Решение № 22603650, 10.04.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 р.

Справа № 5010/251/2012-5/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З.

при секретарі судового засідання Ломей Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Авто",

вул. Автоливмашівська, 5, м. Івано-Франківськ, 76036;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного підприємства Віо-плюс", вул. Промислова, 2-Б, м. Івано-Франківськ, 76019;

про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 60579,18 грн. основного боргу, 425,14 грн. інфляційних втрат та 707,03грн. - 3 % річних.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство "Авто" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КП "Віо-плюс" заборгованості за поставлений товар в сумі 79063, 78 грн., з яких: 60579, 18 грн. - основний борг, 4720, 83 грн. - 3% річних, 13763, 77 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 20.03.2012 року.

Ухвалою суду від 20.03.2012 року розгляд справи відкладено на 10.04.2012 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте направив суду заяву (вх. № 1583/2012-свх. від 28.03.2012 року) про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 60579,18 грн. основного боргу, 425,14 грн. інфляційних втрат та 707,03грн. - 3 % річних. Крім того, направив суду заяву вх. № 2440/2012-свх. від 09.04.2012 року про відкладення розгляду справи.

З урахуванням положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву позивача вх. № 1583/2012-свх. від 28.03.2012 року. Спір розглядається відповідно до зменшених позовних вимог.

Суд зазначає, що матеріали справи містять всі необхідні докази для вирішення спору по суті, відповідно у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду спору слід відмовити.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, відзив на позов суду не направив, проте направив клопотання вх. № 2439/2012-свх. від 09.04.2012 року, в якому просить розглянути справу за відсутності повноважного представника, одночасно зазначає, що проти позовних вимог не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами, 11.05.2009 року укладено договір купівлі-продажу, згідно п. 1.1 якого продавець (позивач) зобов'язався передати належний йому товар у власність покупцеві (відповідачу), а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що асортимент і ціна товару вказується в накладних на відвантаження товару.

Покупець здійснює оплату на протязі 30 календарних днів від дня відвантаження товару (п. 4.3 договору).

Позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 60579, 18 грн., що підтверджують видаткові накладні № РН-0000038 від 15.05.2009 року на суму 8512, 80 грн., № РН-0000039 від 27.05.2009 року на суму 3268, 00 грн., № РН-0000041 від 23.06.2009 року на суму 32386, 09 грн., № РН-0000042 від 30.06.2009 року на суму 8932, 21 грн., № РН-0000049 від 25.08.2009 року на суму 7480, 08 грн.

За поставлений товар відповідач не розрахувався.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату існуючого боргу (претензію вих. № 76 від 02.11.2011 року отримано представником відповідача 03.11.2011 року). Відповідач відповіді на претензію не надав, борг не сплатив.

За прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано 425,14 грн. інфляційних втрат та 707,03грн. - 3 % річних, за період прострочки з 11.11.2011 року по 10.04.2012 року.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено наступне: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору.

Подані позивачем докази, а саме видаткові накладні не містять вказівки на те, що поставка відбулась саме на підставі договору купівлі - продажу від 11.05.2009 року. Інших доказів, які б підтвердили, що поставка договірна позивачем не подано. За таких обставин слід враховувати положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Вимогу про оплату товару відповідачем отримано 03.11.2011 року, відповідно останнім днем оплати слід вважати 11.11.2011 року.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати за поставлений товар, відповідно позовна вимога про стягнення боргу в сумі 60579,18 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вказує на правильність їх нарахування.

Отже, задоволенню підлягають 425,14 грн. інфляційних втрат та 707,03 грн. - 3 % річних.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України ).

Враховуючи положення наведеної вище статті Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на відповідача, зокрема в сумі 1609, 50 грн.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Приватного акціонерного товариства "Авто" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного підприємства Віо-плюс" про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 60579,18 грн. основного боргу, 425,14 грн. інфляційних втрат та 707,03грн. - 3 % річних - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного підприємства Віо-плюс", вул. Промислова, 2-Б, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 30609616) на користь Приватного акціонерного товариства "Авто", вул. Автоливмашівська, 5, м. Івано-Франківськ, 76036 (ідентифікаційний код 13656222) - 60579,18 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять грн. 18 коп.) - основного боргу, 425,14 грн. (чотириста двадцять п'ять грн. 14 коп.) інфляційних втрат, 707,03грн. (сімсот сім грн. 03 коп.) - 3 % річних, 1609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.З.Цюх

Повне рішення складено 13.04.2012 року

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_____ І.В.Григорчук 13.04.2012 року