Постановление суда № 22402829, 11.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Соколова О.А.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 року справа №2а-350/08/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Старосуда М.І. , Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Сухоцькій Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року по справі № 2а/0570/350/08 за позовом приватного підприємства «Албір» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року задоволено позовні вимоги приватного підприємства «Албір» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, визнано недійсними та скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя № 0000152344/0 від 22.08.07 та № 0000162344/0 від 22.08.07.

Суд першої інстанції встановив, що послуги з навантаження та перевантаження товарів є послугами, супутніми експорту, а тому позивачем правомірно застосовувалась до цих операцій нульова податку на додану вартість.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя проведена виїзна позапланова перевірка Приватного підприємства «Албір» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.05.07 по 31.05.07, за результатами якої складений акт №1933/23-7/31317706 від 14.08.07. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення № 0000152344/0 від 22.08.07 на підставі підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 51906 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 15571,80 грн. (а.с.37). та податкове повідомлення-рішення № 0000162344/0 від 22.08.07, яким на підставі підпунктів 7.7.5, 7.7.7 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 91 994 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 91994 грн. за травень 2007 року, та занижено суму податку на додану вартість у розмірі 51906 грн. за травень 2007 року. У травні 2007 року завищено суму відємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 124197 грн. Суть порушення полягає в тому, що мало місце безпідставне застосування нульової ставки ПДВ при оподаткуванні послуг з навантаження та розвантаження експортних вантажів, які виконували Маріупольський морський порт та ТОВ «Судоремонтний завод» м.Маріуполь по договору з ТОВ «Албір» на митній території України, а також послуг з транспортно-експедиційного обслуговування експортного вантажу, які надавались позивачем нерезидентам по договорам на транспортно-експедиційне обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2004 року позивачем - Приватним підприємством «Албір» з ТОВ «СРЗ» укладено договір №33 на проведення робіт з організації та обслуговування операцій по перевалюванню експортних та транзитних вантажів. Крім того, позивачем - Приватним підприємством «Албір» 19.12.2006 року з державним підприємством «Маріупольський морський торгівельний порт» укладений договір №25-6/22/12, який містить елементи договорів підряду, послуг, транспортної експедиції, зберігання та інше.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень з таких підстав.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно із п.п. 6.1, 6.2 ст. 6 цього Закону обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування. Відповідно до п. 1.14 Закону України «Про податок на додану вартість» супутні послуги послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Статтями 259, 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, які переміщуються через митний кордон України, і обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Відповідно до ст. 274 Митного кодексу України митна вартість товарів, що вивозяться (експортується) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання обєктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, що оцінюються.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що послуги з навантаження та перевантаження товарів, які за договорами виконувало ПП «Албір» є послугами, супутніми експорту, а тому, включення декларантом до вантажний митних декларації їх вартості, як складової митної вартості експортованого товару, дає підстави для оподаткування цих послуг відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» за нульовою ставкою.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, та відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року по справі № 2а/0570/350/08 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року по справі № 2а/0570/350/08 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 12.08.2011 року

Колегія суддів:В.П.Юрченко

М.І.Старосуд

О.О.Чебанов