№ 22239303, 27.03.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2012 року Справа № 1/5005/12908/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання Фузейникова В.О.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №20-407 від 20.12.2011 року,

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 року у справі №1/5005/12908/2011

за позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м.Запоріжжя

до державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ

про стягнення 966 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з державного підприємства «Придніпровська залізниця»на свою користь 966 грн. 60 коп. штрафу за несвоєчасне доставлення вантажів та понесених судових витрат по справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011року у справі №1/5005/12908/2011 (суддя Рудь І.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 року у справі №1/5005/12908/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» задовольнити.

Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд необґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для нарахування штрафних санкцій, вважає, що у спірних взаємовідносинах сторін вантаж виданий йому залізницею з порушенням встановленого законом строку (запізненням на дві доби), внаслідок чого ним правомірно розрахована сума штрафу.

Відповідач проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечує, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд в її задоволенні відмовити, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників позивача, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, повязані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України «Про транспорт», Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (далі по тексту Статут залізниць України), визначає обовязки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до п.1 ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України)).

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно ч.1 ст.22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Згідно ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно ст.41 Статуту залізниць України залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Пунктом 2.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року N644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N865/5086, (із наступними змінами і доповненнями) (далі по тексту Правила) визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

У разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах залізниця зобов'язана доставляти вантаж за призначенням у термін 1 доба на кожні повні та неповні200 км. (пп.1.1.1. п.1.1 Правил).

Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1 Правил, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу (п.2.4 Правил).

У відповідності із ч.1 ст.116 Статуту залізниць України, за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини), у розмірі 10% провізної плати - за прострочення на дві доби, 20% - за прострочення на три доби та 30% - за прострочення на чотири і більше діб.

Як вбачається з матеріалів справи 09.04.2011 року зі станції Херсон Одеської залізниці відвантажено вагон №65885063 з ломом чорних металів на адресу відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», який 14.04.2011 року доставлений на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, про що свідчить штемпель станції призначення у залізничній накладній №41008210; 10.04.2011 року аналогічний вантаж у вагоні №65945727 зі станції Херсон Одеської залізниці було доставлено 15.04.2011 року на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, що підтверджується, в свою чергу, залізничною накладною №41017997.

Відстань доставки у кожному випадку становить 300 км.

При вирішенні спору судом першої інстанції встановлено, що вантаж, згідно з датою навантаження та календарними штемпелями станції призначення у накладних був доставлений із запізненням на 2 доби, оскільки, відповідно п.п.1.1, 2.1, 2.4 Правил, термін своєчасної доставки за відстань перевезення (300 км.) та типу відправки (вагонні відправлення) дорівнює 2 доби (1 доба на кожні повні та неповні 200 км.).

Виходячи з того, що відповідно до п.2.1 Правил, обчислення термінів доставки починається з 24-ої години дати прийняття вантажу до перевезення, вказаної у графі накладних «Прийняття вантажу до перевезення», вони фактично продовжуються на добу в звязку з виконанням операцій щодо відправлення та прибуття вантажу, та становлять 3 доби.

У звязку з тим, що день видачі вантажу не є повною добою, а округлення неповної доби до повної Правилами не передбачено, прострочка в доставці вантажу у кожному випадку склала по одній повній добі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вантаж доставлений із запізненням на 1 добу, оскільки про це свідчить дата навантаження (09(10).04.2011року) та календарний штемпель станції призначення (14(15).04.2011року) у накладних (4 доби фактичної доставки; 3 доби - нормативно встановлений термін своєчасної доставки вантажу).

Апелянт необґрунтовано розглядає день прибуття вантажу як день прострочення та нараховує за цей день штрафні санкції, оскільки ст.116 Статуту залізниць України передбачає нарахування штрафу виходячи з кількості повних прострочених діб. Так як вантаж доставлено з простроченням менш ніж на 2 доби, то відповідно до вимог діючого законодавства підстави для нарахування штрафу відсутні.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції; рішення місцевого господарського суду ґрунтується на чинному законодавстві, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 року у справі №1/5005/12908/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складено 30.03.2012р.)