Постановление суда № 22286729, 28.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/2101/2012

УХВАЛА

28 березня 2012 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Прокуратури Приморського району м. Одеси про визнання постанови слідчого прокуратури Приморського району м. Одеси такою, що не відповідає законам України, -

ВСТАНОВИЛА:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Приморського району м. Одеси про визнання постанови слідчого прокуратури Приморського району м. Одеси Лободи Г.Д. про накладення арешту на АДРЕСА_1 такою, що не відповідає законам України.

З позовної заяви вбачається, що позивач фактично оскаржує дії слідчого Прокуратури Приморського району м. Одеси, Лободи Г.Д. про винесення постанови про накладення арешту на квартиру (АДРЕСА_1) в рамках розслідування кримінальної справи.

Приписами ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб. Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань.

Дослідивши матеріали позову, суддя, дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на таке:

Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Варто зазначити, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п.1 ч.1 ст.17 КАС України).

За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органи дізнання, слідства та прокуратури під час розслідування злочину, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.

При цьому відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду. Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.

Згідно ст. 19 Закону України «Про прокуратуру»перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

При цьому відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Таким чином, слідчий прокуратури під час вчинення оскаржуваних дій, виконував не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.

Тому, враховуючи приписи КАС України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, слід зазначити, завданнями кримінального судочинства відповідно до ст. 2 КПК України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

У зв'язку з цим, захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури.

Таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному КАС України.

Відповідно до п.4.2 Рішення Конституційного суду України № 19-рп/2011 від 14.12.2011 р., завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАСУкраїни). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) обєднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).

Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення субєктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 неодноразово (07.02.2012р., 27.02.2012 р., 05.03.2012 р.) звертався з заявами до прокуратури Приморського району м. Одеси.

12.03.2012 року Прокуратурою Приморського району м. Одеси надано відповідь за № 7-102-12, в якій розяснено позивачу, що з приводу питання про зняття арешту з квартири, йому необхідно звернутися до Приморського районного суду м. Одеси, де розглядається кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєні злочинів передбачених ч. 3 ст. 27; ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 358; ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 366 КК України. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що спірні відносини, які виникли між ОСОБА_1 та слідчим прокуратури під час винесення постанови про накладення арешту в рамках кримінальної справи, не є управлінськими, а навпаки повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку винесення постанови про накладення арешту та її розгляду регламентовані КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись, ст. ст. 4, 17, 109, КАС України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Приморського району м. Одеси про визнання постанови слідчого прокуратури Приморського району м. Одеси такою, що не відповідає законам України.

Розяснити позивачу, що вказані в його позові вимоги належить розглядати у порядку кримінального судочинства.

Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачці негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5 денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя/підпис/ Н.В. Потоцька