№ 22239708, 26.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2012 № 24/405

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 08.09.2011

від відповідача: Ульянова Н.Ю. генеральний директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ПУДРА”

на рішення господарського суду міста Києва

від 19.12.2011

у справі № 24/405 (суддя Шаптала Є.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПУДРА”

про стягнення заборгованості 27508,40 грн.

19.03.2012 у судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 26.03.2012, в звязку з чим постанова приймається зазначеною датою.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК” (надалі ТОВ „ТРК”, позивач, виконавець) про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „ПУДРА” (надалі ТОВ „Пудра”, відповідач, замовник) 26200,00 грн. заборгованості за отримані послуги, 772,58 грн. пені, 386,29 грн. процентів за користування чужими коштами, 149,53 грн. відсотків за прострочення виконання грошового зобовязання.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.12.2011 у справі №24/405 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 26200,00 грн. основного боргу, 772,58 грн. пені, 149,53 грн. 3% відсотків річних. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „ПУДРА” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2011 у справі №24/405 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми заборгованості за договором №02/37/10 про організацію контрольно-пропускного режиму у розмірі 27508,40 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що предявлені позивачем докази, а саме дублікати актів здачі-приймання послуг не можуть вважатися належними та допустимими доказами надання позивачем послуг по організації контрольно-пропускного режиму, оскільки вони не підписані замовником.

В ході розгляду апеляційної скарги позивачем було подано уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого просив стягнути з відповідача 26200,00 грн. заборгованості за отримані послуги, 226,01 грн. пені, 43,74 грн. 3% річних від простроченої суми боргу.

Представник відповідача, не заперечувала проти задоволення позовних вимог в розмірі, визначеному позивачем в уточненому розрахунку, та не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

29.10.2010 між ТОВ „ТРК” та ТОВ „ПУДРА” укладено договір №02/37/10 про організацію контрольно-пропускного режиму, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає виконавцю організувати контрольно-пропускний режим на пожежному виході/вході у будинку №120 по вулиці Саксаганського в м. Києві, що умовно є корпусом БС-4 Бізнес центру „Європа Плаза”, а виконавець зобовязується в інтересах і за рахунок замовника організувати контрольно-пропускний режим на обєкті з метою допущення в будівлю працівників ТОВ „Пудра” та клієнтів салону краси ТОВ „Пудра” та недопущення пропуску в будівлю сторонніх осіб, а також неузгодженого винесення з будівлі будь-яких значних за обсягом речей.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач на виконання умов договору, виконав роботи з організації контрольно-пропускного режиму, що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг №ОУ-0000943 від 31.03.2011, №ОУ0001344 від 30.04.2011, №ОУ-0001638 від 31.05.2011, №ОУ-0001945 від 30.06.2011, №ОУ-0002292 від 31.07.2011, №ОУ-0002573 від 31.08.2011 та рахункамифактури №СФ-0000992 від 31.03.2011, №СФ-001384 від 29.04.2011, №СФ-002000 від 24.06.2011, №СФ-02381 від 31.07.2011, №СФ-02713 від 31.08.2011, які були виставлені відповідачу.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що вказані акти не можуть бути належними доказами у даній справі колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки відповідно до пункту 2.5 договору, отримавши акт приймання-передачі наданих послуг відповідач зобовязаний розглянути його та за відсутності зауважень підписати та передати його позивачу не пізніше як через пять робочих днів з моменту його отримання. У разі наявності зауважень до акту у відповідач зобовязаний у цей же строк надати їх у письмовому вигляді позивачу разом із обома примірниками акту.

Із пункту 2.6 договору вбачається, що якщо відповідач не надасть у строк, вказаний у п. 2.5 договору, підписаний ним акт приймання наданих послуг або письмові зауваження до нього разом із обома примірниками відповідного акту, вважається, що замовник прийняв без зауважень, а виконавець надав належаної якості послуги із організації контрольно-пропускного режиму на обєкті у звітному місяці.

Акти приймання-передачі виконаних робіт направлялися позивачеві, що підтверджується листом позивача від 18.08.2011 №03-1808/11, реєстрами отриманих рахунків та актів прийому-передачі виконаних робіт за відповідні місяці.

Крім того, факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг за березень та червень 2011 року підтверджується діями відповідача, які полягають у частковій оплаті вартості наданих послуг у вказаних місяцях.

При цьому, відповідач не повернув позивачеві підписаних з його сторони актів прийому-передачі наданих послу та не надав письмових зауважень, у звязку із чим колегія суддів погоджується з доводами позивача стосовно того, що послуги з організації контрольно-пропускного режиму надані позивачем у березні, квітні, червні, липні та серпні 2011 року прийняті відповідачем.

Згідно п. 2.1 договору передбачено, що оплата послуг із організації контрольно-пропускного режиму на обєкті складає 6000,00 грн. в календарний місяць.

Оплата послуг із організації контрольно-пропускного режиму на обєкті здійснюється замовником не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним на підставі відповідно виставленого виконавцем рахунку-фактури (п. 2.2 договору).

Таким чином, з умов договору вбачається, що підставою для здійснення розрахунків є саме рахунки-фактури, виставлені виконавцем.

У ході розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції встановлено, що рахунки-фактури за березень, квітень, червень, липень та серпень 2011 року позивачем надсилалися на адресу відповідача разом із листом від 18.08.2011 №03-1808/11, який отриманий відповідачем 18.08.2011, що підтверджується особистим підписом представника відповідача Ульянової Н.Ю.

Крім того, рахунки за липень та серпень 2011 року отримані уповноваженою пунктом 2.3.1 договору особою відповідача, що підтверджуються реєстрами отриманих рахунків та актів прийому-передачі виконаних робіт, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у звязку із чим із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 26200,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за окремі місяці спірного періоду рахунки були виставлені відповідачеві пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним, що вбачається із листа позивача №03-1808/11 від 18.08.2011 з додатками (відповідь на претензію від 10.08.2011 №10/08), а також копій реєстрів отриманих рахунків та актів прийому-передачі послуг. При цьому, позивачем до позовної заяви було додано розрахунки штрафних санкцій, з яких вбачається, що останні нараховуються позивачем з урахуванням строку настання зобовязання по оплаті отриманих послуг, визначеного п. 2.2 договору.

У звязку із викладеним апеляційним судом, було зобовязано позивача здійснити перерахунок штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору №02/37/10 від 29.10.2010, з урахуванням моменту отримання уповноваженими особами відповідача рахунків-фактур за березень, квітень, червень, липень та серпень 2011 року.

На вимогу суду, представником позивача було долучено до матеріалів справи уточнений розрахунок, з яким погодився відповідач.

Із вказаного розрахунку вбачається, що позивачем здійснено перерахунок пені та 3% річних за березень, квітень та червень 2011 року починаючи із 19.08.2011 (наступного дня з дня виставлення рахунків за вказані місяці разом із листом №03-1808/11 від 18.08.2011), а за липень та серпень 2011 року із 6-го числа місяця наступного за звітним.

Разом з тим із реєстру отриманих рахунків та актів виконаних робіт вбачається, що рахунок за серпень 2011 року був отриманий відповідачем лише 07.09.2011, у звязку із чим судом було здійснено перерахунок пені та 3% річних за вказаний період.

Так за підрахунками суду із відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня в розмірі 220,92 грн. та 3% річних у сумі 42,76 грн.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що даний вид відповідальності сторонами у вищевказаному договорі не узгоджено, а передбачена інша відповідальність за прострочення виконання грошового зобовязання, а саме п. 3.2 договору передбачено, що за порушення строків оплати будь-яких платежів за договором замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості по договору, за кожний день прострочення.

Тоді як, відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

А з пункту 6 ст. 231 ГК України, вбачається, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами у сумі 386,29 грн., як безпідставно заявленої.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „ПУДРА” підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2011 у справі №24/405 має бути скасоване у частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК” про стягнення 551,66 грн. пені та 106,77 грн. 3% річних, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційних скарг покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ПУДРА” задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2011 у справі №24/405 у частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК” про стягнення 551,66 грн. пені та 106,77 грн. 3% річних скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пудра” (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, 2 поверх, код ЄДРПОУ 35251073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК” (04655, м. Київ, вул.. Старокиївська, 10-Г, блок А, 2 поверх, код ЄДРПОУ 30370381), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 26200 (двадцять шість тисяч двісті) грн. 00 коп., пеню в розмірі 220 (двісті двадцять) грн. 92 коп., 3% річних 42 (сорок дві) грн. 76 коп., державне мито у розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 64 коп., 227 (двісті двадцять сім) грн. 03 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРК” (04655, м. Київ, вул.. Старокиївська, 10-Г, блок А, 2 поверх, код ЄДРПОУ 30370381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пудра” (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, 2 поверх, код ЄДРПОУ 35251073) 19 (девятнадцять) грн. 56 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №24/405 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддяНовіков М.М.

СуддіЗубець Л.П.

Мартюк А.І.