№ 22617564, 22.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

cправа № 1570/1366/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Балтська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області звернулася до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просив стягнути з відповідача податкову заборгованість з орендної плати за землю в сумі 2183,59 грн.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідач самостійно визначив податкове зобовязання з орендної плати за землю у податковій декларації № 1897 від 23.02.2011 року, згідно якої розмір щомісячної орендної плати ФОП ОСОБА_1 складає 1091,82 грн. та за грудень 2011 року 1091,77 грн. Проте відповідач не сплачував самостійно нарахований розмір орендної плати, у звязку з чим позивачем вживалися заходи щодо самостійного погашення відповідачем заборгованості, шляхом надсилання на його адресу першої та другої податкової вимоги, які належним чином були отримані відповідачем, але у визначені законодавством строки, у повному обсязі не були сплачені, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про їх стягнення у судовому порядку.

19 березня 2012 року на адресу суду надійшла заява від Балтської МДПІ Одеської області про уточнення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2183,54 грн. та зміна розміру позовних вимоги мотивована тим, що згідно податкової декларації з орендної плати за землю від 23.02.2011 року №1897 ФОП ОСОБА_1 самостійно нарахував податкове зобовязання з орендної плати за землю за листопад 2011 року 1091,82 грн. та за грудень 2011 року 1091,72 грн.

Ухвалою суду від 22.02.2012 року було відкрито провадження по справі та надано відповідачу строк для надання заперечень.

Відповідач повідомлений про відкриття скороченого провадження по даній справі належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, наявне в матеріалах справи.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Позивач на підставі ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст. 7, 10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, зокрема застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

В зв`язку з вищевикладеним, позови податкових органів щодо стягнення податкової заборгованості віднесені до компетенції адміністративних судів згідно ч. 1 ст. 17, п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях субєкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 183-2 КАС України суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог, передбачених частиною першою цієї статті, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обовязків третіх осіб.

Положеннями ч. 3, 4 ст. 183-2 КАС України передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повина бути розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі, якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходження відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наведенні позивачем обставини по справі та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суддя прийшов до висновку щодо достатності підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджені, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.03.2005 року був зареєстрований Балтською районною державною адміністрацією Одеської області в якості фізичної особи підприємця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, та як платник податків знаходиться на обліку в Балтській МДПІ Одеської області, що підтверджується довідкою, форми № 4-ОПП від 25.03.2005 року.

Згідно з даними облікової картки станом на 17.02.2012 року за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 5382,81 грн.

Частина вказаної заборгованості у розмірі 3199,22 грн. стягнута за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року.

Решта заборгованості у сумі 2183,54 грн., що заявляється до стягнення, виникла у відповідача на підставі самостійно поданої звітної податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 рік № 1897 від 23.03.2011 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкових зобовязань по орендній платі за земельні ділянки, а саме за листопад 2011 року у сумі 1091,82 грн. та за грудень 2011 року у сумі 1091,72 грн.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 є орендарем земельних ділянок, площею 100 кв.м., 200 кв.м., 419 кв.м. та 172 кв.м., які розташовані в межах Балтської міської ради, про що свідчить додаток 1 до податкової декларації з плати за землю, а отже є платником орендної плати за землю.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 цього кодексу з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, виходячи з положень п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України податкові зобовязання, визначені відповідачем у податковій декларації № 1897 від 23.02.2011 року з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік є узгодженими у день подання вказаної декларації та не підлягають оскарженню.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом (пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідачем не було сплачено у повному обсязі та протягом граничного строку самостійно визначені податкові зобовязання з орендної плати за орендовані земельні ділянки, внаслідок чого у відповідача з цього податку утворилась заборгованість у розмірі 2183,54 грн., яка набула статусу податкового боргу та підлягає стягненню.

Відповідно до п. 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в порядку, визначеному Законом України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, направлялись відповідачу податкові вимоги про сплату податкового боргу №1/67 від 23.01.2006 року на суму 51,05 грн. та друга податкова вимога №2/378 від 29.06.2006 року на суму 8 574, 06 грн., які належним чином були отримані відповідачем.

Згідно з пп. 6.2.1. 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вказані податкові вимоги відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися, а тому вони є чинними та підлягають виконанню.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори у порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює до платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 20.1.28. ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755 VI, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В звязку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 2183,54 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2183,54 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (66101, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків та обовязкових платежів НОМЕР_1) недоїмку по сплаті податку з оренди земельних ділянок у розмірі 2183,54 грн. на р/р 33212815700058, одержувач УДК в Балтському районі, код 23214749, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області м. Одеса, МФО 828011.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Е.А.Іванов