№ 22630083, 03.04.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

03 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1169/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Богоноса Михайла Богдановича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення боргу

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України у м.Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області (далі УПФУ у м.Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняв сумі 1339,20 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач своєчасно не сплачував страхові внески до УПФ у м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі, в звязку з чим, утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 1339,20 грн.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях субєкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 19.03.2012 року відкрив скорочене провадження у справі та запропонував відповідачу в 10-денний термін надати письмові заперечення проти позову. Проте 21 березня 2012 року до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення звязку із зазначенням причин повернення - "за данною адресою не проживає"(а.с.11).

Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи, керуючись вимогами статті 183-2 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському р-ні 10.01.1996 р. є платником страхових внесків на обов"язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - платником єдиного внеску (а.с.4).

Протягом липня - грудня 2010 року відповідач здійснював підприємницьку діяльність, сплачував фіксований податок, проте розрахунки по страхових внесках не проводились.

Відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 1058-ІV від 09.07.2003 р. з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 14 цього Закону, до кола осіб, які є страхувальниками, відносяться застраховані особи, визначені в п. 3 ч.1 ст. 11 цього Закону. Ними є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

У відповідності до п.п.4 п.8 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України 1058-ІV, фізичні особи-підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени їх сімей, які беруть участь у справі у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування, сплачують страхові внески в порядку та розмірах, визначених цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно, але при цьому сума такого внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст.7 цього ж Закону , загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Порядок визначення розміру страхового внеску для платника, міститься у визначенні мінімального страхового внеску, що передбачене ст. 1 Закону №1058-ІV, а саме: мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати ( доходу).

Згідно п.6 ст. 20 Закону №1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування, є квартал.

На підставі вищевикладеного, за відповідачем числиться заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за період липня - грудня 2010 року на загальну суму 1339,20 грн, що підтверджується розрахунком ціни позову (а.с.5).

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 3 статті 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що органи Пенсійного фонду України можуть направляти платникам внесків вимоги щодо сплати заборгованості перед Пенсійним фондом, які є обовязковими до виконання.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Враховуючи вищевикладене, відповідачу направлялися вимоги про сплату боргу № 39 від 03.11.2010 року в сумі 657,66 грн та № 187 від 08.02.2011 року в сумі 681,54 грн (а.с.7- 7 зворотній бік).

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму 1339,20 грн у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі (вул. ІІІ-тя Гвардійська, 19, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, р/р 25607323390103 в філії ВОУ АТ "Ощадбанк", МФО 302076, код ЄДРПОУ 37865377) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 1339,20 (одна тисяча триста тридцять дев'ять гривень двадцять копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя Богоніс Михайло Богданович