Решение № 23554693, 09.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2012 р.Справа № 24/410-5017/171/2012

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

про стягнення 20181,90 грн.

Суддя Панченко О.Л.

Представники:

від позивача ОСОБА_2;

від відповідача не з'явився

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 20181,90 грн.

Відповідач заперечень щодо позову не подав. Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Беручи до уваги, що:

Згідно з полісом страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків від 27.04.2010р. № 250507653.10, укладеним між позивачем та страхувальником ТОВ "Перша лізингова компанія", був застрахований транспортний засіб "Audi A3", державний номер НОМЕР_1. Відповідно до умов зазначеного полісу страхування позивач у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6380204, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Міська страхова компанія" та ОСОБА_3, був застрахований транспортний засіб "BMW", державний номер НОМЕР_2. Відповідно до умов зазначеного полісу Приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія" взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу "BMW", державний номер НОМЕР_2, особою, відповідальність якої застрахована.

21.03.2011р. о 08 год. 30 хв. в місті Києві на перехресті вулиць Вільямса-Конєва відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "BMW", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, та транспортного засобу "Audi A3", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок якої автомобілю "Audi A3", державний номер НОМЕР_1, завдано технічних пошкоджень.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 07.04.2011р. по справі № 3-3325/11 водія автомобіля "BMW" ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення п.п. 2.1 дод. 1, 16.1 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На замовлення позивача суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 було проведено автотоварознавче дослідження транспортного засобу "Audi A3", державний номер НОМЕР_1, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу в результаті пошкоджень при дорожньо-транспортній пригоді, про що складений звіт № 121 від 01.04.2011р.

26.05.2011р. ТОВ "Перша лізингова компанія" звернулося до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

30.05.2011р. на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку від 01.04.2011р. № 121, рахунку від 27.04.2011р. № 2310031583-2, заяви ТОВ "Перша лізингова компанія" про виплату страхового відшкодування позивачем був складений страховий акт № 58017 та розрахунок суми страхового відшкодування, яке склало 21181,90 грн.

На підставі зазначених документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 21181,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4991 від 14.06.2011р.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, яку було визнано винною у скоєні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6380204 з відповідачем, який передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь -якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та відповідно до ст.ст. 526, 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 3, 5, 6, 15, 22, 29, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягають задоволенню у заявленій сумі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту в сумі 201,82 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-Б/1, код 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (м. Київ, вул. Воровського, 33, код 16285602, р/р 26500024747600 в АКІБ "Укрсіббанк" в м. Харків, МФО 351005) страхове відшкодування у розмірі 20181 (двадцять тисяч сто вісімдесят одна) грн. 90 коп., держмито у розмірі 201 (двісті одна) грн. 82 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Суддя Панченко О.Л.

Повний текст рішення складений та підписаний 17.04.2012р.