Решение № 22311906, 27.03.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2012 р. Справа № 5016/370/2012(7/17)

м. Миколаїв

За позовом: Державного підприємства “Енергоринок”, 01032, м. Київ, вул.С.Петлюри, 27,

До відповідача: Дочірнього підприємства електричних мереж приватного акціонерного товариства “Атомсервіс”, 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Комунальна зона, 12-а,

про: стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1282531,54 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 01/71-391Д від 30.12.2011р.

Від відповідача:ОСОБА_1, довіреність № 1.21/430 від 29.04.2011р. Суть спору: Державне підприємство “Енергоринок” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з Дочірнього підприємства електричних мереж приватного акціонерного товариства “Атомсервіс” заборгованості за договором № 3930/02 від 16.02.2007р. в сумі 1282531,54 грн., з яких основний борг в сумі 1243978,66 грн., інфляційні в сумі 4975,92 грн., пеня в сумі 26661,42 грн., 3% річних в сумі 5671,56 грн., штраф в сумі 1243,98 грн.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідач сплатив основну заборгованість в сумі 1243978,66 грн., в підтвердження надав довідку по розрахунках станом на 23.03.2012р. та просить суд стягнути з відповідача інфляційні в сумі 4975,92 грн., пеню в сумі 26661,42 грн., 3% річних в сумі 5671,56 грн., штраф в сумі 1243,98 грн. та судові витрати.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вказує, що суму основної заборгованості сплатив, просить зменшити розмір штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

встановив:

16.02.2007 року між сторонами було укладено договір № 3930/02 (далі Договір), відповідно до п. 2.1 якого позивач зобовязався продавати, а відповідач зобовязався купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Згідно п. 4.13 Договору, документом, який підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від позивача до відповідача, є підписаний з боку позивача та відповідача та скріплений печатками акт купівлі-продажу електроенергії.

Пунктом 6.4 Договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за куплену електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється відповідачем до 14 (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору позивач продав відповідачу електричну енергію в період жовтень-листопад 2011р., що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії від 31.10.2011р. та від 30.11.2011р. (а.с. 28, 29), виставив рахунки-фактури на оплату електричної енергії № 00976 від 31.10.2011р. на суму 3634923,97 грн. та № 01090 від 30.11.2011р. на суму 4675302,83 грн. (а.с. 30, 31)

В порушення умов договору відповідач оплатив виставлені рахунки не в повному обсязі. Станом на 31.01.2012р. заборгованість відповідача складала 1243978,66 грн., що підтверджується довідкою позивача та актом звірки розрахунків, підписаним представниками обох сторін.

Під час розгляду справи в суді відповідач основну суму заборгованості в розмірі 1243978,66 грн. сплатив, що підтверджено позивачем в судовому засіданні.

За таких обставин, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1243978,66 грн. слід припинити.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 7.3.2 Договору визначено, що відповідач несе відповідальність за порушення строків оплати за отриману електроенергію, передбачених розділом 6 Договору. В разі несплати відповідачем за куплену у позивача електроенергію в терміни, встановлені п. 6.4 Договору, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, позивач має право нарахувати відповідачу пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення та штраф у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу. Сплата відповідачем пені та штрафу здійснюється з поточного рахунку відповідача на поточний рахунок позивача і не звільняє відповідача від обовязку відшкодувати збитки, спричинені несплатою або несвоєчасною оплатою отриманої електроенергії.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позовних вимог позивач нарахував пеню за період з 20.11.2011р. по 31.01.2012р. в розмірі 26661,42 грн., інфляційні за період з 15.11.2011р. по 31.01.2012р. в сумі 4975,92 грн., 3% річних за період з 15.11.2011р. по 31.01.2012р. в сумі 5671,56 грн., штраф в сумі 1243,98 грн. (а.с. 34)

Статтею 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи що період прострочення оплати виставлених позивачем рахунків був незначним, у звязку з чим збитків у останнього не настало, на час розгляду справи основна заборгованість відповідачем сплачена, суд, керуючись наданим п.3 ст. 83 ГПК України правом на зменшення неустойки, вважає за можливе зменшити розмір пені до 10000,00 грн. та розмір штрафу до 300,00 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В частині стягнення основної заборгованості в сумі 1243978,66 грн. провадження у справі припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства електричних мереж приватного акціонерного товариства “Атомсервіс” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Комунальна зона, 12-а, п/р із спеціальним режимом використання № 26030333460173 в Южноукраїнському відділенні Промінвестбанку, МФО 326427, ЄДРПОУ 22432779) на користь Державного підприємства “Енергоринок” (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 27, п/р із спеціальним режимом використання № 26008302861 у ГОУ АТ «Ощадний банк України», МФО 300465, ЄДРПОУ 21515381) інфляційні в сумі 4975,92 грн. (чотири тисячі девятсот сімдесят пять грн. 92 коп.), 3% річних в сумі 5671,56 грн. (пять тисяч шістсот сімдесят одна грн. 56 коп.), пеню в сумі 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.), штраф в сумі 300,00 грн. (триста грн. 00 коп.), судовий збір в сумі 25650,75 грн. (двадцять пять тисяч шістсот пятдесят грн. 75 коп.)

Суддя Н.О.Семенчук

Повний текст рішення складено 30.03.2012 р.