№ 22471242, 04.04.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 р. № 2а/2570/2973/2011

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом Державного підприємства "Чемерський спиртовий завод"

доКозелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області

про

за участю

представників сторін:

від позивача

від відповідачаскасування податкового повідомлення-рішення

ОСОБА_1, довіреність від 01.12.2011 р., №5071

ОСОБА_2, довіреність від 05.03.2012 р., №220/9/10-010

ВСТАНОВИВ: До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Чемерський спиртовий завод» до Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача №0000202330/0 від 11.03.2011 року.

В судовому засіданні 14.03.2012 року, в зв’язку з реорганізацією органів державної податкової служби згідно постанови Кабінету Міністрів України від21.09.2011 №981 Державну податкову інспекцію у Козелецькому районі Чернігівської області замінено на Козелецьку міжрайонну державну податкову інспекцію Чернігівської області.

У відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення – рішення винесене з порушенням чинного законодавства, зокрема, посадовими особами відповідача в акті перевірки зроблено протиправний висновок про завищення позивачем розміру податкового кредиту сформованого з ТОВ «Кангаро Груп» у сумі 4607,25 грн., в тому числі за січень 2009 року в сумі 4607,25 грн., з ПП «Классик-Проект-Лайн» за квітень 2009 р. в сумі 33333,32 грн., за травень 2009 р. в сумі 86986,22 грн., за червень 2009 р. в сумі 70333,33 грн., за липень 2009 р. в сумі 34495,83 грн., з ТОВ «ВВ-Інформ-Груп» в сумі 127473,60 грн. та завищено витрати на придбання товару від ТОВ «Молосс абсолют». Позивач звертає увагу суду на те, що господарські операції з контрагентами, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, мали реальний характер, були вчинені між право-, дієздатними особами, первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків. Крім того, позивач зазначив, що правомірність дій позивача підтверджується наданими на перевірку договорами, податковими накладними, видатковими накладними, реєстрами зазначених накладних та виписками з банку, які не були прийняті до уваги під час перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення – рішення про стягнення коштів з Державного підприємства «Чемерський спиртовий завод», оскільки позивачем порушено вимоги п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 504162,00 грн. Відповідач зазначив, що в ході перевірки позивача господарські операції з контрагентами не підтверджуються у зв’язку з тим, що за результатами інформації комп’ютерної центральної бази даних юридичних осіб України, платник ТОВ «Кангаро Груп» має стан11 – «Припинено», що встановлено згідно листа КРУ в Чернігівській області від31.01.2011 №25-07-19-17/602, а ПП«Класик-Проект-Лайн» має стан5 – «Порушено провадження у справі про припинення», ТОВ «ВВ-Інформ-Груп» має стан 8 - «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Що до операцій позивача з ТОВ «Молосс абсолют», то ДПІ у Печерському районі у відповідь на запит ДПІ у Козелецькому районі повідомило, що декларації ТОВ «Молосс абсолют» за квітень і серпень 2010 року не визнані ДПІ як податкова звітність. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що договори (правочини), укладені позивачем з зазначеними контрагентами не спричинили реального настання юридичних наслідків, у зв’язку із чим позивач незаконно занизив ПДВ на загальну суму 504162,00 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.03.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Для виготовлення постанови у повному обсязі суду надано строк до 03.04.2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що Державне підприємство «Чемерський спиртовий завод» є юридичною особою та як платник податків перебуває на обліку в Козелецькій МДПІ Чернігівської області.

Судом встановлено, що працівниками податкової інспекції на підставі направлень від 24.01.2011 р., керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП «Чемерський спиртовий завод» з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р., по податку на додану вартість за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт від18.02.2011 р. №105/23/00375355.

В ході перевірки ДПІ у Козелецькому районі встановлено порушення позивачем:

1.п.4.1 ст.4, п.5.4.10 п.5.4 ст.5, п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України від22.05.1997 №283 «Про оподаткування прибутку підприємства» у період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р.:

-завищення від’ємного значення об’єкту оподаткування всього в сумі 28689,00грн., вт.ч. за 2009рік –6015,00грн., за 2010рік –22674,00грн.

-ДП«Чемерський спиртовий завод» в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від11.03.2009 №184 та ст.59 Закону України «Про державний бюджет» несвоєчасно сплачено частину прибутку за 2009рік;

2.п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168 «Про податок на додану вартість» в перевіряємому періоді:

-занижено податок в сумі 629797,00грн., вт.ч. за квітень2009року в сумі 33333,00грн., за травень2009року в сумі 86986,00грн., за червень2009року в сумі 70333,00грн., за квітень2010року в сумі 10814,00грн., за липень2010року в сумі 127474,00грн., за серпень2010року в сумі 390857,00грн.;

-завищено від’ємне значення в сумі 39103,00грн., вт.ч. за січень2009року в сумі 4607,00грн., за липень2009року в сумі 34496,00грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Козелецькому районі було прийнято податкове повідомлення-рішення від11.03.2011 №0000202330/0, яким визначено суму грошового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 630202,50грн. (у т.ч.за основним платежем –504162,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) –126040,50грн.).

За результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення до ДПА в Чернігівській області рішенням податкового органу від 07.04.2011 р. №642/10/25-020 скаргу ДП «Чемерський спиртовий завод» залишено без задоволення, податкове повідомлення–рішення відповідача від11.03.2011 р. №0000202330/0 без змін. Крім того, ДПА в Чернігівській області додатково збільшила грошове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 48878,00грн. (у т.ч.за основним платежем –39103,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) –9775,75грн.).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем в декларації з ПДВ за січень 2009 року задекларовано податковий кредит у сумі 4607,00 грн. за операцією придбання кукурудзи у ТОВ «Кангаро Груп». Перевіркою встановлено, що відповідно до даних бази «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за даною операцією обліковується розбіжність ПДВ в сумі 4607,00 грн., у зв'язку з недекларуванням ТОВ «Кангаро Груп» податкового зобов’язання з ПДВ. Згідно з інформацією центральної бази даних юридичних осіб Україні ТОВ «Кангаро Груп» має стан 11- «Припинено».

Відповідно до листа КРУ в Чернігівській області від 31.01.2011 №25-07-19-17/602 реєстрація ТОВ «Кангаро Груп» була припинена, у зв'язку з визнанням його банкрутом.

З акта перевірки також вбачається, що ДП «Чемерський спиртовий завод» в деклараціях з ПДВ задекларувало податковий кредит за квітень 2009 року в сумі 33333,32 грн. ПДВ, за травень 2009 року в сумі 86986,22 грн. ПДВ, за червень 2009 року в сумі 70333,33 грн. ПДВ, за липень 2009 року в сумі 34495,83 грн. ПДВ за операціями з придбання зерновідходів, фуражного жита та кукурудзи у ПП «Класик-Проект-Лайн». Відповідно до бухгалтерського обліку підприємства отримані від ПП «Класик-Проект-Лайн» зерновідходи, фуражне жито та кукурудза, оприбутковані в повному обсязі, всі податкові накладні та накладні на товар на підприємстві є. Перевіркою встановлено, що відповідно до даних бази «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за даними операціями була розбіжність між сумами задекларованого підприємством податкового кредиту та податковим зобов'язаннями ПП «Класик-Проект-Лайн» у вищезазначених сумах, внаслідок недекларування сум податкових зобов'язань ПДВ постачальником товару - ПП «Класик-Проект-Лайн». Згідно з інформацією центральної бази даних юридичних осіб України ПП «Класик-Проект-Лайн» має стан 5 – «Порушено провадження у справі про припинення».

Крім цього, в акті перевірки зазначено, що підприємство в деклараціях з ПДВ задекларувало податковий кредит за квітень 2010 року в сумі 10813,87 грн. ПДВ та за серпень 2010 року в сумі 300 857,42 грн. ПДВ за операціями з придбання продукції у ТОВ «Молосс абсолют». Відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства отримані від ТОВ «Молосс абсолют» жито та кукурудза оприбутковані в повному обсязі, всі податкові накладні та накладні на товар на підприємстві є. Перевіркою встановлено, що відповідно до даних бази «Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за даними операціями рахується розбіжність з ПДВ в сумі 10813,87 грн. за квітень 2010 року та в сумі 300857,42 грн. за серпень 2010 року у зв'язку з недекларуванням за даними операціями сум податкового зобов'язання з ПДВ продавцем -ТОВ «Молосс Абсолют».

З акта перевірки судом також встановлено, що позивачем в декларації з ПДВ за липень 2010р. задекларовано податковий кредит в сумі 127473,60 грн. ПДВ за операціями з придбання продукції у ТОВ «ВВ-Інформ Груп». Відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства отримані від ТОВ «ВВ-1нформ Груп» жито та кукурудза оприбутковані підприємством в повному обсязі, всі податкові накладні та накладні на товар на підприємстві є. Перевіркою встановлено, що відповідно до даних бази «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за даними операціями рахується розбіжність ПДВ в сумі 127473,60 грн., у зв'язку з недекларуванням ТОВ «ВВ-Інформ Груп» за указаними операціями сум податкового зобов'язання з ПДВ. Згідно з інформацією комп'ютерної центральної бази даних юридичних осіб України ТОВ «ВВ-Інформ Груп» має стан 8 – «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов’язання, судом враховано, що в силу п.3 ч.1 ст.9 Закону України від25.06.1991 №1251 «Про систему оподаткування» (чинного на момент правопорушення) платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. Згідно ст.11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Вказана правова норма повністю кореспондується із п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р.

Аналогічні зобов’язання встановлені п.1.2 ст.1 Закону України від21.12.2000 р. №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент правовідносин), де визначено, що податкове зобов'язання – зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Вказана правова норма повністю кореспондується із пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно із п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є первинним звітним документом, а згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. А безпосередньо дата отримання податкової накладної, засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

І оскільки податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, а право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, то сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Враховуючи норми п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», яка встановлює порядок визначення податкового кредиту, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону, яка визначає дату виникнення права платника податку на податковий кредит, а також враховуючи вимоги п.п.7.2.3, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону, які встановлюють порядок складання та видачі податкової накладної, суд визнає обґрунтованим посилання позивача на те, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Сукупний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

У відповідності до виду діяльності, між ДП«Чемерський спиртовий завод» (Продавець) та ПП«Класик-Проект-Лайн»(Покупець), між ДП«Чемерський спиртовий завод»(Покупець) та ТОВ«Кангаро Груп»(Продавець), між ДП«Чемерський спиртовий завод» (Покупець) та ТОВ «ВВ-Інформ Груп» (Продавець), між ДП«Чемерський спиртовий завод» (Покупець) та ТОВ «Молосс абсолют» (Продавець) укладено договори на купівлю-продаж сировини.

На момент укладення договорів (правочинів) позивач та контрагенти у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані платниками податку на прибуток та ПДВ, установчі документи контрагентів позивача не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.

Господарські операції з контрагентами, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстровані як платники ПДВ, мали реальний характер, були вчинені між право- та дієздатними особами, первинні документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків. Дані господарські операції та реальність їх здійснення підтверджується податковими та видатковими накладними, які були надані ДПІ під час перевірки, однак не були взяті до уваги.

Таким чином, судом встановлено, що на підтвердження виконання вказаних договорів надавались первинні бухгалтерські документи. Факт передачі товару також підтверджується наявними видатковими накладними, де встановлено підписи відповідальних осіб. Вказані видаткові накладні повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від24.05.1995 р.№88.

Досліджуючи підстави нарахування податкових зобовязань, встановлено, що посилання в акті перевірки та рішенні про результати розгляду скарги від07.04.2011 р. №642/10-25-020 про те, що згідно з інформацією центральної бази даних юридичних осіб України контрагенти: ТОВ«Кангаро-Груп» має стан11 –«Припинено», ПП«Класик-Проект-Лайн» має стан5 –«Порушено провадженння у справі про припинення», «ВВ-Інформ Груп» має стан 8 – «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням» - висновків суду не спростовує, оскільки надані в судове засідання копії довідок з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджують існування юридичних осіб – контрагентів позивача станом на момент розгляду справи в суді.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що наданими позивачем документами повністю підтверджуються факти проведення фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу повністю спростовує заперечення відповідача, оскільки надані документи взагалі не брались до уваги при проведенні перевірки.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, є підставою для формування податкового кредиту, оскільки податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Тобто підставою для висновку відповідача про незаконне формування ПДВ, можливе тільки в тому випадку, якщо позивачем не доведено і судом не встановлено правомірність формування валових витрат. Податковий орган мав би підстави вважати правочини нікчемними, а суд – погодитись з обґрунтованістю висновку податкового органу, якщо б головною метою платника податку було одержання доходу за рахунок відшкодування ПДВ, чого відповідачем не встановлювалось та не зазначалось взагалі.

З урахуванням досліджених господарських операцій, суд прийшов до висновку, що за належних доказів - податкових та видаткових накладних, банківських виписок, а також виробничих звітів по спирту-сирцю, не врахування підстав формування ПДВ, вказане не давало ДПІ у Козелецькому районі підстав для висновку про заниження позивачем сум податкового кредиту за суперечливою інформацією із центральної бази даних юридичних осіб України.

Суд також вважає, що ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб’єктами господарювання.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про неправомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, яким визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, на думку суду, не надано доказів порушення ДП«Чемерський спиртовий завод» ч п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого останньому неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 504162,00 грн. та нараховані штрафні санкції у відповідності до п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України в сумі 126040,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державною податковою інспекцією у Козелецькому районі було неправомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення – рішення №0000202330/0 від 11.03.2011 р., підстави для визнання його протиправним та скасування доведені позивачем в повному обсязі, тому позовні вимоги приватного підприємства Державного підприємства «Чемерський спиртовий завод» до Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Козелецькому районі №0000202330/0 від 11.03.2011 року.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статтей186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   (підпис)                                        Ю.О.Скалозуб

З оригіналом згідно: