Постановление суда № 226976, 18.08.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“18” серпня 2006 р. Справа №К-10261/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

Костенка М.І.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання Бойченко Ю.П.

за участю представників:

позивача: Головко М.Л. (директор);

відповідача : Шугалко Д.І. (дов. від 15.08.2006 р. №14541/9/10)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.-27.01.2005 р.

та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 р.

у справі №2-15/24-2005

за позовом Колективного підприємства “Бізнес-Партнер”

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство “Бізнес-Партнер” (далі по тексту позивач, КП “Бізнес-Партнер”) звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим (далі по тексту відповідач, ДПІ у м. Сімферополі) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23.06.2004 р. та 15.10.2004 р. №0006641701/0, якими позивачу визначено податкове зобовязання по прибутковому податку у розмірі 542705,00 грн., в т.ч. 181235,00 грн. основного платежу та 362470,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20-27.01.2005 р. у справі №2-15/24-2005 (суддя Дадінська Т.В.), яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 р. (головуючий суддя Голик В.С., судді Градова О.Г., Фенько Т.П.), позов КП “Бізнес-Партнер” задоволено частково; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 23.06.2004 р. №0006641701/0 в частині донарахування прибуткового податку у розмірі 181235,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 362470,00 грн.; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 15.10.2004 р. №0006641701/0 в частині донарахування прибуткового податку у розмірі 181235,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 362470,00 грн.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що працівником позивача Головко М.Л. надано за раніше отримані кошти авансові звіти із залученням до них касових чеків реєстраторів розрахункових операцій постачальників Приватного підприємства “Синтек-Лайн” та Приватного підприємства “Синтаксис”. Крім того, на думку судів попередніх інстанції, фактичне здійснення господарських операцій з постачальниками підтверджується наявністю документів первинної звітності (накладних та податкових накладних) та відображенням даних операцій у бухгалтерському обліку.

ДПІ у м. Сімферополі не погоджуючись з рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20-27.01.2005 р. та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 р. у справі №2-15/24-2005 подала касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог КП “Бізнес-Партнер”.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у м. Сімферополі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередній інстанцій встановлено, що 23.06.2004 р. ДПІ у м. Сімферополі прийнято податкове повідомлення-рішення №0006641701/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 543705,00 грн., в т.ч. 181235,00 грн. основного платежу та 362470,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення від 23.06.2004 р. №0006641701/0 прийнято на підставі акту “Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства колективним підприємством “Бізнес-Партнер” (ЄДРПОУ 31447067) за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р.” від 18.06.2004 р. №597/23-2/3147067 (далі по тексту Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки з каси позивача видавалися під звіт співробітнику підприємства Головко М.Л. кошти для погашення кредиторської заборгованості Приватному підприємству “Синтек-Лайн” (далі по тексту ПП “Синтек-Лайн”) та Приватному підприємству “Синтаксис”. За отримані кошти Головко М.Л. звітував прикладеними до авансових звітів касовими чеками зазначених підприємств на загальну суму 461 264,68 грн., в т.ч. ПП “Синтек-Лайн” 153151,05 грн. (реєстраційний номер касового апарата 262520359), ПП “Синтаксис” 308113,62 грн. (реєстраційний номер касового апарата 262448001). Відповідно до листа Державної податкової адміністрації у м. Києві від 03.06.2004 р. №4115/7/26-3515 реєстратори розрахункових операцій з номерами 262520359, 262448001 за ПП “Синтек-Лайн” та ПП “Синтаксис” не зареєстровані. На підставі викладеного, відповідачем зроблено висновок про не підтвердження підзвітною особою позивача Головко М.Л. витрати грошових коштів у розмірі 461264,67 грн., отриманих раніше під звіт та кваліфіковано грошові кошти отримані Головко М.Л. в якості оподатковуваного доходу останнього.

Поряд з цим, Вищий господарський суд України підтримує думку судів попередніх інстанцій та не погоджується з зазначеним висновком Акту перевірки виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 8 Декрету кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” згідно з цим розділом Декрету оподатковуваними прибутковим податком доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств, установ i організацій усіх форм власності, фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, за умови обовязкового ведення в цьому місці трудової книжки i провадження відрахувань до фонду соціального страхування. До сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обовязків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних i соціальних благ у грошовій i натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що КП “Бізнес-Партнер” придбало товар у: 1) ПП “Синтек-Лайн” на загальну суму у розмірі 153151,05 грн., що підтверджується накладними та податковими накладними від 10.03.2003 р. №10 та від 02.04.2003 р. №14; 2) ПП “Синтаксис” на загальну суму у розмірі 308113,62 грн., що підтверджується накладними та податковими накладними від 24.01.2003 р. №4, від 06.02.2003 р. №8 та від 05.05.2003 р. №20.

Розрахунки за придбані згідно накладних та податкових накладних 24.01.2003 р. №4, від 06.02.2003 р. №8, від 10.03.2003 р. №10, від 02.04.2003 р. №14 та від 05.05.2003 р. №20 товари здійснено підзвітною особою позивача Головко М.Л. грошовими коштами, отриманими ним під звіт, а бухгалтерією КП “Бізнес-Партнер” прийнято авансовий звіт Головко М.Л. на суму у розмірі 461264,67 грн., що підтверджується наявністю відповідних бухгалтерських проводок.

Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити, що судами попередніх інстанцій правомірно зазначено про відсутність правових підстав вважати отримані Головко М.Л. кошти під звіт для розрахунків за отриманий від ПП “Синтек-Лайн” та ПП “Синтаксис” товарів доходом у розумінні ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України, дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20-27.01.2005 р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 р. у справі №2-15/24-2005 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20-27.01.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 р. у справі №2-15/24-2005 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20-27.01.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.04.2005 р. у справі №2-15/24-2005 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)Н.Є. Маринчак(підпис)О.М. Нечитайло(підпис)М.І. Костенко(підпис)Т.М. ШипулінаЗ оригіналом згідно

Помічник судді В.А. Кузьменко