Постановление суда № 226859, 07.09.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2006 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

ГоловуючогоЦуркана М.І.Суддів:Гуріна М.І.Кобилянського М.Г.Співака В.І.Гаманка О.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Стоік» (Підприємство) до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (ДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

у с т а н о в и л а :

У вересні 2004 року підприємство «Стоік» звернулось в суд з позовом до ДПІ у Київському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомленьрішень від 05 липня 2004 року № 0000442320/2, яким визначено податкове зобов”язання з податку на прибуток у сумі 54500 грн., де 40000 грн. основний платіж та 11500 грн. штрафні санкції і за № 0000452320/2 про нарахування 307 грн. податку на додану вартість (137 грн. основний платіж та 170 грн. штрафні санкції).

Зазначали, що податкові повідомленнярішення були прийняті на підставі акту №1436/23-2/30138810 від 26 березня 2004 року про результати проведеної відповідачем перевірки дотримання Підприємством вимог податкового та валютного законодавства за період діяльності з 01 жовтня 2002 року по 01 січня 2004 року.

________________________

Справа №

Головуючий у першій інстанції Григоров А.М.

Доповідач Цуркан М.І.

Посилаючись на те, що викладені в акті висновки про відсутність первинних документів про придбання товарів та їх продаж помилкові - просили оскаржувані рішення визнати недійсними.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22 лютого 2005 року, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2005 року позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2004 року № 0000442320/2 визнано недійсним. У задоволенні решти вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ДПІ, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення у частині задоволених вимог і постановити нове, про відмову у позові. В решті судові рішення не оскаржені.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 5 липня 2004 року № 0000442320/2 про нарахування податку на прибуток у сумі 54500 грн. є акт перевірки Підприємства №1436/23-2/30138810 від 26 березня 2004 року з висновками про те, що позивач за перевірений період отримав товари на загальну суму в 71,4 тис.грн. без оприбуткування по складу та реалізував їх, тобто не включив до валового доходу відповідного періоду, безоплатно надані товари, що є підставою для нарахування 40 тис. грн. податку на прибуток за правилами пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” та п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України ”Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” і стягнення 11,5 тис. грн.. штрафних санкцій в порядку визначеному п.п. 17.1.3 ст. 17 останнього Закону.

Також встановлено, що фактичного заниження об”єкта оподаткування не відбулося, оскільки при отриманні товару (циліндрів зчеплення) та подальшої реалізації сталася помилка в бухгалтерському обліку щодо найменування запасних частин, яка позивачем виправлена.

За наведених обставин суди дійшли правильного висновку, що товари Підприємством отримані не безоплатно, а тому відсутні підстави для нарахувань податкових зобов”язань та штрафних санкцій.

Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують , оскільки не узгоджуються з визначенням безповоротної фінансової допомоги наведеної у п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств”, як вартості товарів безоплатно наданих платнику податків.

За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень. то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення , а рішення - без змін.

Керуючись наведеним, ст.ст. 223, 230 КАС України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 22 лютого 2005року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2005 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 239 КАС України.

Головуючий М.І.Цуркан

Судді: М.І.Гурін

М.Г. Кобилянський

В.І.Співак

О.І.Гаманко