Решение № 22235116, 06.02.2012, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 513/200/12

Справа № 2/513/219/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Трифонової І.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бояр С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова»про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою отриманою на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою отриманою на виробництві. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 06 вересня 1976 року по час направлення позову до суду він працює на шахті «ім. О.Г. Стаханова», після багатьох реорганізацій правонаступником якого є Державне підприємство «Красноармійськвугілля».

02 листопада 2003 року працюючи на ВП шахта «ім. О. Г. Стаханова»ДП «Красноармійськвугілля»гірничим робітником очисного вибою 5 розряду, в 05.00 год. при виконанні наряду на транспортування редуктора під лаву по конвеєрному штреку 3 північної лави південного ухилу пласт Л1 блоку №2 при допомозі монорельсової дороги, на ПК 79+2 обрушившимся куском породи з крівлі виробки він був травмований в область третього пальця лівої кісті.

10 листопада 2003 року у Димитровській центральній міській лікарні йому було проведено операцію ПХО рани третього пальця лівої кісті з формуванням культі на рівні дистального м/фалангового суглоба. В подальшому йому були призначені перевязки та сильні антибіотики, у звязку із тим що у нього збільшилися болі та появився набряк в області культі. У звязку із підтвердженням у нього остеоміліта культі третього пальця лівої кісті, 11 грудня 2003 року йому було проведено операцію - реампутація третього пальця лівої кісті на рівні с/з середньої фаланги, післяопераційні шви були зняті на 12 сутки.

По даному факту на підприємстві складено акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 04 листопада 2003 року та акт про нещасний випадок форми Н-1 від 05 листопада 2003 року № 72.

13 лютого 2004 року по даній травмі міжрайонна травматологічна МСЕК установила йому 10% втрати професійної працездатності безстроково.

У результаті зазначеної травми йому заподіяна моральна шкода, тому що перебуваючи на лікуванні, він не міг вести повноцінний спосіб життя, протягом тривалого часу відчував фізичні страждання, обумовлені важкістю травми, психологічний дискомфорт який я випробовую до дійсного моменту.

Втрата працездатності на 10% та безрезультатність лікування, викликають у нього додаткові переживання тому, що в ході лікування й по дійсний момент він випробовує негативні наслідки травми.

Після травми він став обмежений у русі, тому що швидко стомлюється при незначних навантаженнях. До травми він самостійно виконував всю необхідну чоловічу роботу в побуті, однак зараз у зв'язку зі станом здоров'я він не можу цього робити, мені доводиться за гроші наймати людей, що негативно позначається на його матеріальному становищі і жадає від нього додаткових, моральних і матеріальних зусиль.

Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює у 60 000 (шістдесят тисяч) грн. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, він виходив із тривалості й глибини його душевних страждань, чисельності негативних наслідків для нього, що викликані внаслідок травм, а також з фізичного болю який він переніс та фактичного погіршення стану здоров'я, який він отримав, що відображено у втраті ним працездатності на 10%.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача - ДП «Красноармійськвугілля»позовні вимоги не визнав.

Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Димитров до суду не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти винесення рішення на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що з 06 вересня 1976 року по час направлення позову до суду він працює на шахті «ім. О.Г. Стаханова», після багатьох реорганізацій правонаступником якого є Державне підприємство «Красноармійськвугілля». (а. с. 6-9).

02 листопада 2003 року працюючи на ВП шахта «ім. О. Г. Стаханова»ДП «Красноармійськвугілля»гірничим робітником очисного вибою 5 розряду, в 05.00 год. при виконанні наряду на транспортування редуктора під лаву по конвеєрному штреку 3 північної лави південного ухилу пласт Л1 блоку №2 при допомозі монорельсової дороги, на ПК 79+2 обрушившимся куском породи з крівлі виробки він був травмований в область третього пальця лівої кісті.

10 листопада 2003 року у Димитровській центральній міській лікарні йому було проведено операцію ПХО рани третього пальця лівої кісті з формуванням культі на рівні дистального м/фалангового суглоба. В подальшому йому були призначені перевязки та сильні антибіотики, у звязку із тим що у нього збільшилися болі та появився набряк в області культі. У звязку із підтвердженням у нього остеоміліта культі третього пальця лівої кісті, 11 грудня 2003 року йому було проведено операцію - реампутація третього пальця лівої кісті на рівні с/з середньої фаланги, післяопераційні шви були зняті на 12 сутки. (а. с. 16)

По даному факту на підприємстві складено акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 04 листопада 2003 року та акт про нещасний випадок форми Н-1 від 05 листопада 2003 року № 72. (а. с. 10-15)

13 лютого 2004 року по даній травмі міжрайонна травматологічна МСЕК установила йому 10% втрати професійної працездатності безстроково. (а. с. 17).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв ` язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 10% працездатності в звязку з травмою повязоної з виробництвом. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_1 отримав професійне захворювання і при цьому мала місце протиправність дій відповідача Відокремленному підрозділі «шахта ім. О.Г.Стаханова»Державного підприємства «Красноармійськвугілля», повязаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Правил безпеки у вугільних шахтах”, що стало причиною нещасного випадку.

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрєс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 10%.

Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч грн.) 00 коп.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоровя, повязаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного , керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: