№ 22471132, 27.03.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 р. № 2а/2570/774/2012

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом приватного підприємства "Європіддон"

доДержавної податкової інспекції у м. Чернігові

про

за участю

представників сторін:

від відповідачавизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОСОБА_1, довіреність від 05.03.2012 р. №82/9/10-010, ОСОБА_2, довіреність від 12.03.2012 р. №426/9/10-010

ВСТАНОВИВ: До Чернігівського окружного адміністративного суду 22 лютого 2012 року надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Європіддон» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому позивач просить

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення (Форма «Р») №0005702320 від 30 листопада 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 189516,00 грн., що складається з 151613.00 грн. за основним платежем та 37903.00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення (Форма «В4») №0005712320 від 30 листопада 2011 року, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4782,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що податкові повідомлення рішення винесені з порушенням чинного законодавства, зокрема, посадовими особами відповідача в акті перевірки (за результатами якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення) зроблено протиправний висновок про не підтвердженість відносин ПП «Європіддон» по договорам поставки укладеного з контрагентом ПП «Фосстис». При цьому, як зазначає позивач, посадові особи ДПІ, стверджуючи в акті про нікчемність правочину, не могли керуватися лише припущеннями фіктивності (нікчемності) укладеної угоди, а їх позиція про те, що факт проведення поставок продукції на виконання зазначеного Договору, не підтверджений належними первинними документами не відповідає дійсності, а тому висновки ДПІ у м. Чернігові, що викладені в акті перевірки, не підкріплені жодним доказом і носять характер субєктивних припущень, що взагалі не передбачено чинним законодавством та суперечить Порядку оформлення результатів документальних, перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом ДПА України від 22.12.2010 за № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772. Таким чином, висновки ДПІ про порушення позивачем вимог чинного законодавства є безпідставними та необґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню, як незаконні.

В судове засідання представник позивача не зявився, 21.03.2012 року на адресу суду надіслав письмове клопотання, в якому просив провести розгляд справи за відсутності представника сторони позивача та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі та пояснили, що відповідачем правомірно винесено податкові повідомлення рішення про стягнення коштів з приватного підприємства «Європіддон», оскільки ДПІ у м. Чернігові встановлено порушення позивачем п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за серпень 2011 року та занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2011 р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.03.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Для виготовлення постанови у повному обсязі суду надано строк до 27.03.2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що приватне підприємство «Європіддон» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 10.02.2009 року, включене до ЄДРПОУ та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові.

Судом встановлено, що працівниками податкової інспекції на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Європіддон» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з приватним підприємством «Фосстис», за результатами якої складено акт від 17.11.2011 р. №3373/23/36339148.

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення ПП «Європіддон» п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, зокрема: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2011 року на 4782,00 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2011 року на 151613,00 грн.

На підставі складеного акта перевірки від 12.09.2011 року ДПІ у м. Чернігові було винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення

-№0005702320 від 30 листопада 2011 року, яким приватному підприємству «Європіддон» збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 189516,00 грн., що складається з 151613,00 грн. за основним платежем та 37903,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)

-№0005712320 від 30 листопада 2011 року, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4782,00 грн., та нараховано 1196,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатом оскарження позивачем акта перевірки та податкових повідомлень рішень, рішеннями податкового органу скарги позивача було залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін.

З матеріалів справи судом встановлено, що в ході перевірки питань достовірності нарахування та сплати сум податку на додану вартість позивачем за серпень 2011 року по взаємовідносинах з ПП «Фосстис» не підтверджено формування податкового кредиту в сумі 156394,00 грн.

Для проведення перевірки працівникам ДПІ у м. Чернігові ПП «Європіддон» надало наступні підтверджуючі документи по взаємовідносинам з ПП «Фосстис»:

-податкові накладні на загальну суму 938 68,08 грн. в т.ч. ПДВ 156395,00 грн.:

-видаткові накладні на загальну суму 938368,08 грн. в т.ч. ПДВ 156395,00 грн.:

-платіжні доручення на загальну суму 801028,08 грн. в т.ч. ПДВ 133504,68 грн.

Як вбачається з акта перевірки, з метою зясування відомостей щодо переміщення, зберігання, транспортування товарів, наявності орендованих основних засобів, директору ПП «Європіддон» було надано запит №18727/10/23-207 від 10.11.11 р. з проханням підготувати та надати до перевірки договір з ПП «Фосстис» (рахунки від ПП «Фосстис» (рахунки-фактури), реєстри отриманих (виданих) податкових накладних, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, договори на перевезення вантажів, оренди транспортних засобів, складських приміщень, відповідального зберігання (в разі укладання таких договорів), журнали-ордери по рахункам бухгалтерського обліку 311 «поточні рахунки», 281 «товари», 644 «податковий кредит».

Запит №18727/10/23-207 від 10.11.11 р. було отримано особисто директором Писаревою Т.Г. Але жодних інших документів, ніж зазначені в акті перевірки підприємством до перевірки не надано.

Крім того, перевіркою встановлено, що надані для проведення перевірки видаткові накладні на загальну суму 938368,08 грн. в т.ч. ПДВ 156395,00 грн. від ПП «Фосстис» з боку двох сторін господарських операцій не містять посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; та з боку ПП «Європіддон» особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Такі накладні також не скріплені печаткою ПП «Європіддон».

Встановлено, що з метою отримання підтверджуючих відомостей до ДПІ у Шевченківському p-ні м. Києва відповідачем направлено запит від 08.11.2011р. №6948/7/23-210 з питання проведення зустрічної звірки з ПП «Фосстис». Однак, станом на дату підписання матеріалів перевірки відповіді не отримано.

До ДПІ у м. Чернігові надійшла відповідь ДПІ у Шевченківському p-ні м. Києва від 07.12.2011 року про неможливість проведення перевірки ПП «Фосстис», оскільки не встановлено місцезнаходження даного підприємства.

Крім того, Додаткова державна податкова інспекція у Шевченківському p-ні м. Києва повідомила, що ПП «Фосстис» (ЄДРПОУ 36691198) у серпні 2011 р. віднесено до категорії підприємств «транзитери», у вересні 2011 р. віднесено до «податкової ями».

У відповідності до «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363:

cт. 1 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи;

п. 11.1 cт. 11 «Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.»;

п. 11.5 cт. 11 «Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). »;

п. 11.6 cт. 11 «Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри».

п. 11.7 cт. 11 «Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.»

Відповідно до ст. 48 Закону України від 05.04.11 року №2344-111 «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, згідно якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Приписами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, суд вважає, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Приписами п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до статті 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 17 відсотків; б) 0 відсотків.

Статтею 194 ПК України визначено операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою. Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Пунктом 10 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ Перехідні положення визначено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року - 17 відсотків.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З акта перевірки вбачається, що датою виникнення права на податковий кредит у взаємовідносинах позивача з ПП «Фосстис» позивачем зазначена дата отримання товару (оплата здійснювалась після «відвантаження» товарів).

Суд вважає, що надані позивачем до суду накладні не відповідають вимогам п.п.2.1 та п.п.2.4 п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, оскільки не мають обовязкових реквізитів, не містять з боку сторін господарських операцій посад осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення; зі сторони контрагентів-покупців особистих підписів або інших даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій.

Таким чином, враховуючи те, що відсутнє належне підтвердження отримання товару позивачем від ПП «Фосстис», суд погоджується з твердженням відповідача, що приватним підприємством «Європіддон» неправомірно визначено дату виникнення права на податковий кредит.

За даними податкової декларації по ПДВ за серпень 2011 року рядок 9 (усього податкових зобовязань) складав 156737,00 грн. ПДВ, рядок 17 (усього податкового кредиту) складав 161519,00 грн. ПДВ, рядок 19 (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) 4782,00 грн.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в порушення ст.198.1, ст.198.2, ст.198.1, 200 Податкового кодексу України ПП «Європіддон» завищено податковий кредит за серпень 2011 року на 156395,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2011 року на 4782,00 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2011 року на 151613,00 грн.

Приписами пункту 58.1 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності до п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу,- тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, якими збільшено позивачу суму грошового зобовязання з податку на додану вартість, зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи з цих обставин, суд вважає, що Державною податковою інспекцією у м. Чернігові було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення №0005702320 від 30 листопада 2011 року та №0005712320 від 30 листопада 2011 року, підстави для визнання нечинним зазначених податкових повідомлень-рішень відсутні, тому позовні вимоги приватного підприємства «Європіддон» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статтей186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис)Ю.О.Скалозуб

З оригіналом згідно: