№ 2324565, 02.04.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02.04.2008 р.                                                                                                     № 6/89

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді Добрянської Я.І.,

секретаря судового засідання Зубко Л.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Офір ЛТД"

доДержавна податкова інспекція у Дарницькому районі м.Києва

про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними

Представники: від позивачаПопова А.С. (довіреність від 18.02.08 р. б/н) від відповідача Сергієнка-Колодія В.В. (довіреність від 22.01.2008 р. № 4); 02.04.2008 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 01.06.2007 р. № 0001712388/0/25986, від 08.08.2007 р. № 0001712388/1/35086 на суму 1291595,06 грн., з яких 901526,56 грн. –основний платіж та 390068,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції, та від 08.08.2007 р. № 0003732388/1/35085 на суму 60694,78 грн. – штрафні (фінансові) санкції. Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Товариством з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі –Закон №168/97-ВР), до податкового кредиту перевірених періодів були включені суми податку на додану вартість лише по належним чином оформлених податкових накладних, що були виписані продавцями, які на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані платниками податку на додану вартість, в момент виникнення податкових зобов’язань. Дані накладні оформлені відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. Тому, на думку позивача, ним не порушені норми п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

В ході судового розгляду позивач подав заяву від 18.03.2008 р. про зміну позовних вимог та просив визнати нечинними податкові повідомлення –рішення:

від 01.06.2007 р. № 0001712388/025986;

від 08.08.2007 р. № 0001712388/1/35086;

від 08.08.2007 р. № 0003732388/1/35085;

від 17.10.2007 р. № 0003732388/1/51849;

від 22.10.2007 р. № 0001712388/2/52163;

від 09.01.2008 р. № 0001712388/3/302;

від 11.01.2008 р. № 0003732388/2/674.

Відповідач –ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з позовом не погоджується та в обґрунтування зазначеного зазначає наступне. Державною податковою інспекцією у м. Херсоні актом від 30.06.2006 р. № 379/15-3 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість контрагента за угодою ПП «Фінанс» (код ЄДРПОУ 32022795) та виключено з Реєстру платників ПДВ з 30.06.2006 р. , а також інший контрагент ПП «Міжгалузева спілка підприємств «Нова»(код ЄДРПОУ 34635660) на час вчинення господарської операції не був зареєстрований платником податку на додану вартість

Відповідач вважає, що позивачем порушено п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість

за періоди: жовтень 2006 р. –114148,10 грн., листопад 2006 р. –333609,35 грн., грудень 2006 р. –215567,78 грн., січень 2007 р. –52553,34 грн., лютий 2007 р. 2549,65 грн., березень 2007 р. –183 098,34 грн., всього на суму 901526,50 грн.

Відповідач зазначає, що застосовані штрафні (фінансові) санкції до ТОВ «Офір ЛТД»на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовим фондами»в розмірі 390068,50 грн. згідно повідомленнями –рішеннями від 01.06.2007 р. № 0001712388/0/25986, від 08.08.2007 р. № 0001712388/1/35086 на суму 1291595,06 грн., з яких 901526,56 грн. –основний платіж та 390068,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції, та від 08.08.2007 р. № 0003732388/1/35085 на суму 60694,78 грн. –штрафні (фінансові) санкції відповідають чинному законодавству.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою адміністрацією м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»(надалі - позивач) з питань правових відносин з Приватним підприємством «Фінанс»(код ЄДРПОУ 32022795) (надалі –ПП «Фінанс») та Прив (далі –ПП МСП «Нова) за період з 01.10.2006 р. по 31.03. 2007 р.

За результатами перевірки ДПА у м. Києві було складено Акт № 7/23-70/21450307 від 23.05.2007 р. (надалі - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва (далі - відповідач) було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001712388/0/25986 від 01.06.2007 р. про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1291595,06 грн.

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням –рішенням та в порядку передбаченому п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, звернувся до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва зі скаргою. За результатами розгляду вказаної скарги, відповідач залишив без змін податкове повідомлення –рішення та додатково прийняла податкове повідомлення –рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003732388/1/35085 на суму 60694,78 грн. Вказане повідомлення було обґрунтоване арифметичною помилкою при прийнятті податкового повідомлення –рішення № 0001712388/0/25986. В подальшому ТОВ «Офір ЛТД»звернулося зі скаргою до Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової адміністрації України. Рішеннями про результати розгляду повторних скарг ДПА у м. Києві від 16.10.2007 р. № 3782/10/25-114 та ДПА України від 19.12.2007 р. № 12655/6/25-0115 податкові повідомлення –рішення були залишені без змін, скарги ТОВ «Офір ЛТД»–без задоволення.

За результатами перевірки відповідачем було встановлено порушення ТОВ «Офір ЛТД»вимог Закону України «Про податок на додану вартість»в частині включення до податкового кредиту, сум податку на додану вартість, які не підтверджені первинними документами. А саме, у контрагента товариства ПП «Фінанс»було анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість, а у іншого контрагента ПП МСП «Нова»на момент укладення господарського договору, свідоцтво платника податку було відсутнє. Тому , відповідач вважає, що позивачем були порушені вимоги п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З висновками акту перевірки щодо порушення позивачем вищевказаних норм Закону України «Про податок на додану вартість»суд не погоджується, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між ПП «Фінанс»(постачальник) та ТОВ «Офір ЛТД» було укладено Договір поставки від 01.10.2006 р. № Ф-01/10 умовами якого зокрема визначено:

1.1.          Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця продукцію (товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар на умовах, визначених цим Договором. 4.2.          Датою поставки кожної окремої партії товару вважається дата, що вказана в накладній. 5.1.          Поставка товару здійснюється за договірними цінами. 6.1.          Оплата товару здійснюються шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника.

          На виконання умов договору ПП "Фінас" у періоді з 06.10.2006р. по 07.03.2007р. поставило ТОВ "Офір ЛТД" товари на загальну суму 4097009,94 грн., в тому числі ПДВ 682834,99 грн.

Поставка кожної окремої партії товару оформлена відповідною видатковою накладною.

Також, між ПП "Міжгалузева спілка підприємств "Нова" (Постачальник) та ТОВ "Офір ЛТД" (Покупець) 01.11.2006р. укладено договір поставки №1/11/06, умовами якого зокрема визначено:

1.1.          Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця продукцію (товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар на умовах, визначених цим Договором.

4.1.          Датою поставки кожної окремої партії товару вважається дата, що вказана в накладній.

5.1.          Поставка товару здійснюється за договірними цінами.

6.1.          Оплата товару здійснюються шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника.

          На виконання умов договору ПП "Міжгалузева спілка підприємств "Нова" у періоді з 03.11.2006р. по 07.03.2007р. поставило ТОВ "Офір ЛТД" товари на загальну суму 2783016,61 грн., в тому числі ПДВ 463836,10 грн.

Поставка кожної окремої партії товару оформлена відповідною видатковою накладною.

Видаткові накладні відповідають ознакам первинного документу, визначеним статтями 1 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ, а саме первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку."

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, Договір № Ф-01/10, Договір поставки №1/11/06 та первинні документи за вказаними договорами не визнавалися недійсними.

Виконання Договору № Ф-01/10 підтверджується податковими та видатковими накладними (копії наявні в матеріалах справи). Відповідно до укладеного Договору поставки № Ф-01/10, ТОВ «Офір ЛТД»перерахувало у період з 07.12.2006 р. по 22.03.2007 р. на рахунок ПП «Фінанс»за поставлені товари суму 4064322,00 грн.

Виконання Договору № 1/11/06 також підтверджується податковими та видатковими накладними (копії наявні в матеріалах справи). Відповідно до укладеного Договору № 1/11/06, ТОВ «Офір ЛТД»перерахувало у період з 09.01.2007 р. по 27.03.2007 р. на рахунок ПП «Міжгалузева спілка підприємств «Нова»за поставлені товари суму 2419282,31 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні містять всі необхідні реквізити, які визначені нормою п.п. 7.2.1 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

ПП «Фінанс»та ПП «МСП «Нова»на адресу позивача були виписані податкові накладні, про що в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Офір ЛТД»у відповідності з вимогами наказу Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 р. «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»(в редакції, що діяла на момент здійснення вказаних вище операцій) позивачем було зроблено відповідні записи.

В Акті перевірки відповідачем не заперечуються факти придбання позивачем товарів у ПП «Фінанс»та у ПП «МСП «Нова», сплати податку на додану вартість у складі їх вартості та отримання на підтвердження цього податкових накладних.

Таким чином, віднесення суми нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до складу податкового кредиту ТОВ «Офір ЛТД»по взаємовідносинах з ПП «Фінанс»в розмірі 682834,99 грн. та з ПП «МСП «Нова»у розмірі 218691,57 грн. здійснено на підставі норм діючого податкового законодавства.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент здійснення операцій, що є об'єктом перевірки)).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно п. 7.3.1 пп. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент здійснення операцій, що є об'єктом перевірки) датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ПП «Фінанс»та ПП «МСП «Нова»виписувало на адресу позивача податкові накладні за фактом відвантаження товару і за фактом зарахування коштів від позивача на поточний рахунок ПП «Фінанс»та ПП «МСП «Нова», тобто після виникнення у останнього податкових зобов'язань по ПДВ, що відповідачем в Акті перевірки також не заперечується.

Таким чином, ПП «Фінанс»та ПП «МСП «Нова» виписували на адресу позивача податкові накладні у повній відповідності із наведеною вище вимогою законодавства України.

Як встановлено судом, податкові накладні виписані ПП «Фінанс»та ПП «МСП «Нова»»на адресу позивача складені з усіма необхідними реквізитами, підписані уповноваженою особою, а отже, накладні відповідають вимогам п. 1.3 ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент здійснення операцій, що є об'єктом перевірки) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В акті перевірки зазначено, що податкові накладні, складені ПП «Фінанс»та ПП "Міжгалузева спілка підприємств "Нова", не мають юридичної сили та доказовості і не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, що підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту підприємством ТОВ "Офір ЛТД" суми ПДВ у розмірі 682834,99 грн. та 218691,57 грн. в бухгалтерському та податковому обліку.

Вказаний висновок не обґрунтований з огляду на наступне.

1)          Визнання угод та операцій за угодами, документів, якими оформлені операції, дійсними чи не дійсними не є компетенцією податкових органів, а відноситься до компетенції господарських судів. 2)          Чинним законодавством та діючими нормативними актами не передбачена обов'язковість покупця (отримувача робіт, послуг) при отриманні податкових накладних з'ясовувати наявність реєстрації постачальника як платника податку на додану вартість. 3) Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає. На момент проведення перевірки позивач мав всі необхідні податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту, що не заперечується відповідачем. За таких обставин висновки відповідача про те, що позивач не мав права на податковий кредит на підставі виписаних ПП «Фінанс»та ПП "Міжгалузева спілка підприємств "Нова" податкових накладних, суд вважає помилковими. Крім того, Законом України «Про систему оподаткування»для платника податку не передбачено обов'язку (ст. 9) та не надано право (ст. 10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в тому числі щодо реєстрації в якості платника податку, ведення останнім податкового обліку, сплати податків до бюджету тощо). Також, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язку чи права одного платника податку контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податку.

Отже, позивач, відповідно до вимог чинного законодавства України мав всі правові підстави для включення сплаченої у складі вартості придбаних товарів суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки:

1)          ПП «Фінанс»та ПП "Міжгалузева спілка підприємств "Нова" були виписані на адресу Позивача належним чином оформлені податкові накладні, які не було визнано недійсними в судовому порядку;

2)          Позивач сплатив вартість придбаних товарів у повному обсязі;

3)          суми ПДВ були сплачені Позивачем у складі вартості товару.

Відповідач в заперечення позову зазначає, що ПП «Фінанс»та ПП "Міжгалузева спілка підприємств "Нова" не сплатив податкові зобов’язання згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а отже, відсутня надмірна сплата до бюджету як встановлює п. 1.8 ст. 1 цього Закону. Тобто, позивач не має права відносити до податкового кредиту суму ПДВ, так як не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.(п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7).

Суд не погоджується з відповідачем щодо даного твердження виходячи з наступного.

Як вже зазначалося вище, судом було встановлено, що між позивачем та ПП «Фінанс»та ПП "Міжгалузева спілка підприємств "Нова" були здійснені господарські операції по придбанню товарів. Вказані операції були укладені між двома юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю та дієздатністю, відповідно до ст.ст. 91, 92 Цивільного кодексу України.

Відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку до Державного бюджету відповідно до ст.. 2 та ст.. 10 Закону № 168/97-ВР покладається, зокрема, на зареєстрованих у встановленому порядку платників, які здійснюють операції з поставки товарів (робіт, послуг). Отже, відповідальність за нарахування та сплату податку на додану вартість покладається на ПП «Фінанс»та ПП "Міжгалузева спілка підприємств "Нова", які на момент укладення угоди були зареєстровані належним чином. Слід зазначити, що відповідно до п. 10.4 ст. 10 Закону № 168/97-ВР, контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Відомостей про стягнення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість з ПП «Фінанс»та ПП "Міжгалузева спілка підприємств "Нова" відповідачем не надано.

Закон України «Про податок на додану вартість»не встановлює солідарну відповідальність продавця та покупця при сплаті податку на додану вартість до бюджету.

Отже, відповідач не може вчиняти дії щодо нарахування податку на додану вартість, накладення штрафних санкцій та зменшення суми бюджетного відшкодування покупцю (позивачу) при несплаті цього податку продавцем.

Враховуючи все вищенаведене, суд погоджується з позивачем щодо неправомірності винесення податкових повідомлень –рішень від 01.06.2007 р. № 0001712388/0/25986, від 08.08.2007 р. № 0001712388/1/35086 на суму 1291595,06 грн., з яких 901526,56 грн. –основний платіж та 390068,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції, та від 08.08.2007 р. № 0003732388/1/35085 на суму 60694,78 грн. –штрафні (фінансові) санкції про донарахування суми податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити .

2. Визнати нечинними податкові повідомлення –рішення прийняті Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва

від 01.06.2007 р. № 0001712388/025986;

від 08.08.2007 р. № 0001712388/1/35086;

від 08.08.2007 р. № 0003732388/1/35085;

від 17.10.2007 р. № 0003732388/1/51849;

від 22.10.2007 р. № 0001712388/2/52163;

від 09.01.2008 р. № 0001712388/3/302;

від 11.01.2008 р. № 0003732388/2/674.

3. Судові витрати, 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя                                         Добрянська Я.І.