№ 22285964, 19.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/8428/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Бобровській О.Ю.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась Ізмаїльська обєднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному податку у розмірі 1447,52 грн. та по податку з доходів найманих працівників у розмірі 4518,00 грн.

Представник позивача адміністративний позов та уточнення до нього підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно, а тому справу розглянуто за його відсутності (аркуш справи 54).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Кілійською районною державною адміністрацією Одеської області 08.01.2009 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 (аркуш справи 11).

На обліку платника податків відповідач з 09.01.2009 року знаходиться у Ізмаїльській обєднаній державній податковій інспекції, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків №1516/2 від 10.01.2009 року (аркуш справи 14).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, що підтверджується Довідкою Ізмаїльської ОДПІ №3826 від 14.10.2011 року та заявами про застосування спрощеної системи оподаткування (аркуші справи 5, 7-8).

Як вбачається із заяви відповідача на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, фізична особа підприємець ОСОБА_2 займається діяльністю їдалень та наданням інших місць для тимчасового проживання (аркуш справи 8).

Рішенням Кілійської районної ради «Про встановлення ставок єдиного податку для субєктів підприємницької діяльності-фізичних осіб» №50-V-VI від 28.12.2006 року ставка єдиного податку за такими видами діяльності діяльність їдалень, надання інших місць для тимчасового проживання становить 200 грн. на місяць.

Ізмаїльською обєднаною державною податковою інспекцією проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2, за результатами якої складено акт перевірки №118 від 22.02.2010 року, примірник якого отримано відповідачем 22.02.2010 року та підписано без зауважень (аркуші справи 15-27).

Про проведення документальної планової перевірки фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 ознайомлено 27.01.2010 року, що підтверджується повідомлення №4 про проведення виїзної планової документальної перевірки (аркуш справи 66), також відповідачу 10.02.2010 року було вручено направлення №20 від 03.02.2010 року на проведення перевірки (аркуш справи 65).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності субєктів малого підприємництва», а саме відповідачем не нараховано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб з найманих працівників, що перебувають з ним у трудових відносинах при виплаті заробітної плати за період з 08.01.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі 1506 грн., також відповідачем не зареєстровані наймані працівники за період з 01.05.2009 року по 31.08.2009 року, відсутня довідка про трудові відносини, відповідачу донараховано суму єдиного податку у розмірі 1600 грн.

Встановлено, що з відповідачем у трудових відносинах знаходились фізичні особи, що підтверджується трудовими договорами від 24.04.2009 року та від 29.04.2009 року (аркуші справи 57-60), проте наймані особи відповідачем зареєстровані не були, довідки про трудові ресурси відсутні, податок за найманих працівників не нараховувався та не сплачувався.

Відповідач зазначав в своїх поясненнях, що це тимчасові працівники, проте з ними укладено договори, які зареєстровані в центрі зайнятості.

Сума не утриманого та не перерахованого податку з доходів фізичних осіб складає 1506 грн.

Указом Президента України №727/98 від 3 липня 1998 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва та згідно з п. 2 Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Пунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-IV від 22.05.2003 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8, ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-IV (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно до абзаців "а" та "б" п.19.2 ст. 19 Закону №889-IV, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи.

Відповідно до п. п. 17.1.9. п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

У відповідності до довідки про суми податкового боргу по фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 200% від суми зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, тому сума податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб складає 1506 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3012 грн. (аркуш справи 6).

На підставі акту перевірки №118 від 22.02.2010 року Ізмаїльською обєднаною державною податковою інспекцією відповідачу направлено податкове повідомлення-рішення №0001571700/0 від 23.02.2010 року на суму 4518 грн., (у тому числі за основним платежем у розмірі 1506 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3012 грн.) яке отримано ним 23.02.2010 року, проте нараховані суми податкового зобовязання не сплачено (аркуш справи 9).

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ відповідачем оскаржено не було, тому вважається узгодженим.

Крім того, в результаті несплати фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 єдиного податку за квітень-листопад 2010 року у неї виникла заборгованість, враховуючи переплату, у розмірі 1447 грн. 52 коп.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 направлені перша податкова вимога №1/213 від 01.04.2010 року та друга податкова вимога №2/213 від 14.05.2010 року, які отримані відповідачем, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (аркуші справи 12-13).

Як вбачається з облікової картки станом на 11.01.2012 року за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку 1447,52 грн. та по податку з доходів найманих працівників у розмірі 4518 грн. (аркуші справи 62-63).

Станом на 14.03.2012 року заборгованість відповідача залишається не погашеною.

Відповідно до пункту 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України №2755-VI від 2 грудня 2010 року органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до приписів статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному податку у розмірі 1447,52 грн. та по податку з доходів найманих працівників у розмірі 4518,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України заборгованість по єдиному податку у розмірі 1447,52 грн. на р/р 34213379700235, одержувач УДК в Кілійському районі ГУ ДКУ в Одеській області, код 23214695, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області м. Одеса, МФО 828011, по податку з доходів найманих працівників у розмірі 4518,00 грн. на р/р 33210800700236, одержувач УДК в Кілійському районі ГУ ДКУ в Одеській області, код 23214689, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області м. Одеса, МФО 828011.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19 березня 2012 року.

Суддя Л.І. Свида

.