№ 2324722, 23.09.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.09.2008 р.                                                                                                               № 6/299

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Добрянську Я.І. , судді Ковзеля П.О. Пилипенко О.Є. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Берком"

доДержавна податкова інспекція у Дарницькому районі м.Києва Державна податкова адміністрація м.Києва Державна податкова адміністрація України провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафнихсанкцій Представники: від позивача Бойко А.В. від відповідача 1 Кириленко М.Є.

відповідача 2 Онуфрійчук В.А.

відповідача 3 не прибув

23.09.2008 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Берком»з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової адміністрації України про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.10.2007 р. № 0004782304 та рішень про результати розгляду скарг від 24.12.2007 р. № 4561/10/25-214 та від 22.02.2008 р. № 1518/6/25-0415.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач при проведенні перевірки дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем п. 1, 2, 13 ст. 3 та п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, а саме проведення розрахункових операцій за надані послуги без використання РРО 03.07.2007 р. на суму 5000,00 грн. та 02.08.2007 р. на суму 6000,00 грн., а також про перевищення готівки в касі підприємства на суму 48,50 грн. Окрім того, позивач вказує на те, що відповідачем перевірка проведена з порушенням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ.

В судових дебатах позивач просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.10.2007 р. № 0004782304 в частині 55000,00 грн. та рішень про результати розгляду скарг № 4561/10/25-214 та № 1518/6/25-0415.

Відповідач 1 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, проти позову заперечує та вказує на те, що відповідачем порушені вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не проведення розрахункових операцій через РРО та незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Таким чином, на думку відповідача 1 застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій відповідають чинному законодавству. А також посилається на той факт, що перевірка позивача здійснювалася відповідно до вимог п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідач 2 –ДПА у м. Києві та відповідач 3 –ДПА України проти позову заперечують з підстав наведених вище та зазначають, що податковим органом не порушені права позивача в частині не застосування РРО, оскільки таке право встановлене п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками мобільної групи - працівниками ДПА у м. Києві проведена планова перевірка ТОВ «Берком»(21471962) з питання контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари та послуги на підставі посвідчень, які зареєстровані в книзі реєстрації посвідчень ДПА у м. Києві від 03.10.2007 р. за № 3750 та №3749, про що складено акт перевірки від 03.10.2007 року №001706.

На підставі зафіксованих акті перевірки від 03.10.2007 р. № 001706 порушень ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.10.2007 р. №0004782304, яким до ТОВ «Берком»застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в розмірі 55 242,50 грн.

В ході проведення перевірки 03.10.2007 р. співробітниками ДПА у м. Києві, ринку, який належить ТОВ «Берком" та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Серафімовича, 11, було встановлено, що підприємство надає послуги за готівковий розрахунок із застосуванням зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку реєстратора розрахункових операцій.

В результаті перевірки відповідачем виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (658,50 грн.) сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (707 грн.) , яка склала 48,50 грн.

Відповідач зазначає, що ТОВ «Берком»3 липня та 2 серпня 2007 року проведено розрахункові операції в сумах 5000 та 6000 грн., відповідно, за надані послуги оренди без застосування реєстратора розрахункових операцій (з оформленням прибуткових касових ордерів). В результаті зазначених порушень до ТОВ «Берком»були застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 55 242,50 грн. , у тому числі 55000,00 грн. (11000 грн. х 5) за не проведення розрахункових операцій (п'ятикратний розмір вартості наданих послуг) та 242,50 грн. (48,50 х 5) за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (п'ятикратний розмір суми готівкових коштів, на яку виявлено невідповідність).

Незабезпечена відповідність сум готівкових коштів на місті проведення розрахунків загальній сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, невідповідність склала 48,50 грн., чим було порушено п.13 ст. З Закону України №265/96-ВР, вимогами якої зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 22 вищевказаного Закону за дане порушення передбачена відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів ( наданих послуг) на яку виявлено невідповідність.

Позивач погодився із застосуванням штрафної санкції в розмірі 242,50 грн. (48,50 х 5) за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (п'ятикратний розмір суми готівкових коштів, на яку виявлено невідповідність) та відмовився від скасування рішення про застосування штрафної санкції в цій частині..

Позивач вказує на той факт, що відповідно до ст.ст.15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону про РРО здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

При проведенні планової перевірки ДПА у м. Києві перевірялися готівкові розрахунки, здійснені Позивачем у 2007 р., тобто у звітному календарному році, який ще не закінчився та строк подання річного податкового звіту (декларації) з єдиного податку за який ще не настав. Позивач є платником єдиного податку, що зафіксовано в Акті перевірки, а саме в п. 4 Акту зазначається, що платник податку перебуває на єдиному податку на підставі документу, виданого ДПІ у Дарницькому районі міста Києва від 01.01.2007 р. №26510138881.

Таким чином, відповідно до Закону про РРО планова перевірка Позивача, проведена 03.10.2007 р., є незаконною, а нараховані штрафні санкції с такими, що не підлягають виконанню.

До того ж, відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону про РРО планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Поняття планових перевірок та порядок їх проведення визначені ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та п. 2 Указу Президента України Відповідно до ст.ст.15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону про РРО здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

При проведенні планової перевірки ДПА у м. Києві перевірялися готівкові розрахунки, здійснені Позивачем у 2007 р., тобто у звітному календарному році, який ще не закінчився та строк подання річного податкового звіту (декларації) з єдиного податку за який ще не настав. Позивач є платником єдиного податку, що зафіксовано в Акті перевірки, а саме в п. 4 Акту зазначається, що платник податку перебуває на єдиному податку на підставі документу, виданого ДПІ у Дарницькому районі міста Києва від 01.01.2007 р. №26510138881.

Таким чином, відповідно до Закону про РРО планова перевірка Позивача, проведена 03.10.2007 р., є незаконною, а нараховані штрафні санкції с такими, що не підлягають виконанню.

Також, відповідач, приймаючи Рішення, порушив право позивача не застосовувати реєстратори розрахункових операцій, яке встановлене п. 1 ст. 9 Закону про РРО.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Щодо тверджень позивача про порушення допущені працівниками ДПА м. Києва при проведенні перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року за № 509-ХІІ, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Відповідно до ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які регулюють правовідносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та визначають основні засади державної політики щодо регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а тому є законами не пов'язаними з нарахуваннями та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів).

Статтями 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

При цьому, згідно пп. 2.6 п. 2 «Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб», затверджених наказом ДПА України від 11.10.2005 року за № 441 перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДШ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.

Згідно пп. 2.7 п. 2 Наказу ДПА України за № 441, перевірки проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.

Крім того, згідно ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Тобто, для проведення планової перевірки працівники мають право приступити при наявності належним чином оформленого направлення на перевірку.

Направлення на проведення планової перевірки ТОВ «Берком»за № 3749 та № 3750 від 03.10.2007 року (були надані працівниками ДПА м. Києва) відповідають усім вимогам, зазначеним у ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Крім того, згідно ч. 2 ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" ненадання цих документів (направлення на перевірку при проведенні планової перевірки) платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Разом з тим, позивач допустив працівників ДПА м. Києва до проведення планової перевірки, що підтверджує правомірність проведення перевірки та суперечливі висновки позивача.

Отже, суд вважає, що при проведенні перевірки порушень чинного законодавства України співробітниками податкового органу не встановлено.

Однак, суд погоджується з вимогою позивача щодо неправомірності застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 55000,00 грн. за не проведення розрахунків через реєстратор розрахункових операцій виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ТОВ «Берком»перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку), що підтверджується свідоцтвом від 01.01.2007 р. № 26510138881, виданим ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

Таким чином, підприємство, що не є підприємством торгівлі та громадського харчування, мають право не використовувати реєстратори розрахункових операцій у разі проведення розрахунків у касі підприємства з видачею прибуткових касових ордерів.

Тобто, стаття 9 (пункт 1) Закону України № 265/95-ВР надає право суб'єкту господарювання не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Позивач виконав вимоги, встановлені нормами закону та оформив прибуткові касові ордери від 03.07.2007 р. № 369 та від 02.08.2007 р. № 430 на суми оплати наданих послуг. Вищезазначені прибуткові касові ордери були надані при проведенні перевірки, але не були враховані при прийнятті Рішень ДПІ та ДПА Києва і України.

Як зазначено в п. 1 ст. 9 Закону України № 265/95-ВР, право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій надане суб'єктам підприємницької діяльності, що не є підприємствами торгівлі та громадського харчування.

Позивач не є підприємством торгівлі або громадського харчування, що не заперечується відповідачами. І в Акті перевірки, і в Рішеннях ДП Києва та України податкові органи зазначають, що перевіркою встановлено, що позивач надає послуги ринку, тобто не здійснює роздрібної або оптової торгівлі та не є підприємством громадського харчування. Норми чинного законодавства також не відносять позивача до підприємств торгівлі або громадського харчування.

Відповідно до «Методичних рекомендацій щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів»затверджених наказом Мінекономіки та з питань Європейської інтеграції України від 28.07.2004 року № 281, ринок - суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Також відповідно до «Правил торгівлі на ринках у м. Києві»встановлених Рішенням Київської міської ради від 26.03.2002 року № 47/207, ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці, на підставі затвердженої належним чином проектно-кошторисної документації, зареєстрованої в установленому порядку, погодженої у відповідних державних органах Паспорта з наданням статусу ринку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Отже, відповідно до чинного законодавства, позивач не є підприємством торгівлі та/або громадського харчування, про що також зазначено в відповідачем в акті: "Перевіркою встановлено, що на момент перевірки підприємство надає послуги ринку за готівковий розрахунок".

Таким чином, оскільки Позивач не є підприємством торгівлі або громадського харчування, він згідно п. І ст.9 Закону України № 265/95-ВР має законне право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Позивач не здійснює ані оптової, ані роздрібної торгівлі. Наявність коду у довідці з ЄДРПОУ не означає, що підприємство фактично здійснює визначені кодом КВЕД види діяльності. Також, встановлено, що на момент перевірки підприємство надавало послуги ринку, і будь-яких інших видів діяльності, які б здійснювало підприємство податковим органом не виявлено.

В частині визнання нечинним рішення про результати розгляду скарги від 24.12.2007 р. № 4561/10/25-214 та від 22.02.2008 р. № 1518/6/25-0415 суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги з огляду на наступне.

Порядок розгляду скарг платників податків встановлений п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ та «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби»затвердженого наказом ДПА України від 03.03.1998 р. № 93 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 02.03. 2001 р. N 82), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 р. за № 238/5429.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього….

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно з п.п. 5.2.4 цієї статті, процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

На підставі рішення про результати розгляду скарги податковим органом приймаються податкові повідомлення –рішення, які є підставою для сплати податкового зобов’язання.

Тобто, рішення про результати розгляду скарги не є рішенням (нормативно –правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може бути визнане нечинним, як цього вимагає позивач.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

          Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто –3,40 грн.

          У зв’язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в половинному розмірі від максимальної ставки судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.71, 94, 97, ст.ст. 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, винесене Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва від 11.10.2007 р. №0004782304 в частині на суму 55000,00 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

                              3. Судові витрати в розмірі 1,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Берком» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий Суддя                                                                       Добрянська Я.І.

Судді                                                                                                     Ковзель П.О.                                                                                                     Пилипенко О.Є.