№ 22375951, 17.01.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2012 р.справа № 2а-1815/10/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Чепурнова Д.В.

          суддів:                     Сафронової С.В. Ясенової Т.І.

при секретарі судового засідання:          Хімушкіній О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя до           Відкритого акціонерного товариства «АТП №12327», м. Запоріжжя про          стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя звернулася з вказаним позовом до суду в якому, з урахуванням уточнень просила стягнути з ВАТ«АТП №12327» на користь державного бюджету Комунарського району м. Запоріжжя 683136, 61 грн. податкового боргу за зобов’язаннями, які виникли за період з 02 червня 2009 року по 12 березня 2010 року в тому числі і штрафні санкції нараховані після порушення справи про банкрутство під час дії мораторію у розмірі 96576,98 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року позов задоволений частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «АТП №12327»на користь Державного бюджету Комунарського району м. Запоріжжя 586559,63 грн. податкового боргу. Рішення обґрунтоване тим, що під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань зі сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Не погодившись з прийнятим рішенням Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила постанову суду в частині відмови у стягненні штрафних санкцій у розмірі 96576,98 грн. скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує на те, що порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв’язку із чим у нього виникають права та обов’язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ВАТ «АТП №12327»має заборгованість перед бюджетом в період з 02 червня 2009 року по 12 березня 2010 року по податку на прибуток у розмірі 2 250 гривень; по податку на додану вартість у розмірі 293 294 гривні; по податку з доходів найманих працівників у розмірі 210 549,77 гривень; по земельному податку у розмірі 71 624,05 гривень; по збору за забруднення у розмірі 8 197,73 гривень; по збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення 644,08 гривні. Зазначена сума заборгованості підтверджується актом звірки кредиторських вимог ДПІ у Комунарському районі станом з 02.06.2009 по 12.03.2010 від 31.05.2010, заборгованість є узгодженою, та визнаються відповідачем, окрім штрафних санкцій які узгоджені після порушення справи про банкрутство під час дії мораторію у розмірі 96 576,98 гривень.

02 червня 2009 року ухвалою господарського суду Запорізької області по справі №19/133/09 порушено провадження про банкрутство відповідача та введено в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань зі сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Колегія суддів вважає, що така позиція суду першої інстанції у даній справі ґрунтується на неправильному застосуванні ним норм матеріального права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст. 12 вказаного Закону, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), стосується вимог, зобов’язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, це положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов’язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов’язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що строк виконання зобов’язань зі сплати податків настав у позивача після 02 червня 2009 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов’язань не розповсюджувалась.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості за зобов’язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки при вирішенні спору суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, то апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 96576,98 грн. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2010 року –скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «АТП №12327»(69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5, ЄДРПОУ 03114170) на користь Державного бюджету Комунарського району м. Запоріжжя (р/р34128999700005, код платежу 99999999, ГУДКУ в Запорізькій І області, ЄДРПОУ 34677119, МФО 813015) 683136,61 грн.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:                                                            Д.В. Чепурнов

          Суддя:                                                            С.В. Сафронова

          Суддя:                                                            Т.І. Ясенова