№ 22223112, 26.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/966/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.,

прокурора: Мельниченка В.М.,

представника позивача: Гралєвського Л.Й.,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: прокурора Липовецького району в інтересах держави в особі Липовецького відділення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

до: фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про: стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

03 березня 2012 року прокурор Липовецького району Вінницької області в інтересах держави в особі Липовецького відділення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі Іллінецька МДПІ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 3076,83 грн., яка рахується за відповідачем станом на 23.01.2012 року і включає у себе крім недоїмки з плати за землю також пеню у розмірі 190,09 грн.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги повністю підтримали. Просять суд позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заявлений адміністративний позов визнав і пояснив, що спірна заборгованість виникла у зв'язку з його важким фінансовим становищем та неприбутковістю підприємницької діяльності. Запевнив, що впродовж кількох днів погасить наявний у нього податковий борг.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений прокурором адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_2 починаючи з 01.01.1999 року перебуває на обліку в Іллінецькій МДПІ (Оратівське відділення) як платник податків, що підтверджується довідкою № 70 від 23.04.2008 року (а.с. 5).

Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, передбачених законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або в уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 вказаного Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

15.02.2011 року відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю, якою визначено суму податкового зобов'язання з цього виду податку у розмірі 8000,00 грн. із щомісячними платежами у розмірі 666,67 грн. (а.с. 9-10).

Згідно із даними облікової картки платника податків починаючи з 02.03.2011 року у ФОП ОСОБА_2 виник податковий борг у звязку із несвоєчасною сплатою узгодженого грошового зобовязання.

03.03.2011 року Липовецьким відділенням Іллінецької МДПІ на підставі ст. 59 ПК України відповідачу направлено податкову вимогу № 142 від 03.03.11 року про сплату узгодженого грошового зобов'язання в сумі 666,67 грн. Дана вимога отримана ФОП ОСОБА_2 03.03.2011 року, про що свідчить його особистий підпис на корінці вимоги, однак залишена ним без виконання (а.с. 11).

У подальшому, а саме 05.01.2012 року, відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (реєстраційний № 15450), якою зменшено суму податкового зобов'язання до 3666,68 грн. (а.с. 7-8).

Станом на 23.01.2012 року за ФОП ОСОБА_3 як платником податків рахується непогашений податковий борг з орендної плати за землю державної та комунальної власності в сумі 3076,83 грн., у тому числі 190,09 грн. нарахованої пені, який на час розгляду справи судом залишається не сплаченим.

Статтею 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги позивача стосовно стягнення податкового боргу є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, визнаються відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в УДК СУ у Вінницькій області (МФО 802015, код платежу 13050500 "Орендна плата за земельні ділянки з фізичних осіб підприємців", код одержувача 37336986 "Місцевий бюджет Липовецького району Вінницької області") заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 3076 (три тисячі сімдесят шість) грн. 83 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя /підпис/ Сало Павло Ігорович

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: