удаваним є визнання його таким, що укладений на відповідних умовах між позивачем та особисто відповідачем ОСОБА_3.

Отже, судом на підставі ст.235 ЦК може бути визнано, що відповідачем ОСОБА_2 та позивачем вчинено саме той правочин, який відповідач ОСОБА_2 намагався приховати -а саме договір банківського вкладу між позивачем та безпосередньо відповідачем ОСОБА_2, на його користь та в його інтересах.

Згідно з вимогами статей 633 та 1058 ЦК України «Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором». Відповідно до ст. 1059 ЦК України «Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі».

Приймаючи до уваги укладання відповідачем ОСОБА_2 та позивачем письмового договору, в якому були узгоджені всі умови, що визначені законодавством як суттєві для даного виду договорів, а також наявність документів щодо внесення відповідачем ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень до каси позивача, можна вважати укладеним договір банківського вкладу між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем.

Таким чином, на момент подання цієї позовної заяви у позивача немає підстав вважати нікчемним або недійсним той договір банківського вкладу між позивачем та безпосередньо відповідачем ОСОБА_2, на його користь та в його інтересах.

Так як позов задовольняється то слід стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діалогбанк» з кожного по 53 ( п»ятьдесят три) гривні 65 копійок у відшкодування судового збору сплаченого позивачем при подачі позову до суду.

Відповідно до вищевикладеного, керуючись ст.ст. 202, 203, 215, 235, ст. 625, п.1ст. 1049, п.1 ст. 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58,60, 208-215, ст.218, 294 ЦПК України.

в и р і ш и в:

Позов ТОВ «Діалогбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання правочину не дійсним - задовольнити.

Визнати договір №ДН/07/32 банківського вкладу (депозиту) від 06 вересня 2010 року, укладений ОСОБА_2 (Іпн. НОМЕР_1) від імені ОСОБА_3 ( Іпн. НОМЕР_2) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк»(код за ЄДР 21734522), недійсним та таким, що приховує договір банківського вкладу, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк»(код за ЄДР 21734522) з ОСОБА_2 (Іпн. НОМЕР_1) на користь та в інтересах останнього (удаваним правочином).

Визнати договір №ДН/07/32 банківського вкладу (депозиту) від 06 вересня 2010 року, що укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Діалогбанк»(код за ЄДР 21734522) з ОСОБА_2 (Іпн. НОМЕР_1) на користь та в інтересах останнього.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Діалогбанк»- 53 ( п»ятьдесят три) гривні 65 копійок у відшкодування судового збору сплаченого позивачем при подачі позову до суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діалогбанк»- 53 ( п»ятьдесят три) гривні 65 копійок у відшкодування судового збору сплаченого позивачем при подачі позову до суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги до Корюківського районного суду.

Суддя О. І. Корх