№ 22630264, 03.04.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

03 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/874/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Щербатюк Л.Є.

представника позивача: Шевчука А.А.

представника відповідача: Гралєвського Л.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Липовецький елеватор"

до: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправним та скасуванння податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Липовецький елеватор» (ТОВ «Липовецький елеватор, товариство, позивач) до Іллінецької міжрайонною Державної податкової інспекції Вінницької області (Іллінецька МДПІ, податковий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (ППР) № 0000062301 від 3 лютого 2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом проведено перевірку товариства з питань перевірки правових відносин з ТОВ «ЯнгАгро» та з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість за період з 1.10.2011 р. по 31.10.2011 р., за результатом якої складено акт, в якому зазначені виявлені порушення, а саме завищення податкового кретину за квітень 2010 року на суму 54430,76 грн., завищення податкового зобовязання з податку на додану вартість за березень 2010 р. на суму 54430,76 грн. та завищення податкового кредиту та податку на додану вартість за жовтень 2011 р. в сумі 75844 грн.

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення- рішення № 0000062301 від 3 лютого 2012 року, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 75844 грн.

На думку позивача, вказане податкове повідомлення рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали, просили в його задоволені відмовити, посилаючись на обґрунтованість висновків перевірки та, відповідно, правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши думку осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.

Згідно наказу за № 895 від 16.12.2011 р. та на підставі направлення від 19.12.2011 р. №287, виданих Іллінецькою МДПІ, державним податковим інспектором проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Липовецький елеватор» з питань перевірки правових відносин з ТОВ «ЯнгАгро» та з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість за період з 1.10.2011 р. по 31.10.2011 р., за результатом якої складено акт № 2/23/32359396 від 4.01.2012 р., у висновку якого вказано про встановлення перевіркою порушення п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, ч. «г», «і», п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 4., 6.6 Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 1.11.2011 р. №1379, зареєстрованого в Мінюсті України від 22.11.2011 р. за № 1333/20071 в результаті чого завищено податок на додану вартість за жовтень 2011 р. в сумі 75844 грн.

Наслідком проведеної перевірки та складеного акту стало прийняття податкового повідомлення-рішення форми «В4» № 0000062301 від 3 лютого 2012 року, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 75844 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням товариство звернулось з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, висновки акту перевірки, що слугували основою для прийняття оскаржуваного рішення ґрунтуються на наступному. «ТОВ «Липовецький елеватор»(покупець) заключив договір поставки ПММ № 1210-1 від 12 жовтня 2011 р. на придбання палива пічного (місце заключення договору м. Харків) з ТОВ «Торговий дім Ханс Т»(постачальник), юридична адреса вказана в договорі: 61017, Харківська область, м. Харків, вул. Пащенківська, буд 17. ТОВ «Торговий дім Ханс Т»перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Харків, місцезнаходження субєкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 61017, Харківська область, м. Харків, вул. Пащенківська, буд 17 (відповідно до бази даних АІС РПП), фактичне місцезнаходження ТОВ «Торговий дім Ханс Т»на момент написання акту перевірки не встановлено (відповідно до бази даних АІС РПП платник має стан «10»- направлено запит на встановлення місцезнаходження»;

Предметом договору є:

«1.1 Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти і оплатити ПММ.»

2. Форма оплати та порядок розрахунку

«2.1. Умови оплати: передоплата 100%»

3. Кількість та якість поставленого товару

«3.1 Кількість і найменування товару вказується в рахунку-фактурі і видатковій накладній, якість поставленого товару відповідає ГОСТу і іншим технічним вимогам на даний вид товару і підтверджується сертифікатом якості заводу виробника».

«3.2 За якість і кількість поставленого товару Постачальник несе відповідальність до моменту передачі товару Покупцеві».

4 Умови поставки та приймання

«4.2 Продавець здійснює поставку товару своїм автотранспортом».

На виконання умов договору № 1210-1 від 12.10.11 р. на поставку палива пічного з ТОВ «Торговий дім Ханс Т» оформлені видаткові накладні № 801 від 13.10.2011 р. та № 816 від 14.10.2011 р. (на загальну суму 75844 грн.), розрахунки ТОВ «Липовецький елеватор»проводились ТОВ «Торговий дім Ханс Т» за паливо пічне у безготівковій формі через розрахунковий рахунок. Станом на 1.11.2011 р. заборгованість по ТОВ «Торговий дім Ханс Т» відсутня.

Податкові накладні виписані відповідно до дати виникнення права платника податку на податковий кредит, тобто дата здійснення першої з подій в даному випадку дата відвантаження товару (податкові накладні № 847 від 13.10.2011 р. та № 860 від 14.10.2011 р. на загальну суму 75844 грн.).

Оскільки відповідно до бази даних ДПС України фактичне місцезнаходження ТОВ «Торговий дім Ханс Т»не встановлено, то Товариством порушено порядок оформлення податкової накладної в частині неправильного заповнення позиції «місцезнаходження (податкова адреса) продавця». В податкових накладних ТОВ «Торговий дім Ханс Т»вказало юридичну адресу: вул. Пащенківська, 17 м. Харків, хоча фактично дане підприємство за вказаною адресою не знаходиться , тобто вказана в податкових накладних інформація є недостовірною, чим порушено:

- п. 198.2 ст. 198 ПК України, згідно якого: «датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною»;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України згідно якого Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту;

- п. 198.6 ст. 198 ПК України згідно якого не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу;

- ч. «ґ» п. 201.1 ст. 201 ПК України згідно якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку…;

- п.4, 6.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 1.11.2011 р. № 1379.

В ході проведення перевірки опрацьовані первинні документи, а саме: товарно-транспортні накладні, які не відповідають вимогам законодавства до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Порядок заповнення товарно-транспортної накладної регламентовано «Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», затвердженої наказом Мінстату України та Мінтрансу України від 7.08.1996 р. № 228/253».

Далі по тексту акту податковий інспектор, посилається на порушення позивачем вимог пунктів 1.3, 3, 5 Інструкції при заповнені ТТН. Зокрема, вказує, що товариством у рядку «автопідприємство» -юридична або фізична особа, яка виконує перевезення вантажів автомобільним транспортом на комерційній основі (тобто за плату і цей вид діяльності для нього може бути єдиним чи одним з інших) або для власних потреб, вказано «ФОП ОСОБА_3» у відповідному рядку заголовку ТТН не вказано індивідуального податкового номера підприємця, що не дає змогу при перевірці ідентифікувати перевізника для підтвердження факту надання послуг».

Крім того, перевіряючий вказує на наступні порушення при заповненні ТТН : у рядку «Пункт навантаження» вказано лише м. Харків, а в рядку «пункт розвантаження» в ТТН № 801 від 13.10.11 р. не вказано взагалі нічого; не зазначено номера подорожнього листа; номера ТТН (№ 801 від 13.10.2011 р. та №816 від 14.10.2011 р.) співпадають з номерами видаткових накладних (№ 801 від 13.10.2011 р. та №816 від 14.10.2011 р.).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Перевіряючий також зазначає про те, що за даними Декларації з податку на прибуток за 9-ть місяців 2011 р. (№ 9010284239 від 7.11.2011 р.) валовий дохід від усіх видів діяльності ТОВ «Торговий дім Ханс Т» склав 14204,9 тис. грн. Інформація щодо наявності основних засобів відсутня. Додаток АМ (дані про амортизацію основних засобів) до декларації не подавався, амортизаційні відрахування по податковому обліку підприємством не нараховувались та в деклараціях про прибуток підприємства не відображалися. Розрахунок податку з власників транспортних засобів за 2011 р., екологічного податку за 2011 рік та розрахунку комунального податку до ДПІ у Ленінському районі м. Харків не подавались.

За таких обставин, перевіряючий вказує на відсутність у ТОВ «Торговий дім Ханс Т» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності. Відтак, приходить до висновку про те, що проведені господарські операції між ТОВ Липовецький елеватор" та ТОВ "Торговий дім Ханс Т" відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України є нікчемними та недійсними, так як не спричиняють реального настання правових наслідків.

Таким чином, ТОВ «Липовецький елеватор»завищено суму податкового кредиту по операціям з придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) за жовтень 2011 р. у розмірі 75844 грн.

З аналізу наведеного вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі висновків податкового органу про нікчемність та недійсність господарської операції, які, в свою чергу, сформовані на підставі того, що: ТТН не оформлені належним чином; місцезнаходження контрагента - ТОВ «Торговий дім Ханс Т»на момент підписання акту перевірки - не встановлено; у контрагента -ТОВ «Торговий дім Ханс Т» відсутні трудові ресурси , складські приміщення, тобто умови для досягнення результатів економічної діяльності.

Оцінюючи наведені висновки податкового органу суд виходить з наступного.

По-перше, у акті перевірки зазначено про те, що місцезнаходження ТОВ «Торговий дім Ханс Т»не встановлено саме на момент перевірки позивача. Жодної інформації щодо відсутності його за місцем реєстрації на момент укладання договору або проведення операцій з позивачем у акті не вказано.

Щодо даного питання, а також «наявності трудових ресурсі»у контрагента, суд додатково зазначає про те, що в ході проведення перевірки ТОВ «Липовецький елеватор»податковим органом направлено запит про проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім Ханс Т».

Наслідки зустрічної перевірки вказаного контрагента знайшли своє відображення у довідці Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 27/07-005/11 від 26.01.2012 р. «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім Ханс Т»код 33815998 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Липовецький елеватор»код 32359396 за жовтень 2011 року», в якій вказано, зокрема, про те, що: податкова адреса згідно установчих документів та фактична адреса ТОВ «Торговий дім Ханс Т»: м. Харків, вул. Пащенківська, 17; суми податку на додану вартість за накладними № 816 від 14.10.2011 р. та № 801 від 13.10.2011 р. включено до податкових зобовязань відповідних періодів, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень 2011 р.

У довідці також вказано, що транспортування пічного палива та складання податкових накладних здійснювалось на виконання умов договору № 1210-1 від 12.10.2011 р. укладеного між ТОВ «Торговий дім Ханс Т»та ТОВ «Липовецький елеватор». На виконання нього ж були надані податкові накладні, видаткові накладні, довіреність, ТТН, договори купівлі-продажу, платіжні доручення, рахунки-фактури.

Транспортування проводилось автотранспортом з причепом:

- держ. НОМЕР_1, перевізник ФОП ОСОБА_3 згідно ТТН № 801 від 13.10.11 р., водій ОСОБА_4;

- держ.НОМЕР_2, перевізник ФОП ОСОБА_3 згідно ТТН № 816 від 14.10.11 р., водій ОСОБА_5

Пункт навантаження м. Харків вул.. Пащенківська, 17, пункт розвантаження ст. Липовець. Відвантажений товар отримував за довіреністю № 361899 від 14.10.2011 р. особисто ОСОБА_6 У рахунок оплати за відвантажений товар отримано платіжні доручення: № 1538 від 13.10.11 р. на суму 201000 грн., № 1581 від 21.10.11 р. на суму 252054 грн.

ТОВ «Торговий дім Ханс Т»: є посередником.

У висновку даної довідки зазначено, що звіркою ТОВ «Торговий дім Ханс Т» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Липовецький елеватор», їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Звіркою ТОВ «Торговий дім Ханс Т»встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Липовецький елеватор», яка мала правові відносини з платником податків.

Вказана довідка та її висновки під час проведення перевірки позивача податковим органом не була врахована, оскільки надійшла після проведення перевірки та складання акту. Однак її висновки є суттєвими та спростовують висновки акту перевірки ТОВ «Липовецький елеватор», які, в свою чергу, слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Щодо порушень при заповнені ТТН, а саме, не зазначення в них коду субєкта господарювання (ОСОБА_3.), що, на думку перевіряючого не дало змоги при перевірці ідентифікувати перевізника для підтвердження факту надання послуг, то суд окремо зазначає, що у зазначеній вище довідці факт здійснення перевезень вказаним перевізником підтверджено - це по перше, а по-друге, суд звертає увагу на те, що до заперечень на акт перевірки позивач додавав копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з зазначенням у ньому коду, що дало можливість податковому органу ідентифікувати субєкта господарювання, у разі такої необхідності. Однак такі відомості не взято до уваги. Крім того, на думку суду відсутність коду суб"єкта господарювання в ТТН не може спростовувати факт здійснення перевезень.

Окремо суд також звертає увагу на те, що ставлячи в провину позивачу неналежне заповнення ТТН, податковий орган посилається на порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи. Однак даний нормативно-правовий акт втратив чинність ще 3.11.2006р. За таких обставин, порушити вимоги даного НПА не є можливим.

Доречним є зазначити також і про те, що в інформаційному листі ВАСУ від 01.11.2011 № 1936/11/13-11, що спрямований на однакове застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, вказано, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Для зясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обовязок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобовязання.

Також в листі зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

По-друге, щодо нікчемності та недійсності господарської операції то суд зазначає, що статтею 215 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) визначено, що підставою недійсності саме правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Водночас, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого вказаною статтею міститься обовязкова ознака специфічна мета порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обовязковому доведенню.

Крім того, при кваліфікації правочину за цією статтею, має враховуватись вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобовязання повязує з наступним:

1) невідповідністю його змісту вимогам закону;

2) наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;

3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності).

Відповідачем не надано доказів порушення позивачем при укладанні/виконанні правочину/здійснені операції по поставці палива пічного конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору, як і не доведено вини позивача та наявності умислу при укладенні угоди/здійснені господарської операції.

Завчаючи на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість висновку податкового органу щодо визначення господарської операції між ТОВ «Липовецький елеватор»та ТОВ «Торговий дім Ханс Т»такою, що вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та, відповідно, щодо нікчемності та недійсності операції.

І останнє, суд звертає увагу на те, що на підтвердження виконання умов договору поставки ПСМ № 1210-1 від 12.10.11 р., укладеного між ТОВ «Липовецький елеватор» та ТОВ «Торговий дім Ханс Т»суду надані наступні документи: видаткова накладна № 801 від 13.10.11 р., ТТН № 801 від 13.10.11 р., видаткова накладна № 816 від 14.10.11 р., ТТН № 816 від 14.10.11 р., податкові накладні № 847 від 13.10.2011р,. та № 860 від 14.10.2011 р., платіжні доручення, звіти про рух нафтопродуктів на складі ПММ, договір перевезення вантажу № 06/07-1 від 6.07.2011 р. укладений між позивачем та СПД ОСОБА_3, , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, та, на підтвердження наявності «умов для досягнення результатів економічної діяльності»ТОВ «Торговий дім Ханс Т»надані договори оренди майна (склади) вказаного контрагента, акти прийому-передачі орендованого майна, штатний розпис (а.с.39-72). Останнє спростовує твердження податкового органу про відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, у зв"язку з відсутністю трудових ресурсів, складських приміщень.

Відтак, за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що вести мову про завищення податкових зобовязань з податку на додану вартість за жовтень 2011 року в сумі 75844 грн. не можливо з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваного рішення.

Крім того, оскаржуване рішення не відповідає критеріям визначеним у статті 2 КАС України. Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовільнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції № 000006231 від 3.02.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Липовецький елеватор" (вул. Микільсько-Борщагівська, 1, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська обл.) судові витрати в розмірі 32,19грн. (тридцять дві грн.19 коп.) згідно платіжного доручення №2921 від 22.02.2012 року та 727,00 грн. (сімсот двадцять сім грн.) згідно платіжного доручення №2922 від 29.02.2012 року, шляхом їх безспірного стягнення органом Державної казначейської служби України із рахунків Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна