Решение № 22620744, 04.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/129-24/51-201204.04.12

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_5

До Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»

про зобовязання передати нежитлове приміщення та стягнути 632 742,04 грн.

Суддя Мандичев Д.В.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1. представник за довіреністю;

Від відповідача - ОСОБА_2.. представник за довіреністю;

ОСОБА_3.- представник за довіреністю.

В судовому засіданні 04.04.2012 судом у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Кириллова Тетяна Григорівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" про зобовязання передати нежитлове приміщення та стягнути 632 742, 04 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.07.2011 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" про зобовязання передати нежитлове приміщення та стягнути 632 742, 04 грн. задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2011 по справі №18/129 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2012 рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 у справі №18/129 скасовано, а справу №18/129 направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Свою постанову Вищий господарський суд України мотивував тим, що судами попередніх інстанцій не було повно та обєктивно досліджено обставини справи, дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені судові рішення по справі не можна вважати законними та обґрунтованими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2012 суддею Мандичевим Д.В. прийнято справу до провадження для нового розгляду, присвоєно справі номер №18/129-24/51-2012, розгляд справи призначено на 22.02.2012.

20.02.2012 позивачем через канцелярію суду подано заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд зобовязати відповідача протягом 5 календарних днів з дати набрання чинності рішенням суду передати позивачу по акту приймання передачі нежитлове приміщення магазину по продажу чоловічого та дитячого одягу, тимчасово переобладнаний з житлового приміщення № 3, загальною площею 132,40 кв.м., що знаходиться на першому поверсі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також стягнути з відповідача заборгованість по орендним платежам в сумі 970 421,04 грн., інфляційні втрати в сумі 45 787, 46 грн., 3% річних в сумі 12 239,93 грн., а також судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 розгляд справи відкладено до 15.03.2012, а ухвалою від 15.03.2012 до 04.04.2012.

В судовому засіданні 04.04.2012 представник позивача заявлені вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог в сторону збільшення, підтримав. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що за період з 29.12.2009 по 31.10.2011 позивачем була нарахована до сплати відповідачу орендна плата загалом в сумі 970 421,04 грн., з якої відповідачем оплачено 632 742,04 грн. Відтак, позивач наголошує на тому, що відповідачем всупереч умов договору оренди нежитлового приміщення від 05.09.2008, не здійснено оплату за період користування приміщенням з квітня 2011 року по жовтень 2011 року включно в сумі 337 679,30 грн. Також, за прострочення оплати орендної плати, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 45 787, 46 грн. та 3% річних в сумі 12 239,93 грн. Також, позивач наголошував на тому, що оскільки між сторонами було досягнуто згоди щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 05.09.2008, відтак, враховуючи умови п. 7.1-7.5 розділу 7 згаданого договору, у відповідача існує обовязок по повернення орендованого майна по акту приймання передачі.

Представники відповідача в судовому засіданні 04.04.2012 проти позову заперечували, просили суд у задоволенні позову відмовити. Відповідач у письмовому відзиві на позов в обгрунтування заперечень посилався на те, що між сторонами було досягнуто двосторонньої згоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 05.09.2008, оскільки відповідачем було направлено позивачу лист № 7-8-1/4863 щодо дострокового розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 05.09.2008 та з проханням вважати останнім днем користування приміщенням 28.12.2009, з чим погодився позивач у листі від 16.12.2009 № 21-12/09. Відповідач звільнив приміщення 29.12.2009 та передав його позивачу, про що свідчать лист позивача від 29.12.2009, в якому він просить не демонтувати обладнання приміщення, пояснювальна записка від 31.08.2011 головного спеціаліста банку Передерія Н.П., договір перевезення від 18.11.2009, а відтак, підстави для нарахування орендної плати за період з 29.12.2009 по 31.03.2011 в сумі 632 742,04 грн. відсутні. Також, відповідач наголошував на тому, що 16.04.2010 позивачем було передано приміщення № 3, загальною площею 132,40 кв.м. на першому поверсі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в оренду ФОП ОСОБА_4., який там знаходиться і на даний час, а відтак, підстави для нарахування відповідачу орендної плати відсутні.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши представника позивача, представників відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, обєктивно оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2008 між позивачем, як орендодавцем, та АБ «Факторіал-Банк», як орендарем, укладений договір оренди нежитлового приміщення (оригінал якого досліджено судом в судовому засіданні по справі, а належним чином засвідчена позивачем копія якого долучена до матеріалів позову), далі договір оренди від 05.09.2008, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення (приміщення магазину по продажу чоловічого та дитячого одягу, тимчасово переобладнаного з житлового приміщення №3) загальною площею 132,40 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 3.1. договору оренди від 05.09.2008 передбачено, що строк оренди складає 5 років. Обчислення строку оренди починається з моменту передачі приміщення відповідачеві за актом приймання передачі.

Відповідно до п. 4.1. договору оренди від 05.09.2008, орендна плата за користування 1 кв.м. приміщення становить суму еквівалентну 40,00 доларів США, що на дату підписання договору за офіційним курсом, встановленим НБУ, становить 194,02 грн. Загальний розмір орендної плати за користування приміщенням становить суму, еквівалентну 5 296,00 доларів США, що на дату підписання договору за офіційний курсом, встановленим НБУ, становить 25 687,19 грн.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що з моменту підписання сторонами акту приймання передачі приміщення відповідач сплачує позивачеві орендну плату у розмірі, що вказана в п. 4.1. договору, у національній валюті, яка підлягає зміні прямо пропорційно зміні офіційного курсу НБУ гривні до долара США, встановленому НБУ на 20 число кожного поточного місяця. Орендну плату відповідач сплачує шляхом безготівкового перерахування не пізніше 25 числа кожного поточного місяця на підставі рахунку та за реквізитами, зазначеними в рахунку, що виставляється позивачем не пізніше 20 числа поточного місяця.

Також, умовами договору оренди від 05.09.2008 сторони погодили, що орендодавець зобовязаний передати орендарю приміщення згідно Акту приймання передачі в день укладення договору оренди (п. 5.1.1), після припинення строку оренди з цим договором оренди та не продовження його на новий строк або у разі дострокового розірвання договору оренди з підстав ним передбачених, орендар зобовязаний передати орендодавцю в особі представника приміщення протягом 15 календарних днів з моменту закінчення строку оренди за цим договором або у разі його дострокового розірвання (п. 7.1), протягом строку, зазначеного у п. 7.1 договору оренди, орендар зобовязаний виїхати з приміщення та передати його до передачі орендодавцю в особі представника (п. 7.2), приміщення вважається повернутим орендодавцю в особі представника з моменту підписання акту приймання передачі приміщення. Акт приймання передачі надається орендарем орендодавцю в особі представника у строки, передбачені п.7.1 цього договору оренди. У випадку непідписання орендодавцем акту приймання-передачі протягом п'яти календарних днів з дня його отримання та не надання орендодавцем в особі представника письмової мотивованої відмови від підписання акту протягом зазначеного строку, приміщення вважається переданим орендарем та прийнятим орендодавцем в особі представника на шостий календарний день з моменту отримання акту орендодавцем (п.7.3), обовязки орендаря щодо сплати орендної плати припиняються з дня фактичного звільнення орендарем приміщення, який зазначається в акті приймання передачі (п. 7.4).

Сторони у договорі оренди від 05.09.2008 погодили, що дія договору оренди припиняється зокрема у випадку відмови орендаря від цього договору оренди з підстав та за наслідками, передбаченими п. 9.4 цього договору оренди (п.п. 9.3.6 п. 9.3).

Пунктом 9.4 сторони визначили, що орендар може відмовитись від цього договору оренди, якщо у нього орендаря відпала необхідність в оренді приміщення або у разі порушення або невиконання орендодавцем в особі представника своїх зобовязань по договору, про що він повідомляє орендодавця в особі представника за 30 календарних днів. Сторони за взаємною згодою встановили наступні правові наслідки відмови орендаря від цього договору оренди:

- п.п. 9.4.1: правовідносини оренди, встановлені цим договором оренди, припиняються на 31 календарний день з дня направлення орендарем орендодавцю в особі представника повідомлення, передбаченого першим абзацом цього пункту. Днем направлення зазначеного повідомлення вважається дата, зазначена на квитанції, що надається орендарю відділенням звязку при відправленні листа з повідомленням про вручення. В зазначений строк орендар звільняє приміщення та проводить розрахунки за фактичний час користування приміщенням.

12.11.2008 між сторонами укладений додатковий договір до договору оренди від 05.09.2008, згідно умов якого сторони виклали п. 5.1.1 та п.п. 4.2, 10.4, 11.5 у відповідних редакціях. .

23.02.2009 між сторонами укладений додатковий договір до договору оренди від 05.09.2008, за умовами якого п. 4.3.1. договору оренди викладений у новій редакції, згідно з яким за період користування приміщенням, починаючи з 01.02.2009 р. по 30.04.2009 р. (включно) орендна плата сплачується відповідачем у національній валюті України не пізніше 25 числа кожного поточного місяця.

21.05.2009 між сторонами укладений додатковий договір до договору оренди від 05.09.2008, за умовами якого назва орендаря у преамбулі договору оренди від 05.09.2008 та усіх додаткових договорах до договору оренди від 05.09.2008, викладена була в редакції Відкрите акціонерне товариство «СЕБ Банк»у звязку з реорганізацією АБ «Факторіал-Банк»шляхом його приєднання до ВАТ «СЕБ Банк»на правах без балансового відділення та переходом до ВАТ «СЕБ Банк»усіх прав та зобовязаньна підставі підписаного передавального балансу (передавального акту), що був затверджений рішенням Загальних зборів акціонерів двох банків від 23.03.2009, а також п. 4.3.1. договору оренди викладений у редакції, згідно з якою за користування приміщенням за період з 01.05.2009 по 31.12.2009 включно, щомісячна орендна плата встановлюється у розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ПАТ «СЕБ Банк», ПАТ «СЕБ Банк»є юридичною особою, створеною внаслідок зміни найменування ВАТ «СЕБ Банк»на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 23.03.2009 (протокол № 47).

10.07.2009 між сторонами укладений додатковий договір до договору оренди від 05.09.2008, за умовами якого пункти 4.1.3., 4.1.4. та 4.1.5. викладені у наступній редакції:

- за користування приміщенням, починаючи з 01.07.2009 по 30.09.2009 включно щомісячна орендна плата встановлюється у розмірі 25 000,00 грн.;

- за користування приміщенням, починаючи з 01.10.2009 по 31.12.2009 включно щомісячна орендна плата встановлюється у розмірі 20 000,00 грн.;

- за користування приміщенням, починаючи з 01.01.2010 відповідач сплачує орендну плату в розмірі , що встановлений у п. 4.1. договору та в порядку, передбаченому п. 4.3. договору.

13.10.2008 між сторонами на виконання умов договору оренди від 05.09.2008 було складено та підписано Акт прийому передачі нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове оплатне користування нежитлове приміщення (приміщення магазину по продажу чоловічого та дитячого одягу, тимчасово переобладнаного з житлового приміщення №3) загальною площею 132,40 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до листа відповідача від 30.10.2009 № 708-1/4863, адресованого позивачу, відповідач повідомив про те, що у звязку з відсутністю необхідності в оренді приміщення. керуючись п. 9.3.6, 9.4, 9.4.1 договору оренди від 05.09.2008, ПАТ «СЕБ Банк»повідомило про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 05.09.2008, а також просило вважати останнім днем користування приміщення 28.12.2009 та гарантувало повернення приміщення по акту приймання передавання.

На підтвердження направлення вказаного листа позивачу, відповідачем було надано суду належним чином засвідчені копії квитанції відділення звязку про направлення рекомендованого листа (з відбитком поштового штемпеля 31.10.2009) та список № 039150571238 згрупованих рекомендованих відправлень (в якому на адресу позивача направлено рекомендоване відправлення під номером № 039159556914 0 ), оригінали яких досліджено судом в судовому засіданні.

В свою чергу, позивач у відповідь на лист відповідача від 30.10.2009 № 708-1/4863, листом № 21-12/09 від 16.12.2009 повідомив про те, що він погоджується з пропозицією про те, що останнім днем користування приміщенням по договору оренди від 05.09.2008 є 28.12.2009, але просив привести орендоване приміщення у первісний стан.

Також, позивачем до матеріалів справи подано рахунки на оплату орендної плати по договору оренди від 05.09.2008, а саме: № 1-01/10 від 29.01.2010 на суму 44 886,04 грн. (1 935,48 грн. за 3 дні оренди у грудні 2009 року та 42 950,56 грн. за оренду у січні 2010 року), № 2003/10 від 27.02.2010 на суму 42 950,56 грн. (оренда у лютому 2010 року), № 3 -04/10 від 27.03.2010 на суму 41 838,40 грн. (оренда у березні 2010 року), № 4-05/10 від 27.04.2010 на суму 41 838,40 грн. (оренда у березні 2010 року), № 5-06/10 від 27.05.2010 на суму 41 944,32 грн. (оренда у травні 2010 року), № 6-07/10 від 27.06.2010 на суму 41 891,36 грн. (оренда у липні 2010 року), № 7 -08/10 від 27.07.2010 на суму 41 838,40 грн. (оренда у липні 2010 року), № 8 -09/10 від 27.08.2010 на суму 41 785,44 грн. (оренда у серпні 2010 року), № 9 -10/10 від 27.09.2010 на суму 41 891,36 грн. (оренда у вересні 2010 року), № 10 -11/10 від 27.10.2010 на суму 41 891,36 грн. (оренда у жовтні 2010 року), № 11 -12/10 від 27.11.2010 на суму 41 944,32 грн. (оренда у листопаді 2010 року), № 12 -13/10 від 25.12.2010 на суму 41 997,28 грн. (оренда у грудні 2010 року), № 01 -01/11 від 29.01.2011 на суму 42 050,24 грн. (оренда у січні 2011 року), № 02 -01/11 від 27.02.2011 на суму 41 997,28 грн. (оренда у лютому 2011 року), № 03 -01/11 від 29.03.2011 на суму 41 997,28 грн., а загалом на суму 632 742,04 грн., на підтвердження направлення яких відповідачу з відміткою «повторно»позивачем надано фіскальний чек поштової установи від 15.04.2011 № 5169, а також рахунки на оплату орендної плати по договору: № 04-01/11 від 28.04.2011 на суму 42 184,76 грн. (оренда у квітні 2011 року), № 05-01/11 від 28.05.2011 на суму 42 262,08 грн. (оренда у травні 2011 року), № 06-01/11 від 28.06.2011 на суму 42 225,00 грн. (оренда у липні 2011 року), № 07-01/11 від 28.07.2011 на суму 42 214,42 грн. (оренда у липні 2011 року), № 08-01/11 від 28.08.2011 на суму 42 217,06 грн. (оренда у серпні 2011 року), № 09-01/11 від 28.09.2011 на суму 42 016,35 грн. (оренда у вересні 2011 року), № 11-01/11 від 28.10.2011 на суму 42 313,45 грн. (оренда у жовтні 2011 року), № 10-01/11 від 28.11.2011 на суму 42 246,19 грн. (оренда у листопаді 2011 року), а загалом на суму 337 679,30 грн., на підтвердження направлення яких відповідачу позивачем надано фіскальний чек поштової установи від 22.12.2011 № 6605.

Позивачем для долучення до матеріалів справи було надано належним чином засвідчену копію листа від 21.12.2011 № 1-11/12-011, в якому позивач наголошував на тому, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2011 в справі № 18/129, постанови відділу ДВС Шевченківського РУЮ м. Києва від 07.11.2011, він надає відповідачу для підписання акт приймання передачі приміщення з оренди від 21.12.2011, копія якого долучена була до вказаного листа.

В підтвердження направлення позивачем відповідачу листа від 21.12.2011 № 1-11/12-011 та акту приймання передачі приміщення з оренди від 21.12.2011, позивачем надано опис вкладеного до листа з відміткою поштової установи від 22.12.2011 про їх відправлення.

Як зазначав позивач у позові, відповідач акт приймання передачі приміщення з оренди від 21.12.2011 не підписав і нежитлове приміщення (приміщення магазину по продажу чоловічого та дитячого одягу, тимчасово переобладнаного з житлового приміщення №3) загальною площею 132,40 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 позивачу не повернув.

Відповідач до матеріалів справи надав належним чином засвідчені копії документів:

- акт прийому передачі нежитлового приміщення, який не містить ні підписів, ні печаток юридичної особи відповідача, і на підтвердження направлення саме такого варіанту вказаного акту відповідачем надано суду опис вкладеного у лист з відміткою поштової установи про його направлення 30.11.2011;

- лист позивача від 29.12.2009, в якому він просить не демонтувати влаштоване відповідачем обладнання у орендованому приміщення;

- пояснювальна записка від 31.08.2011 головного спеціаліста банку Передерія Н.П., в якому останній зазначив про те, що він звільнив орендоване приміщення від обладнання;

- договір перевезення від 18.11.2009, укладений між відповідачем та ФОП ОСОБА_6. щодо перевезення обладнання відповідача;

- договір оренди нежилого приміщення від 16.04.2010, укладений між ФОП ОСОБА_5., як орендодавцем, та ФОП ОСОБА_4., як орендарем, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення (приміщення магазину по продажу чоловічого та дитячого одягу, тимчасово переобладнаного з житлового приміщення №3) загальною площею 132,40 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Ч. 1 статті 208 Цивільного кодексу України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Згідно статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 761 ч.1 Цивільного кодексу України встановлює, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, а також вказівки Вищого господарського суду України у постанові від 01.02.2012, вказівки якого є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, що встановлено і у статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, на підставі укладення договору оренди від 05.09.2008 виникли правовідносини оренди, зокрема: орендодавець передав, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення (приміщення магазину по продажу чоловічого та дитячого одягу, тимчасово переобладнаного з житлового приміщення №3) загальною площею 132,40 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Також, пунктом 9.3.6 договору оренди від 05.09.2008 сторонами було погоджено умову, згідно якої дія вказаного договору може бути припинена у випадку відмови орендаря від цього договору з підстав та за наслідками, передбаченими п. 9.4 цього договору, а саме зокрема у випадку, якщо відпала необхідність в оренді приміщення.

У даному випадку, згідно пункту 9.4.1 договору оренди від 05.09.2008, правовідносини оренди припиняються на 31 календарний день з дня направлення орендарем орендодавцю в особі представника передбаченого першим абзацом цього пункту повідомлення, яким є лист відповідача від 30.10.2009 № 708-1/4863 про відсутність необхідності в оренді приміщення та про розірвання договору на підставі п. 9.3.6, 9.4, 9.4.1 договору оренди від 05.09.2008.

Отже, враховуючи те, що направленням зазначеного повідомлення вважається дата, зазначена на квитанції, що надається орендарю відділенням звязку при відправленні листа з повідомленням про вручення, а на квитанції відділення звязку про направлення рекомендованого листа відповідача від 30.10.2009 № 708-1/4863 наявний відбиток поштового штемпеля «31.10.2009», суд дійшов висновку, що правовідносини оренди по договору від 05.09.2008 припинились між сторонами на 31 календарний день з дня направлення орендарем орендодавцю вищенаведеного листа, тобто 01.11.2009, і до вказаного терміну відповідач повинен був звільнити орендоване приміщення та провести розрахунки за фактичний час користування приміщенням.

В свою чергу, у пунктах 7.3 та 7.4 договору оренди від 05.09.2008 сторони погодили, що обовязки орендаря щодо сплати орендної плати припиняються з дня фактичного звільнення орендарем приміщення, який зазначається в акті приймання передачі, який повинен надаватися орендарем орендодавцю, тобто відповідачем позивачу у строки, передбачені п.7.1 договору оренди від 05.09.2008. Але суду станом на момент вирішення спору не було надано належних та допустимих доказів того, що відповідач на виконання свого обовязку, обумовленого у п. 7.3 та 7.4 договору оренди від 05.09.2008 підписав зі своєї сторони акт приймання передачі в підтвердження фактичного звільнення орендованого приміщення та передав його позивачу у встановленому договором порядку. А наданий відповідачем акт прийому передачі нежитлового приміщення, наданий відповідачем, не містить ні підписів, ні печаток юридичної особи відповідача, а відтак не може бути належним і допустимим доказом виконання відповідачем свого обовязку, обумовленого у п. 7.3 та 7.4 договору оренди від 05.09.2008 в підтвердження фактичного звільнення приміщення.

Навпаки, акт приймання передачі з оренди орендованого приміщення було складено позивачем, датовано вказаний акт 21.12.2011 та направлено його відповідачу для підписання, що підтверджується листом від 21.12.2011 № 1-11/12-011, на підтвердження направлення яких позивачем відповідачу суду надано опис вкладеного до листа з відміткою поштової установи від 22.12.2011 про їх відправлення.

Посилання відповідача у відзиві зокрема на ту обставину, що у листі від 30.10.2009 № 708-1/4863 він зазначав про те, що останнім днем користування приміщення є 28.12.2009, з чим погодився позивач у листі від 16.12.2009 № 21-12/09 судом відхиляється як необґрунтоване та безпідставне, оскільки строк дії договору, від якого, виходячи з умов договору оренди від 05.09.2008, залежить і строк користування орендованим приміщенням, - є суттєвою умовою договору згідно статті 180 Господарського кодексу України, а відтак має бути погоджений сторонами у встановленому законом порядку, зокрема визначеному ч. 1 статті 208 Цивільного кодексу України, що і було сторонами визначено у п. 9.3. п.п. 9.3.6, п. 9.4 п.п. 9.4.1 договору оренди від 05.09.2008, який відповідно до ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України є належним, доказом погодження обома сторонами суттєвої умови договору щодо строку його дії.

Також, твердження відповідача про те, що підстави для нарахування відповідачу орендної плати за заявлений період відсутні, оскільки відповідач звільнив приміщення 29.12.2009 та передав його позивачу, про що свідчать лист позивача від 29.12.2009, в якому він просить не демонтувати обладнання приміщення, пояснювальна записка від 31.08.2011 головного спеціаліста банку Передерія Н.П., договір перевезення від 18.11.2009, а також договір оренди нежилого приміщення від 16.04.2010, укладений між ФОП ОСОБА_5., як орендодавцем, та ФОП ОСОБА_4., як орендарем, згідно умов якого позивачем було передано приміщення № 3, загальною площею 132,40 кв.м. на першому поверсі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в оренду ФОП ОСОБА_4., який там знаходиться і на даний час - судом відхиляється, як безпідставне і необґрунтоване, оскільки обовязок відповідача по сплаті орендної плати по договору оренди від 05.09.2008 припиняється саме внаслідок фактичного звільнення орендарем приміщення, доказом чого згідно п. 7.3 вказаного договору є підписання відповідачем акту приймання передавання, а не документи, які підтверджують вивезення відповідачем майна з орендованого обєкту та наявність іншого договору оренди.

Таким чином, враховуючи те, що доказів фактичного звільнення відповідачем орендованого по договору оренди від 05.09.2008 приміщення у заявлений період у порядку та строки, визначені п. 7.3 та 7.4 договору оренди від 05.09.2008 суду станом на момент вирішення спору не надано, акт приймання передачі з оренди орендованого приміщення було складено саме позивачем, датовано вказаний акт 21.12.2011 та направлено його відповідачу для підписання, що підтверджується листом від 21.12.2011 № 1-11/12-011, на підтвердження направлення яких позивачем відповідачу суду надано опис вкладеного до листа з відміткою поштової установи від 22.12.2011 про їх відправлення, відтак, суд дійшов висновку, що у відповідача існує обовязок по оплаті орендної плати за період з квітня 2011 року по листопад 2011 року включно загалом в сумі 337 679,30 грн., щодо сплати якої позивачем сформовано рахунки на оплату орендної плати, а саме: № 04-01/11 від 28.04.2011 на суму 42 184,76 грн. (оренда у квітні 2011 року), № 05-01/11 від 28.05.2011 на суму 42 262,08 грн. (оренда у травні 2011 року), № 06-01/11 від 28.06.2011 на суму 42 225,00 грн. (оренда у липні 2011 року), № 07-01/11 від 28.07.2011 на суму 42 214,42 грн. (оренда у липні 2011 року), № 08-01/11 від 28.08.2011 на суму 42 217,06 грн. (оренда у серпні 2011 року), № 09-01/11 від 28.09.2011 на суму 42 016,35 грн. (оренда у вересні 2011 року), № 11-01/11 від 28.10.2011 на суму 42 313,45 грн. (оренда у жовтні 2011 року), № 10-01/11 від 28.11.2011 на суму 42 246,19 грн. (оренда у листопаді 2011 року), а загалом на суму 337 679,30 грн., і зазначена у них орендна плата підлягала оплаті у строк, встановлений п. 4.3 договору оренди (не пізніше 25 числа кожного поточного місяця), чого відповідачем у визначений договором строк здійснено не було, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати за період з квітня 2011 року по листопад 2011 року включно загалом в сумі 337 679,30 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення орендної плати за користування орендованим приміщенням за період з 29.12.2009 по 31.03.2011 включно в сумі 639 742,04 грн. суд зазначає наступне.

Відповідачем для долучення до матеріалів справи надано меморіальний ордер № 147128839 від 18.11.2011, згідно якого на виконання постанови відділу ДВС Шевченківського РУЮ м. Києва у ВП № 29606282 (яким примусово виконувалось рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2011 в справі № 18/129 про стягнення 632 742,04 грн. заборгованості, 6 412,45 грн. судових витрат та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) ПАТ «СЕБ Банк»було перераховано на виконання вказаного рішення загалом 639 390,54 грн.

Судом встановлено, що згідно наявної у матеріалах справи постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 29606282 від 07.11.2011, державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського РУЮ м. Києва відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва в справі № 18/129 про стягнення з ПАТ «СЕБ Банк»на користь стягувача - ФОП Кириллової Т.Г. 632 742,04 грн. заборгованості, 6 412,45 грн. судових витрат та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказаному провадженню присвоєно ідентифікатор доступу.

Відповідно до ст. 80 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Суд, враховуючи те, що відповідачем було перераховано 632 472,04 грн. заборгованості по договору оренди від 05.09.2008, яка присуджена до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2011 в справі № 18/129, що підтверджується меморіальним ордером № 147128839 від 18.11.2011, кошти за яким перераховані на виконання постанови відділу ДВС Шевченківського РУЮ м.Києва у ВП № 29606282 (яким примусово виконувалось рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2011 в справі № 18/129 про стягнення 632 742,04 грн. заборгованості, 6 412,45 грн. судових витрат та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), а відтак, предмет спору у справі №18/129-24/51-2012 в частині стягнення 632 742,04 грн. за період з 29.12.2009 по 31.03.2011 включно відсутній, у звязку з чим суд вважає за необхідне провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вимога позивача про зобовязання відповідача передати по акту приймання передачі нежитлове приміщення (приміщення магазину по продажу чоловічого та дитячого одягу, тимчасово переобладнаного з житлового приміщення №3) загальною площею 132,40 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 також підлягає задоволенню, оскільки згідно п.7.1, 7.3 договору оренди від 05.09.2008 після припинення строку оренди у орендаря існує обовязок повернути орендодавцю орендоване приміщення по акту приймання передавання, який на даний час відповідачем не виконано, хоча позивач і дадсила на його адресу відповідний акт, який підписано відповідачем не було.

Також, розглянувши вимоги позивача (з урахуванням заяви ) про стягнення з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат в сумі 45 787, 46 грн. та 3% річних в сумі 12 239,93 грн. за період прострочення виконання зобовязання по сплаті орендної плати в сумі 632 742,04 грн. за період прострочення з 01.04.2011 по 22.11.2011 (оскільки 23.11.2011 вказана сума була сплачена відповідачем), суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи те, що у відповідача існував обовязок по оплаті орендної плати в сумі 632 742,04 грн. (за період оренди з 29.12.2009 по 31.03.2011 включно) по договору оренди від 05.09.2008, який не був виконаний відповідачем у строк, встановлений п. 4.3 договору оренди (не пізніше 25 числа кожного поточного місяця), відтак відповідачем прострочено виконання свого грошового зобовязання в сумі 632 742,04 грн., що згідно статті 625 Цивільного кодексу України є підставами для стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

В свою чергу, суд враховує і те, що позивачем в уточненнях позовних вимог зазначено, що він просить суд стягнути інфляційні втрати за прострочення відповідачем виконання свого обовязку зі сплати орендних платежів саме у розмірі 632 742,04 грн., визначивши період прострочення оплати вказаної суми з 01.04.2011 по 22.11.2011.

Отже, згідно розрахунку суду, розмір інфляційних втрат за прострочення виконання відповідачем зобовязання по орендній платі за період з 01.04.2011 (дата, визначена позивачем самостійно в уточненнях позовних вимог і яка узгоджується з п. 4.3 договору оренди від 05.09.2008) по 22.11.2011 (оскільки 23.11.2011 вказана сума була сплачена відповідачем), складає 6 327,42 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу01.04.2011 - 22.11.2011632742.041.0106327,42Відтак, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума інфляційних втрат в розмірі 6 327,42 грн.

Згідно розрахунку суду, розмір 3 % річних за прострочення виконання відповідачем зобовязання по орендній платі за період з 01.04.2011 (дата, визначена позивачем самостійно в уточненнях позовних вимог і яка узгоджується з п. 4.3 договору оренди від 05.09.2008) по 22.11.2011 (оскільки 23.11.2011 вказана сума була сплачена відповідачем), складає 12 273,46 грн., а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів632742.0401.04.2011 - 22.11.20112363 %12273.46Відтак, враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 12 239,93 грн., яка є меншою, ніж вірний розрахунок суду, а відтак, суд не виходячи за межі позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача в цій частині в сумі 12 239,93 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню,а саме: в частині зобовязання відповідача передати по акту приймання передачі нежитлове приміщення (приміщення магазину по продажу чоловічого та дитячого одягу, тимчасово переобладнаного з житлового приміщення №3) загальною площею 132,40 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, стягнення з відповідача 337 679,30 грн. основної заборгованості, 12 239,93 грн. 3% річних, 6 327,42 грн. інфляційних втрат. В частині стягнення 632 742,04 грн. основного боргу - провадження у справі в підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відшкодовані відповідачем позивачу згідно меморіального ордеру № 147128839 від 18.11.2011, повторному покладенню на відповідача не підлягають.

Судовий збір, сплачений позивачем при подачі заяви про уточнення позовних вимог в сторону збільшення, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 0,87 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 632 472,04 грн. припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

2. Позов задовольнити частково.

3. Зобовязати Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк»(код ЄДРПОУ 14351016, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 10) передати Фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 (код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2) по акту приймання передачі нежитлове приміщення (приміщення магазину по продажу чоловічого та дитячого одягу, тимчасово переобладнаного з житлового приміщення №3) загальною площею 132,40 кв.м., що знаходиться на 1-му поверсі будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк»(код ЄДРПОУ 14351016, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, буд. 10) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2) суму основної заборгованості - 337 679 (триста тридцять сім тисяч шістсот сімдесят девять) грн. 30 коп., інфляційних втрат - 6 327 (шість тисяч триста двадцять сім) грн. 42 коп., 3% річних 12 239 (дванадцять тисяч двісті тридцять девять) грн.. 93 коп., а також 7 124 (сім тисяч сто двадцять чотири) грн. 93 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 (код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_2) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в сумі 0 грн. 87 коп.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Д.В. Мандичев

Дата складання повного тексту рішення 09.04.2012