№ 22385594, 03.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"03" квітня 2012 р. Справа № 5004/1587/11 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, м. Луцьк

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2012

зі справи № 5004/1587/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта сервіс", смт. Торчин Волинської області

до відповідача-1: регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, м.Луцьк

до відповідача-2: Головного управління державного казначейства України у Волинській області, м.Луцьк

до відповідача-3: Державної казначейської служби України, м.Київ

за участю прокуратури Волинської області, м.Луцьк

про стягнення 55695,50 грн. 10 % початкової вартості, процентів за користування, інфляційних втрат та 3 % річних.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача –не з'явився,

відповідача-1 –Федь В.П.,

відповідача-2 –не з'явився,

відповідача-3 –не з'явився,

прокуратури –не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта сервіс" звернулося з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області та Головного управління державного казначейства України у Волинській області, згідно з яким, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило стягнути з Державного бюджету України неповернуті грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об’єкта у сумі 31422,00 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 9600,11грн., інфляційних в сумі 11894,64грн. та 3 % річних в сумі 2742,75грн.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.10.2011 було залучено відповідачем у справі № 5004/1587/11 Державну казначейську службу України.

Листом від 14.11.2011 № 05-845вих.11 заступник прокурора Волинської області повідомив про вступ прокурора у справу № 5004/1587/11.

Рішенням господарського суду Волинської області від 15.11.2011 (суддя Костюк С.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 (колегія суддів у складі: суддя Грязнов В.В. –головуючий, судді Олексюк Г.Є., Гудак А.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Сервіс" неповернуті кошти в розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об’єкта, що становить 31422,00грн. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України головне управління державної казначейської служби України у Волинській області просить скасувати рішення господарського суду від 15.11.2011 та постанову апеляційного суду від 23.01.2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, товариством з обмеженою відповідальністю “Атланта сервіс” як учасником аукціону з продажу об’єкта державної власності (групи інвентарних об’єктів: нежитлового підвального приміщення №1 під профілакторіями загальною площею 65м2, нежитлового підвального приміщення №2 під профілакторіями загальною площею 60,6м2, частини будівлі мийки механічної Б-2 площею 53,8м2, нежитлового приміщення в адмінбудинку А-3 загальною площею 187,3 м2, що знаходились на балансі ВАТ “Луцьке АТП 10754”), 10.01.2008 згідно з платіжним дорученням № 559 було сплачено на рахунок регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової ціни продажу об’єкта для участі в аукціоні у розмірі 31422 грн., який проводився згідно з наказом ФДМУ від 09.07.07 № 1107 та наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області від 18.09.07 №162.

Згідно з протоколом № 2 аукціону, який відбувся 14.01.2008, переможцем було визнано товариство з обмеженою відповідальністю “Атланта сервіс” як учасника аукціону.

Листом від 17.01.2008 № 19 АС позивач звернувся до відповідача-1, в якому повідомив про неможливість оплатити необхідну суму у розмірі 1 338 000, 00 грн. за групу об’єктів державної власності, а тому й підписати договір купівлі-продажу.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області № 8 від 21.01.2008 було скасовано результати аукціону, який відбувся 14.01.2008 в частині державного майна, зазначеного в розділі 1 наказу РВ ФДМУ від 16.01.2008 № 4 та протокол № 2 аукціону по приватизації вищенаведеного майна, а грошові кошти у розмірі 10 відсотків початкової ціни продажу у сумі 31 422грн. 00 коп. переможцю аукціону № 1 ТОВ "Атлант сервіс" наказано не повертати, а перерахувати до загального фонду Державного бюджету України.

Відповідач-1 згідно з платіжним дорученням від 24.01.2008 № 4 перерахував грошові кошти у розмірі 31422,00грн. до Державного бюджету України.

Листом від 11.02.2008 № 41 АС позивач звернувся до відповідача, в якому просив кошти в сумі 31 422,00 грн. повернути на поточний рахунок позивача, з посиланням на ч.4 ст.16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", але відповідач -1 листом від 25.02.2008 № 330-234-2.7 відмовив позивачу у поверненні грошових коштів.

Наведені обставини стали предметом спору у господарському суді.

Сукупності встановлених у справі обставин суди попередніх інстанцій дали належну оцінку і дійшли правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову про стягнення з відповідача 31422,00грн.

При цьому суди правильно виходили з того, що п. 4 ст. 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено повернення після закінчення аукціону внесених покупцями коштів у розмірі 10 % початкової ціни продажу об’єкта усім учасникам аукціону, зокрема, і його переможцю, тобто позивачу у справі.

Врахувавши наведені обставини, взявши до уваги підстави та межі заявленого позову, суди дійшли правильних висновків щодо вирішення спору та прийняли рішення у відповідності до вимог ст.693 ЦК України.

Судові рішення в частині відмови у задоволенні позову щодо застосування процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних та 3 % річних не оскаржуються жодною з сторін.

Доводи скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень вимог норм матеріального та процесуального права не можуть бути взяті до уваги, оскільки їх обґрунтованість не підтверджується наявними матеріалами справи.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 15.11.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 у справі № 5004/1587/11 залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області –без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко