№ 22374665, 20.03.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/636/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2012 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Баргаміної Н.М.,

при секретарі Хоботні Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій та рішення протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 09.02.2012 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просив суд визнати дії відповідача при прийнятті рішення № 3 від06.01.2012 року протиправними, визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення № 3 від 06.01.2012 року про повернення використаних коштів у сумі 3946,71 грн. та про сплату штрафу в сумі 1973,36 грн.

Свої вимоги мотивує наступним. Працівники підприємства ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є застрахованими особами і на їх користь підприємство перераховувало страхові внески відповідно до законодавства, що підтверджується актом перевірки. Вказаними працівниками згідно чинного законодавства було надано листки по тимчасовій непрацездатності, напередодні страхових випадків всі працівники знаходилися на роботі, а саме : ОСОБА_1 7 робочих днів, ОСОБА_2 1 робочий день, ОСОБА_3 4 робочих дні, що підтверджується відповідними табелями обліку робочого часу. Позивач вказував, що відповідачем невірно застосовуються положення Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в частині визначення понять «втрата заробітної плати» та «розрахунковий період», оскільки вказаним Законом не встановлено відсутність втрати заробітної плати, яка повинна компенсуватися, якщо в розрахунковому періоді відсутня заробітна плата. За таких обставин, рішення № 3 від 06.01.2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності є безпідставним, винесене з перевищенням повноважень посадовою особою Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а нарахування переплати по листках непрацездатності в сумі 3946,71 грн. помилковим та таким, що не відповідає закону.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити у повному обсязі, надав суду письмові заперечення, в яких пояснив наступне.

Проведеною перевіркою відповідача було встановлено порушення порядку витрачання коштів Фонду, а саме порушено ч.1 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в частині нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, що не є компенсацією втраченого заробітку. У розрахунковому періоді даним працівникам заробітна плата не нараховувалась та були відсутні відпрацьовані дні, оскільки підприємство працює по мірі наявності обсягу робіт та замовлень, при цьому графіки роботи працівників на підприємстві відсутні. Таким чином, дії Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при винесенні рішення № 3 від 06.01.2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності, яким визначена сума коштів, що підлягають поверненню до Фонду в розмірі 3946,71 грн. та штрафна санкція в сумі 1973,36 грн., на загальну суму 5920,07 грн., є правомірними а вищевказане рішення законним.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кінотехпром» (ідентифікаційнийкод 14293201) зареєстроване як страхувальник у Чернігівській міській виконавчій дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 23.11.2001 року.

23.12.2011 року головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно з планом та на підставі доручення №790 від 19.12.2011 року та наказу виконавчої дирекції обласного відділення фонду від 12.09.2011року № 108 проведено планову перевірку з питань правильності нарахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.06.2009 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт проведення перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.12.2011 року.

Вказаною перевіркою було виявлено наступні порушення: ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а саме : розмір середньоденної заробітної плати працівникам було розраховано, виходячи з тарифної ставки та мінімальної заробітної плати в той час, як в розрахунковому періоді даним працівникам заробітна плата не нараховувалася та не виплачувалася, оскільки не було відпрацьованих днів, дана допомога в звязку з тимчасовою втратою працездатності не є компенсацією втраченого заробітку. Перевіркою також встановлено, що на підприємстві працівники виходять на роботу по мірі наявності обсягу робіт та замовлень в залежності від обсягу робіт, при цьому графіки роботи працівників на підприємстві відсутні по наступних листках непрацездатності : л/н №986868, виданого ОСОБА_1 на період з 28.07.2010 року по 08.08.2010 року, сума переплати становила 307,20 грн. (дата оплати 23.09.2010 року); л/н №864097, виданого ОСОБА_1 на період з 09.08.2010 року по 08.09.2010 року, сума переплати становила 1351,68 грн. (дата оплати 23.09.2010 року) ; л/н №633559, виданого ОСОБА_1 на період з 09.09.2010 року по 20.09.2010 року, сума переплати становила 491,52 грн. (дата оплати 19.12.2010 року); л/н №864539, виданого ОСОБА_1 на період з 21.09.2010 року по 20.10.2010 року, сума переплати становила 1351,68 грн. (дата оплати 02.12.2010 року); л/н №864702, виданого ОСОБА_2 на період з 04.10.2010 року по 23.10.2010 року, сума переплати становила 259,14 грн. (дата оплати 04.12.2010 року), л/н №754732, виданого ОСОБА_3 на період з 19.11.2010 року по 06.12.2010 року, сума переплати становила 185,49 грн. Загальна сума переплати по вищевказаним листкам непрацездатності становить 3946,71 грн.

Позивачем на вказаний акт було подано заперечення від 01.01.2012 року №01/01, яке було розглянуто відповідачем 06.01.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, заступником директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_4, розглянувши матеріали планової перевірки та заперечення від 01.01.2012 року №01/01 до акту від 23.12.2011 року, якою виявлено порушення ч.1 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» , за наслідками якої підлягають поверненню до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхові кошти , використані з порушенням в сумі 3946,71 грн., та керуючись ч.1 ст.21, ст.22 п.6 ч.1 ст.28, ст.30 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» вирішено застосувати до позивача штраф у розмірі 1973,36 грн.

Позивачем вказане рішення було оскаржено до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за результатами розгляду скарги відповідачем було прийнято рішення від 01.02.2012 року, яким відмовлено у її задоволенні.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Частиною першою статті 28 Закону передбачено, що страховик, зокрема, має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві; необхідності догляду за хворою дитиною; необхідності догляду за хворим членом сім'ї; догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби; тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; санаторно-курортного лікування.

Згідно зі статтею 53 Закону при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N1266 (далі - Порядок) його дія поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та господарювання, військові частини Збройних Сил, внутрішніх військ, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, органи та підрозділи Держприкордонслужби, органи СБУ, підрозділи Держспецтрансслужби, Служби зовнішньої розвідки, органи і підрозділи Держспецзв'язку, органи внутрішніх справ та податкової міліції, органи і підрозділи цивільного захисту, які виплачують грошове забезпечення, а також на воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування), створені відповідно до законодавства на постійній основі, на фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників (далі - роботодавці), осіб, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, осіб, які беруть участь у страхуванні на добровільних засадах, та осіб, які сплачують єдиний податок.

Пунктом 4 Порядку визначено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).

Згідно з пунктом 14 Порядку середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (у частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності), і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, в частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам) та для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Відповідно до пункту 20 Порядку сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті, - за страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), для допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а також для добровільно застрахованих осіб та осіб, які сплачують єдиний податок, - для всіх страхових виплат.

Як вбачається з акту перевірки від 23.12.2011 року, працівники ПАТ «Кінотехпром» виходять на роботу по мірі наявності обсягу робіт та замовлень в залежності від обсягу робіт, графіки роботи працівників на підприємстві відсутні.

По листках непрацездатності № 986868, № 864097, №633559, № 864539, виданих ОСОБА_1, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для застрахованих осіб, є період з січня по червень 2010 року, але згідно табелів використання робочого часу, в даний період у ОСОБА_1 відсутні відпрацьовані дні, заробітна плата не нараховувалась, з 10.06.2010 року по 02.07.2010 року перебував у відпустці.

По листку непрацездатності №864702, виданому ОСОБА_2, розрахунковим періодом є період з квітня по вересень 2010 року, але згідно табелів використання робочого часу в даний період у ОСОБА_2 відсутні відпрацьовані дні, заробітна плата не нараховувалась.

По листку непрацездатності № 754732, виданому ОСОБА_3 , розрахунковим періодом є період з травня по жовтень 2010 року, але згідно табелів використання робочого часу в даний період у ОСОБА_3 відсутні відпрацьовані дні, заробітна плата не нараховувалась.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності були здійснені даним працівникам з порушенням порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оскільки по вказаним працівникам у розрахунковому періоді , що передував настанню страхових випадків, заробітна плата не нараховувалась, відпрацьовані дні були відсутні.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на абзац перший пункту 6 Порядку, яким визначено, що у разі, коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку, крім розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, оскільки особи, щодо яких встановлено порушення, працюють на підприємстві більше одного календарного місяця, а тому дана норма закону не може бути застосована у даному випадку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність винесеного ним рішення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Кінотехпром» до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій та рішення протиправними та скасування рішення задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 17, 18, 104, 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Баргаміна Н.М.