Постановление суда № 23651757, 09.04.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/6993/12

Провадження по справі № 2/1522/7473/12

У Х В А Л А

про відмову в забезпечення позову

09.04.2012 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Абухін Р.Д., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2,-«Про дострокове стягнення боргу за договором відновлювальної лінії», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про дострокове стягнення боргу за договором відновлювальної лінії, по якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» залишок заборгованості за кредитом у розмірі 2684 грн., прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 110314,88 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 19735, 71 грн. та заборгованість за пенею по основному боргу у розмірі 37429,05 грн.,а всього 176886, 98 грн. та судові витрати у розмірі 1768,86 грн., судовий збір за заяву про забезпечення позову у розмірі 107, 30 грн.

Одночасно, звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить суд витребувати з УДАЇ ГУМВС України в Одеській області та КП «МБТІ та РОН»відомості щодо належності відповідачу на праві власності будь-якого рухомого та нерухомого майна; вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно відповідача, яке належить йому на праві власності; накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1; заборонити виїзд ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за межі кордону України до виконання ними зобов'язань перед позивачем.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Таким чином, відповідно до положень ст. ст. 151-152 ЦПК України не передбачено забезпечення позову шляхом заборони виїзду за межі території України, у зв'язку з чим, суддя відмовляє у задовленні клопотання про заборону виїзду за межі ториторії України.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суддя, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що у задоволенні вимоги позивача про забезпечення позову слід відмовити.

В матеріалах справи знаходиться копія іпотечного договору від 06 квітня 2007 року, з якого вбачається, що в забезпечення виконання умов договору про надання споживчого кредиту, укладеного між позивачем та відповідачем, позичальник -відповідач -іпотекодавець передає в іпотеку банку -позивачу квартиру АДРЕСА_1.

Таким чином, виконання зобов'язань відповідача перед позивачем щодо повернення кредиту, відсотків та інших платежів за умовами договору були забезпеченні іпотечним майном у вигляді квартири, на яку позивач у теперішній час просить суд накласти арешт.

Відповідно до іпотечного договору реальна вартість предмету іпотеки, яка була визначена сторонами складає 216000 грн. Зазначене майно є достатнім для погашення заборгованості у разі невиконання зобов'язань боржником, оскільки заборгованість перед позивачем з боку відповідача меньше вартості майна.

Враховуючи, що ч. 1 ст. 151 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Окрім цього позивачем, в порушення ч. 2 ст.151 ЦПК України не обґрунтовано, чому, на його думку, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і які є підстави для таких припущень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153, 209, 210, 293 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2,-«Про дострокове стягнення боргу за договором відновлювальної лінії»- відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Абухін Р.Д.