№ 23659741, 19.04.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1546/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Вергелеса Андрія Валерійовича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Могилів-Подільському та Могилів-Подільському районі

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про: стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 587, 22 грн.

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Могилів-Подільський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському та Могилів-Подільському районі з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 587 грн. 22 коп.

Судом в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто в скороченому провадженні.

Так, ухвалою суду від 30.03.2012р. відповідачу встановлено 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Конверт разом з повідомленням про вручення поштового відправлення повернуто відділом зв'язку на адресу суду із відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.

Беручи до уваги те, що відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористався, справа розглянута судом в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами в межах строку, визначеного пунктом 2 частини 5 статті 183-2 КАС України.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському та Могилів- Подільському районі та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. є платником єдиного внеску.

Статтею 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058, який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції: "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .

Протягом жовтня - грудня 2010 року відповідач здійснювала підприємницьку діяльність, про що свідчить проведення ним сплати фіксованого податку (сплата за торгівельний патент), однак сплату страхових внесків, у розмірах, передбачених Законом № 1058.

Всупереч вимогам статті 20 Закону, відповідач не сплатила суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим виникла недоїмка в сумі 587 грн. 22 коп., що підтверджується розрахунком ціни позову (а.с. 5) .

Позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: направлялась вимога про сплату боргу № Ф 193 від 08.02.2011р. (а.с. 7), яка надсилалась відповідачу, однак на адресу Пенсійного фонду повернувся конверт з відміткою « не проживає». Боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатила зазначену у вимозі суму боргу.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ у м. Могилів-Подільському та Могилів-Подільському районі в розмірі 587 грн. 22 коп., що підтверджується вимогою про сплату боргу № Ф 193 від 08.02.2011р. та розрахунком суми заборгованості.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи та вищезазначені положення чинного Законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача та прокурора є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на рахунок Управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському та Могилів-Подільському районі (вул. 3-тя Гвардійська, 19 м. Могилів-Подільський 24000; р/р 25607323390103 в філії ВОУ АТ "Ощадбанк", МФО 302076, код ЄДРПОУ 37865377) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 587 грн. 22 коп.( п'ятсот вісімдесят сім грн. 22 коп.)

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя Вергелес Андрій Валерійович