№ 2324765, 16.09.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16.09.2008 р.                                                                                                     № 6/461

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Дочірнє підприємство "Продмережа"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва

провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2007 р. № 8832308/0 ,

Представники: від позивачаІгнатієва І.В.(довіреність від 20.08.2008 р.); від відповідача Мартинов К.В. (довіреність від 15.02.2007 р. № 494/9/10-114);

Заворотня Н.Г. (довіреність від 05.09.2008р. №3816/9/10-113) 16.09.2008 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Дочірнє підприємство «Продмережа»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2007 р. № 8832308/0 на загальну суму 489 888,00 грн., з яких 326 592,00 грн. –основний платіж та 163 296,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції. Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Дочірнє підприємство «Продмережа»відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі –Закон №168/97-ВР), включило суми податку на додану вартість до податкового кредиту перевіреного періоду.

Тому, на думку позивача, відповідач зробив помилковий висновок щодо порушення товариством п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, в частині визначення звичайної ціни за 1 кг напівфабрикату «Вет - Блу».

Відповідач –ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з позовом не погоджується та в обґрунтування зазначає наступне. Відповідач вважає, що позивачем порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаєморозрахунках з ПП «Абла Плюс» за січень 2007 р. на суму 326 592,00 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що застосовані штрафні (фінансові) санкції до Дочірнього підприємства «Продмережа»на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовим фондами»в розмірі 163 296,00 грн. відповідають чинному законодавству.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ПП «Абла Плюс»(код ЄДРПОУ 33766967) за період з 01.01.2007 р. по 01.04.2007 р. За результатами перевірки складений акт № 4320/23-08/30929444 від 12.11.2007р. та прийняте податкове повідомлення-рішення № 8832308/0 від 19.11.2007р., яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 489 888,00 грн., за основним платежем 326 592,00 грн. та 163 296,00 грн. штрафних санкцій.

В податковому повідомленні-рішенні зазначено, що позивач порушив норми п.п.7.4.1. п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 0З.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 168/97-ВР).

Порушення, на думку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, полягало у тому, що ДП «Продмережа»завищило податковий кредит та відповідно занизило суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаєморозрахунках з ПП «Абла Плюс»за період з 01.01.2007 р. по 01.04.2007 р.

Відповідач вважає, що завищення податкового кредиту відбулося через те, що ДП «Продмережа»у березні 2007 року віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості товару (дубленого хромованого напівфабрикату „WET-BLUE” (1 гатунок) із шкур ВРХ), що відрізняється від звичайної ціни на такий товар більше ніж на 20%, у зв’язку з придбанням цього товару, в сумі 326592,00 грн.(48000 кг. Х (64,32 грн. –30,30 грн.) х 20% =326592,00 грн.), що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за січень 2007 року у розмірі 326592,00 грн. На думку відповідача, звичайна ціна дубленого хромованого напівфабрикату „WET-BLUE” із шкур ВРХ розміром більше 2,6 кв. м складає 25 -30 доларів США/м.кв. Вищезазначену ціну відповідач отримав з листа Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України (лист № 686/08-07 від 28.09.2007р.), про що зазначено в Акті про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПП «Абла Плюс»(код ЄДРПОУ 33766967) за період з 01.01.2007 по 01.04.2007р. № 4320/23-08/30929444 від 12.11.2007р.

Суд не погоджується з висновками податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ДП «Продмережа»був укладений Договір Комісії № 03-01/11 від 01.11.2006 року з ПП «Абла Плюс». Згідно з вказаним договором ДП «Продмережа»діє як Комітент і експортер, а резидент України ПП „Абла Плюс" (код 33766967), виступає Комісіонером і особою, відповідальною за фінансове врегулювання.

Відповідно до умов договору комісії, Комітент (ДП „Продмережа") доручає, а Комісіонер ПП „Абла Плюс" зобов'язується від свого імені та за рахунок Комітента здійснити реалізацію на експорт товару (Дублений хромовий напівфабрикат „WET-BLUE”), який належить Комітенту на правах власності.

Згідно договору комісії № 03-01/11 від 01.11.06, специфікації № 2 від 09.01.2007 року ДП „Продмережа" передало на умовах „ЕХW - Дніпропетровська обл. Дніпропетровський район, с. Степове, вул. З0 років Перемоги, 11,13" (у відповідності з Правилами Інкотермс в редакції 2000 року), а ПП „Абла Плюс" прийняло товар-дублений хромований напівфабрикат „WET-BLUE” із шкур ВРХ ,1 сорт у кількості 80000 кг по ціні 64,993 грн. за 1 кг. на загальну суму 5 199480 грн. (Акти приймання-передачі №2 від 09.01.2007 року, №3 від 12.01.2007 року).

Товар переданий Комітентом Комісіонеру є власністю Комітента та переходить до третьої сторони (нерезидента) зовнішньоекономічного контракту. Комісіонер ПП „Абла Плюс" самостійно від свого імені уклало зовнішньоекономічний контракт № 8 від 16.02.2007 року з нерезидентом DENFERD LTD) (19 KATHLEEN ROAD LONDON SW 11 2JR, СПОЛУЧЕНE КОРОЛІВСТВО) на поставку дубленого хромового напівфабрикату „WET-BLUE” із шкур ВРХ 1 ґатунок за межі митної території України.

Згідно вантажно-митних декларацій шкіра із цілих шкур ВРХ, у стадії вологого хромового напівфабрикату "ВЕТ-БЛУ" (1 ґатунок) без волосяного покрову, розміром шкіри понад 2,6 м2 ( код товару 4104221000) була експортована нерезиденту DENFERD LTD) (19 KATHLEEN ROAD LONDON SW 11 2JR, СПОЛУЧЕНE КОРОЛІВСТВО) на умовах FСА - м. Дніпропетровськ (відповідно до „Інкотермс 2000") у кількості 48000 кг. на загальну суму 3119,7 тис .грн. ( в еквіваленті 617,8 тис. дол. США).

Товар (дублений хромований напівфабрикат „WET-BLUE” із шкур ВРХ, 1 ґатунок), отриманий від ДП „Продмережа" для реалізації на експорт в межах договору комісії № 03-01/11 від 01.11.06 та не експортований нерезиденту, ПП „Абла Плюс"(комісіонер) повернув з комісії ДП „Продмережа" (комітенту) згідно Акту №1 від 28.02.2007 року приймання передачі (повернення) товару з комісії у кількості 32000 кг. по ціні 64,993 грн. за 1 кг. на загальну суму 2079792 грн.

Постачальником товару (дублений хромовий напівфабрикат „WET-BLUE” із шкур ВРХ, 1 ґатунок) є ТОВ „Пром Інвест Технології" код 33744477 (01201, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, НП43)

ДП „Продмережа" 09.01.2007 року уклало з ТОВ „Пром Інвест Технології" договір постачання № 01/07-09/3 дубленого хромованого напівфабрикату „WET-BLUE” із шкур ВРХ, 1 сорт. На виконання умов договору № 01/07-09/3 від 09.01.07, відповідно Специфікації №1 ТОВ „Пром Інвест Технології" передало, а ДП „Продмережа" прийняло на умовах „ЕХW- Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Степове, вул. 30 років Перемоги, 11,13" (згідно правил „Інкотермс 2000") товар: дублений хромований напівфабрикат „WET-BLUE” із шкур ВРХ ,1 ґатунок у кількості 80000 кг. по ціні 64,32 грн. за кілограм на загальну суму (без ПДВ ) 5145600,0 грн. крім того ПДВ 1029120,0 грн.

На вищезазначену поставку ТОВ „Пром Інвест Технології" видало ДП „Продмережа" податкові накладні:

-          № 09/01-2 від 09.01.2007 року на загальну суму 2315520,0 грн.( без ПДВ 1929600,0 грн.) в тому числі ПДВ-385920,0 грн.

-          № 12/01-1 від 12.01.2007 року на загальну суму 3859200,0 грн.( без ПДВ 3216000,0 грн.) в тому числі ПДВ-643200,0 грн.

Суми податку на додану вартість ДП „Продмережа" були віднесені до податкового кредиту за січень 2007 року згідно п.7.4. Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на дату видачі податкового-повідомлення рішення) передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Як було зазначено вище, в Акті про результати невиїзної документальної перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, в якості доказу на обґрунтування рівня звичайної ціни, посилається на лист Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України № 686/08-07 від 28.09.2007 р.

Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків був створений на підставі Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» № 124/96 10 лютого 1996 року. Пункт 6 вищезазначеного Указу визначає, що на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків покладаються наступні функції: моніторинг зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, формування кон'юнктурно-інформаційної системи, сертифікації експертних організацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, надання інформаційної, консультативної та експертної допомоги підприємствам, установам та організаціям при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, підготовки експертних висновків для Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України під час проведення Міністерством офіційних експертиз.

Стаття 19 Конституції України передбачає, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи той факт, що норми Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності»не покладають на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України функції проводити оцінку рівня цін реалізації товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України можна дійти висновку, що такими повноваженнями даний орган не наділений.

Стаття 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Стаття 71 вищезазначеного Кодексу передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на дату видачі податкового-повідомлення рішення) передбачено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом.

Враховуючи той факт, що лист Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України № 686/08-07 від

28.09.2007р., який є єдиним доказом ДШ у Шевченківському районі м. Києва при обґрунтуванні звичайної ціни, містить посилання на ціну при експорті шкіряного напівфабрикату «Вет-блу», а також те, що Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України не уповноважений здійснювати оцінку рівня цін реалізації товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 8832308/0 від 19.11.2007 р. є безпідставним та таким, що суперечить законодавству України.

Щодо твердження позивача про неправомірність проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. за № 327, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205 (зі змінами та доповненнями), невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Право органів державної податкової служби на здійснення документальних невиїзних перевірок суб'єктів господарювання передбачено пунктами 1, 3 та 4 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ.

Органи державної податкової служби у випадках, у межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, мають право:

здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі);

одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу;

запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Оскільки перевірка проведена за підставі зазначених положень, суд не вбачає правових підстав стверджувати про неправомірність проведення зазначеної перевірки та її невідповідність нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

          Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення від 19.11.2007 р. № 8832308/0 на загальну суму 489 888,00 грн., з яких 326 592,00 грн. –основний платіж та 163 296,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

3. Судові витрати, 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Дочірнього підприємства «Продмережа»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.