Постановление суда № 22313470, 01.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2819/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів Бабенка К.А., Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до Головного управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління юстиції в Чернігівській області (далі відповідач) про скасування постанови старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Чернігівській області про накладення штрафу від 11.05.2011 року у виконавчому провадженні № 25035235за виконавчим листом виконавчого листа від 04.02.2011 року, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова у справі № 2-а/2506/1074/11.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та не повно відображає обставини справи, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Обставини справи свідчать про те, що постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Чернігівській області від 12.03.2011 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом від 04.02.2011 року, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова у справі № 2-а/2506/1074/11, яким відповідача зобовязано здійснити ОСОБА_2 перерахунок щомісячної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та здійснити її виплату.

Листом від 17.03.2011 року №12-07/30-10 позивач повідомив відповідачу, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення не проводилась у звязку з відсутністю бюджетних коштів, а перерахунок допомоги не здійснювався, оскільки позивачу не зрозуміло, виходячи з якого розміру мінімальної заробітної плати, слід здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 допомоги. Також позивач просив відповідача надати розяснення щодо перерахунку ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення, а в разі неможливості надання такого розяснення звернутись до суду із заявою про розяснення судового рішення та зупинити виконавче провадження до розгляду такого питання.

В звязку з невиконанням позивачем рішення суду, 11.05.2011 року державним виконавцем ГУЮ у Чернігівській області відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження»винесена постанова про накладення штрафу в розмірі 680 грн. Дана постанова отримана позивачем 16.05.2011 року.

Листом 16.05.2011 року позивач повідомив відповідача, що не має можливості здійснити перерахунок зазначеної вище допомоги, оскільки позивач звернувся за розясненням до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, з приводу того, який розмір мінімальної заробітної плати слід застосовувати та яку суму коштів вираховувати при здійсненні перерахунку.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 ЗУ «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-ХIV (Далі-Закон) встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно ст. 3, 18 Закону, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.

Статтею 24 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Позивачем не надані суду жодних доказів, що приймалися будь які дії, спрямовані на виконання судового рішення, зокрема на підтвердження того, що він звертався до вищестоящих органів та розпорядників бюджетних коштів з листами про надання додаткового фінансування з метою виконання судового рішення. Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, просив державного виконавця зупинити виконавче провадження з метою вирішення питання щодо додаткового фінансування.

Відповідно до статті 5 Закону, державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, і має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 89 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Вказана позиція узгоджується із позицією, викладеною в ухвалах Вищого адміністративного суду від 18 листопада 2010 року № К-25585/10 та від 21 вересня 2011 року № К-42841/10.

Окрім цього, колегія суддів вважає за доцільне вказати, що у відповідності до ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Як вбачається із виконавчого листа від 12.03.2011 року, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова у справі № 2-а/2506/1074/11, позивач є стороною у зазначеній судовій справі, а відтак, міг самостійно звернутися до суду із заявою про розяснення, незрозумілого на його думку, рішення.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Бабенко К.А Мельничук В.П.