Решение № 23554374, 17.04.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 5016/417/2012(1/32)

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"в особі Миколаївської обласної дирекції /54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська , 19-А/

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

АДРЕСА_1

про : стягнення 272 247, 39 грн..

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3, дов. № 208 від 17.02.2011р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 010/01-04/07-749 від 24.12.2007р. в сумі 272247,39 грн., в тому числі 222072,29 грн. -заборгованість за кредитом, 3439,31 грн. -заборгованість за відсотками, 3439,31 грн. -пеня.

Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі норм цивільного та господарського законодавства.

Відповідач письмовий відзив та заперечення по суті позову не надав. Представник у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 16945041.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача - суд

встановив:

24 грудня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № 010/01-04/07-749.

Згідно пункту 1.1 договору, позивач зобов'язався на положеннях та умовах цього договору відкрити позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 328800,00 грн.

Позивач надає відповідачу кредити, на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п. 3.1 договору).

Кредитні кошти надаються позивачем на підставі письмової заяви відповідача шляхом їх перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника, або шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку за реквізитами договорів або рахунків (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, кредит надається кредитором позичальнику траншами, або однією сумою, в порядку передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником у строк по 23 грудня 2012р. включно.

За користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти - 15,75 процентів річних, розмір процентів може змінюватись в порядку передбаченому договором (п. 1.3 договору).

До кредитного договору були внесені зміни шляхом укладання додаткових угод, а саме:

- надано згоду на збільшення процентної ставки згідно додаткової угоди № 010/01-04/07-749/1 від 06.08.2008р.;

- змінено відсоткову ставку на 17% річних з 06.08.2008р. згідно додаткового договору № 010/01-04/07-749/2 від 06.08.2008р.;

- змінено відсоткову ставку на 24% річних згідно додаткової угоди № № 010/01-04/07-749/4 від 01.06.2010р., збільшено фактичну заборгованість на суму заборгованості та відсотків та продовжено строк дії договору строком на 60 місяців до 23 грудня 2014р.;

- тимчасово на період з 29 грудня 2010р. по 26 квітня 2011р. зменшено розмір щомісячного платежу до розміру 767,66 грн. (встановлено кредитні канікули) згідно додаткової угоди № № 010/01-04/07-749/6 від 29.12.2010р.;

Пунктами 10.2 договору встановлено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісії передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в позмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

На виконання умов кредитного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 297000,00 грн., що підтверджується письмовою заявою відповідача, банківською випискою (а.с. 32- 34).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Нормою ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в

порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня

пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

В порушення вищезазначених умов договору та норм Цивільного кодексу України, відповідач не здійснював погашення кредиту та не сплачував проценти за користування кредитом.

Отже станом на 04.01.2012р., заборгованість відповідача складає:

- 222072,29 грн. -прострочена заборгованість по кредиту,

- 3439,31 грн. -прострочена заборгованість по процентам,

- 3439,31 грн. -пеня за несвоєчасну сплату кредиту,

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 270 від 21.11.2011 року (а.с.31) щодо погашення заборгованості за кредитним договором. Проте, зобов'язання залишаються порушеними і належним чином не невиконаними.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України та ГК України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.

В спірних правовідносинах відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги, заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 3106814733/ на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції /54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська , 19-А, код ЄДРПОУ 24779442/ заборгованість за кредитним договором в сумі 272247,39 грн., в тому числі 222072,29 грн. -заборгованість за кредитом, 3439,31 грн. -заборгованість за відсотками, 3439,31 грн. -пеня, судовий збір в сумі 5444,94 грн.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I. Васильєва

повний текст складено та підписано 20.04.2012р.