№ 22343087, 27.03.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/857/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріЖурбіЮ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а/2570/857/2012

за позовомМенської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області (правонаступника Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області)

доДержавного підприємства «Крисківський спиртовий завод»

простягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2012 Менська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області (даліМенськаМДПІ) звернулась до суду з уточненим позовом до Державного підприємства«Крисківський спиртовий завод» (даліДП«Крисківський спиртовий завод») про стягнення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у сумі 1042,32грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі представника (від27.03.2012 вх.№6242) та заяву про зміну позовних вимог (від27.03.2012 вх.№6243), додатково надавши зворотній бік облікової картки платника (скорочена форма) станом на 31.12.2009, 31.12.2010, 31.12.2011 та 26.03.2012.

Відповідач до суду також не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою реєстрації: вул.Леніна, 1, с.Криски, Коропський район, Чернігівська область, 16213, вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та матеріалах справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

Менська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області (з Сосницьким та Коропським відділеннями) судом визнана правонаступником Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області згідно постанови Кабінету Міністрів України від21.09.2011 №981, наказу Державної податкової адміністрації України від30.12.2011 № 316 та передавального Акту (а.с.25-38).

За таких обставин, враховуючи ч.1 ст.41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2005 ДП«Крисківський спиртовий завод» (ід.код00375378) як юридичну особу зареєстровано Коропською районною державною адміністрацією Чернігівської області, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13046198, а.с.16-18) і взято на облік до ДПІ у Коропському районі як платника податків 30.09.2003 за №18 (а.с.15).

В силу пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Кодексу визначено термін «податкове зобов'язання», як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Крім того, пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Також, в силу п.286.2 ст.286 розділуХІІІ Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 Кодексу).

Так, відповідно до п.109.2 ст.109 Кодексу вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обовязки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача (довідка від17.02.2012 №229/9/10-019, а.с.5) відповідач має податковий по земельному податку з юридичних осіб у сумі 1042,32грн. по несплаченим грошовим зобовязанням за період вересень-грудень 2011року відповідно до податкової декларації з плати за землю від31.01.2011 №1107 (сума податкового зобовязання 260,58грн./місяць, граничний строк сплати 30.01.2012, а.с.9-10).

Оскільки податкова декларація являє собою самостійно визначене відповідачем грошове зобовязання, що в силу п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню, сума податкового зобовязання є узгодженою і підлягає сплаті.

Так, відповідно до вимоги ст.6 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що кореспондується із порядком надіслання податкової вимоги, визначеним п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від07.10.2009 №1/63/1945/24 у розмірі 239,76грн. (а.с.6) та друга податкова вимога від10.11.2009 №2/69/2209/24 у розмірі 485,84грн. (а.с.7), які були отримані ним 10.09.2009 та 13.11.2009 відповідно, а отже податкове зобовязання є узгодженим.

Таким чином, оскільки відповідач не вчинив жодних заходів для погашення існуючого податкового боргу, ДПІ у Менському районі прийнято рішення від14.12.2009 №7 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.8).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до зворотнього боку облікової картки платника (скорочена форма) станом на 31.12.2009, 31.12.2010, 31.12.2011 та 26.03.2012 (в матеріалах справи) існуючий податковий борг відповідача з моменту надіслання йому першої та другої податкової вимоги не погашався в повному обсязі, які відповідно до ст.60 Податкового кодексу України не є відкликаними.

Так, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем пп.14.1.175 п.14.1 ст.14, пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, пп.14.1.147 п.14.1 ст.14, п.41.5 ст.41, ст.87 та розділуХІІІ «Плата за землю» Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобовязання.

З огляду на встановлене, суд зазначає норму п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із пп.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, враховуючи п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у сумі 1042,32грн. підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.41,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Крисківський спиртовий завод» (вул.Леніна, 1, с.Криски, Коропський район, Чернігівська область, 16213, ід.код00375378) з рахунків у банках податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 1042,32грн. (одна тисяча сорок дві гривні 32коп.) та перерахувати на р/р33214811700277, одержувач: Місцевий бюджет Менської міської ради, код38030136, банк УДКСУ в Менському районі Чернігівської області, МФО853592.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛ.О.Житняк