Постановление суда № 23627698, 29.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року справа №2а/0570/23495/2011

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Солодько О.І., за участю представника відповідача Жолоб Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі № 2а/0570/23495/2011 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 31855853,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року позов Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі до Державного підприємства "Добропіллявугілля" про стягнення заборгованості у розмірі 31855853,34 грн. задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Добропіллявугілля" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у розмірі 31855853,34 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у відповідача обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля за Списком № 1. Крім того, суд помилково застосував до спірних правовідносин приписи ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство "Добропіллявугілля" зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за кодом 32186934, має відокремлені підрозділи, які є платниками страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Сума заборгованості, про стягнення якої подано позов, утворилась станом на 01.11.2011р. за ДП "Добропіллявугілля" з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону 1058-IV в частині пенсій, призначених до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список №1), і складається з заборгованості наступних відокремлених підрозділів відповідача: ВП "Ремонтно-механичний завод" в сумі 109336,23 грн., ВП "Шахта Алмазна" в сумі 7430695,18 грн., ВП "Шахта Добропільська" в сумі 7530312,52 грн., ВП "ДШБУ" в сумі 6442,69 грн., ВП "Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів" в сумі 52800,43 грн., ВП "Шахта Піонер" в сумі 4727010,27 грн., ВП "Учтранспроект" в сумі 10595 грн., ВП "ДШБУ№5" в сумі 1484337,41 грн., ВП "Шахта Білицька" в сумі 4516586,16 грн., ВП "Шахта Новодонецька" в сумі 5987737,45 грн., а всього на загальну суму 31855853,34 грн.

Відповідач не заперечував, що позивачем направлялися на адресу відповідача повідомлення (розрахунки) про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, через що за відокремленими підрозділами відповідача налічується вищезазначена заборгованість на загальну суму 31 855 853 грн. 34 коп., але щодо заборгованості по ВП "Шахта Білицька" на суму 157 227,20 грн. є спір.

Згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2011 р. по справі № 2а/0570/3774/2011 відмовлено в задоволенні позову ДП "Добропіллявугілля" до УПФУ про зобов'язання прийняти рішення щодо списання заборгованості у розмірі 157260,13 грн., вчинити дії щодо списання заборгованості, внести зміни в картку особового рахунку.

Згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року по справі № 2а/0570/20843/2011 також відмовлено і в задоволенні позову ДП "Добропіллявугілля" до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі про визнання дій щодо перерозподілу платежів на суму 157260,13 грн. нечинними та зобов'язання внести зміни в картку особового рахунку.

Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що витрати на виплату то доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 підлягають відшкодуванню підприємствами та організаціями, де працювали особи. Винятком є лише пенсії, призначені відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», витрати на виплату яких відшкодовуються за кошти Державного бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом N 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) з 1 січня 2004 року порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився.

Згідно п. 8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663 (надалі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно наведених законодавчих норм на відповідача покладається обов'язок відшкодування управлінню Пенсійного фонду фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівників відповідача до набуття права на пенсію за віком відповідно Закону.

У відокремлених підрозділах відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (надалі - Закон № 1788-ХІІ), і яким призначені пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Відповідач не заперечував, що позивачем направлялися на адресу відповідача повідомлення (розрахунки) про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій вказаним особам, через що за відокремленими підрозділами відповідача налічується вищезазначена заборгованість на загальну суму 31 855 853 грн. 34 коп.

Таким чином, суд першої інстанції, стягнувши суму боргу, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апелянта про те, що до спірних правовідносин суд першої інстанції помилково застосував положення ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до уваги не приймаються, оскільки рішення суду не ґрунтується на вказаній нормі права, а навпаки, містить висновки, що ця норма права не підлягає застосуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі № 2а/0570/23495/2011 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 31855853,34 грн. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 03 квітня 2012 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова