№ 22996, 22.06.2006, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" червня 2006 р. Справа №10/2804-А

за позовом управління Пенсійного Фонду України в Полонському районі м. Полоне

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна с. Новоселиця Полонського району

про стягнення 30615,93 грн.

Суддя Виноградова В.В. Секретар судового засідання Щесняк О.А.

Представники сторін:

позивача Хібовський В.С. –за довіреністю №01/07 від 10.01.2006р.

відповідача не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Полонському районі заборгованість в сумі 30615,93 грн., яка утворилась за період з 01.12.2005р. по 24.06.2006р. (в тому числі 8117 грн. грн. штрафних санкцій та 1555,27 грн. пені).

В підтвердження позовних вимог подав копії розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України, вимоги на стягнення заборгованості, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, картки особового рахунку платника, розрахунок заборгованості.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про причини неприбуття не повідомив, письмових заперечень щодо позовних вимог не надав, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи (ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення судового розгляду, про відкладення судового розгляду та повістки вручені згідно поштових повідомлень про вручення із відмітками про її одержання відповідачем).

Розглядом наданих матеріалів справи встановлено :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна с. Новоселиця Полонського району зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа про що видано свідоцтво про державну реєстрацію, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Хмельницького облуправління статистики №1119, згідно ст.ст. 1,14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно поданої заяви.

У відповідача за період з 01.12.2005р. по 24.06.2006р. утворилась заборгованість до Пенсійного фонду України в сумі 30615,93 грн., яка складається із:

20943,66 грн. недоїмки по страхових внесках, що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які подавались відповідачем до Пенсійного фонду України, за листопад 2005р. – квітень 2006р., картками особового рахунку платника, розрахунком заборгованості;

8117 грн. штрафних санкцій та 1555,27 грн. пені, що підтверджується рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №4 від 10.02.2006р., картками особового рахунку платника, поданим розрахунком.

Позивачем, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виставлені відповідачу вимоги від 09.03.2006р. про сплату 4578,71 грн. недоїмки по страхових внесках, від 10.04.2006р. про сплату 10632,71 грн. недоїмки по страхових внесках, від 11.05.206р. про сплату 16050 грн. недоїмки по страхових внесках з відмітками про вручення вказаних вимог відповідачу згідно поштового повідомлення відповідно 25.03.2006р. , 14.04.2006р. , 20.05.2006р.

Оскільки заборгованість перед Пенсійним фондом України в розмірі 30615,93 грн. (в т.ч. 8117 грн. штрафних санкцій та 1555,27 грн. пені) в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Судом зважається на те, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за листопад 2005р. –квітень 2006р. самостійно визначено розміри внесків та в установленому законом порядку вимога про сплату заборгованості та рішення про застосування штрафних санкцій та пені не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не подано.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов управління Пенсійного фонду України в Полонському районі м. Полонне до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна с. Новоселиця Полонського району про стягнення 30615,93 грн. заборгованості задоволити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна с. Новоселиця Полонського району (код ЄДРПОУ 03789264) на користь управління Пенсійного фонду України в Полонському районі м. Полонне, вул. Л.Українки, 97 (код ЄДРПОУ 02725115) заборгованість в розмірі 30615,93 грн. (тридцять тисяч шістсот п’ятнадцять гривень 93 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.