Решение № 235047, 16.10.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2006 р.

Справа № 1/351-06-9156

За позовом ПП „Олвей”

до відповідача: Виробниче управління житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради

про стягнення 20 837,00 грн.

Суддя Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Коваль Л.Є., згідно довіреності;

від відповідача: Малишенко О.В., згідно довіреності;

Суть спору: позивач - ПП „Олвей”, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Виробниче управління житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради, про стягнення 20 837,00 грн. на підставі договору безпроцентної позики від 10.07.2003р.

10.10.2006р. відповідною заявою позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути 10 837,00 грн., в тому числі 10 000,00 грн. заборгованості, 837,00 грн. 3 % річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача позовні вимоги визнав.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.10.2006р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

На підставі укладеного сторонами договору безпроцентної позики від 10.07.2003р. згідно платіжного доручення від 14.07.2003р. № 155 ПП „Олвей” перерахувало на користь Виробничого управління житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради кошти в сумі 10 000,00 грн.

З огляду на ту обставину, що Виробниче управління житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради дотепер не повернуло позичені кошти, ПП „Олвей” ставиться питання про стягнення в судовому порядку наявної заборгованості у розмірі 10 000,00 грн., 837,00 грн. 3 % річних.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що на підставі укладеного сторонами договору від 10.07.2003р. відповідач отримав від позивача безпроцентну позику в сумі 10 000,00 грн.

Згідно пункту 2.2 названого договору позичальник зобов’язався повернути кошти не пізніше вересня 2003 року.

Отже, враховуючи те, що відповідач факт виконання позивачем послуг згідно виставленого рахунку не заперечує, контррозрахунок щодо заявлених позовних вимог та докази належного виконання власних зобов’язань суду не представив, позовні вимоги в частині стягнення 10 000,00 грн. підлягають задоволенню на підставі:

- частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, згідно якої суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, згідно якої позичальник зобов’язаний повернути позику у строк та в порядку,, що встановлені договором.

Наявні матеріали справи свідчать про додержання позивачем наведених норм чинного законодавства та положень договору. Відповідач доказів належного виконання зобов’язань не надав, позовні вимоги не оспорив.

З огляду на викладене, господарський суд вважає підставними позовні вимоги про стягнення заборгованості.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості, господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість з наступних підстав.

Згідно положень ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України, ст. 7, ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплатити на вимогу кредитора три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку сума процентів річних, нарахованих у розмірі 3 %, складає 837,00 грн.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виробничого управління житлово-комунального господарства ст. Усатово Нерубайської сільської ради /67665, Одеська область, Беляєвський р-н, ст. Усатово-1, р/р 2600630202058, МФО 328845 в ОПЕРУ СБУ м. Одеси, ЕДРПОУ 08038284/ на користь ПП „Олвей” /67665, Одеська область, Беляєвський р-н, ст. Усатово-1, р/р 260020012614 в ОФ ВАТ „Вабанк” м. Одеси, МФО 328726, ід. код 30652572/

10 000,00 грн. /десять тисяч грн. 00 коп./ заборгованості;

837,00 грн. /вісімсот тридцять сім грн. 00 коп./ процентів річних,

102,00 грн. /сто дві грн. 00 коп. / витрат по сплаті державного мита;

118,00 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Усього –11 057,00 грн. /одинадцять тисяч п’ятдесят сім грн. 00 коп./.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гарник Л.Л.