Решение № 227265, 08.11.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "08" листопада 2006 р. по справі № 1/132-38

За позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі відділення "Нововолинська філія" Волинського ГРУ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НМК"

про стягнення 286 грн. 00 коп.

Суддя Гончар М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: н/з

Від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - Закрите акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" в особі відділення "Нововолинська філія" Волинського ГРУ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НМК" 286 грн. 00 коп. заборгованості по договору про розрахунково-касове обслуговування підприємств по виплаті заробітної плати з використанням пластикових карток №58/665 від 15.11.2001 року.

Відповідач вимоги ухвали суду від 24.10.2006 року не виконав, в судове засідання не з’явився.

Враховуючи те, що відповідно до ст.75 ГПК України в разі неподачі відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами, господарський суд,

В С Т А Н О В И В :

15 листопада 2001 року між "ПриватБанк" в особі Нововолинської філії, "Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НМК", "підприємство", був укладений договір про розрахунково-касове обслуговування підприємств по виплаті заробітної плати з використанням пластикових карток №58/665.

Позивач на виконання умов договору № 58/665 від 15.11.2001 року виготовив і видав працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "НМК" зарплатні банківські картки.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, з моменту отримання товару між сторонами виникли цивільно–правові відносини, які регулюються загальними положеннями про зобов'язання.

Позивач виконав свої зобов’язання відповідно до закону, виготовив зарплатні банківські картки, відповідачем зобов’язання не виконані.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про оплату товару (претензія) (а.с.15), яка останнім залишена без відповіді і задоволення.

Заборгованість на день розгляду справи складає 286 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи і в цій сумі позов підлягає задоволенню відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, оскільки господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 102 грн. та стягнути з відповідача 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, статтями 11 Цивільного кодексу України, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НМК, м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 25, код 31401394 (р/р 26005316282001 в Нововолинській філії "Приватбанк", МФО 303406) на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі відділення "Нововолинська філія" Волинського ГРУ, м.Нововолинськ, вул. Шахтарська, 12, код 14360570 (р/р32009100400 в Обл. упр. НБУ у Дніпропетровській області, МФО 305299) 286 грн. 00 коп. заборгованості, 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.М. Гончар