№ 22286769, 29.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/1018/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання –Легенченко О.А.,

за участю

представника позивача –ОСОБА_1, за довіреністю

представник відповідача –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення –рішення №0006191501 від 28.10.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення –рішення №0006191501 від 28.10.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної фахівцями Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси камеральної перевірки податкової звітності Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ»з податку на прибуток за другий квартал 2011 року (декларація з податку на прибуток №9006478735 від 09.08.2011 року), був складений акт перевірки №4704/15-1 від 10 жовтня 2011 року, відповідно до висновку якого підприємством були порушені вимоги п. 150.1 ст. 150 розділу III Податкового кодексу України з урахуванням п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV, чим завищив від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2511213 грн. за 2 квартал 2011 року. На підставі вище зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення №0006191501 від 28.10.2011 року про нарахування Публічному акціонерному товариству «Одеська ТЕЦ»податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2511213 грн.

Позивач не згоден з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що діючим законодавством чітко встановлено можливість обліку у складі валових витрат за 1 квартал 2011 року від’ємного значення об’єкта оподаткування 2010 року, а також послідуюче без винятку включення всієї суми від’ємного значення об’єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року у витрати 2 кварталу 2011 року, а саме: в рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Одеська ТЕЦ»оскаржувало зазначене податкове повідомлення –рішення в адміністративному порядку до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, ДПА в Одеській області та Державної податкової служби України, за результатами розгляду яких скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, без змін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином та завчасно, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки (а.с. 39) та звітом про направлення пошти по зазначеній адресі (а.с.46).

Заперечення на позов та докази, які у нього є, відповідач до суду не надав.

Відповідно до п. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представника позивача, судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Публічне акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ»має статус юридичної особи та як платник податків перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси.

Судом встановлено, що за результатами проведеної фахівцями Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси камеральної перевірки податкової звітності Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ»з податку на прибуток за другий квартал 2011 року (декларація з податку на прибуток №9006478735 від 09.08.2011 року), був складений акт перевірки №4704/15-1 від 10 жовтня 2011 року, відповідно до висновку якого підприємством були порушені вимоги п. 150.1 ст. 150 розділу III Податкового кодексу України з урахуванням п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV, чим завищило від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2511213 грн. за 2 квартал 2011 року.

Також судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення №0006191501 від 28.10.2011 року про нарахування Публічному акціонерному товариству «Одеська ТЕЦ»податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2511213 грн.

Одночасно судом досліджені, акт камеральної перевірки №4704/15-1 від 10 жовтня 2011 року (а.с.11-13), заперечення на акт перевірки, скарги на податкове повідомлення-рішення та рішення за результатами їх розгляду (а.с.15-30), акт планової виїзної перевірки №1203/23-6/05471158 від 21.03.2011 року (а.с.48-88), податкові декларації з податку на прибуток підприємства з додатками (а.с. 89-122).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 54.3, 58.1 Податкового кодексу України (далі по тексту ПКУ) передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлений факт завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та відповідно заниження грошового зобов’язання з податку на прибуток, виходячи з наступного.

Так, відповідач дійшов висновку, що у зв’язку із вступом у силу розділу III ПКУ 01.04.2011 та відсутністю у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від’ємного значення об’єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року, у відповідності до пункту 22.4. статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається від’ємне значення 2010 року.

Такий висновок відповідача є помилковим та не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Підрозділом 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі по тексту Закону) від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об’єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році, з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 09.08.2011року у складі витрат рядок 04 (сума 28510739 грн.) позивачем зазначено від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) (рядок 06.6) у сумі 2511213 грн. Також судом встановлено, що позивачем була подана декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року, в якому було зазначено від’ємне значення першого кварталу 2011 року разом з 2010 роком та вказана декларація була прийнята відповідачем без зауважень.

Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним. У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об’єкту оподаткування податком на прибуток. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об’єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПКУ, податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, як рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від’ємне значення об’єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.»

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесення податкового повідомлення – рішення №0006191501 від 28.10.2011 року про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2511213 грн., а тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд керуючись п. 1 ст. 94 КАС України присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 2146 грн.) з Державного бюджету України.

З огляду на вищевикладене, відповідно до приписів Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення –рішення №0006191501 від 28.10.2011 року –задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси №0006191501 від 28.10.2011 року.

Присудити Публічному акціонерному товариству «Одеська ТЕЦ»з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в сумі 2146 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 29 березня 2012 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко