Решение № 22204046, 22.03.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2012 р. Справа № 5016/381/2012(6/24)

За позовом: Прокурора Єланецького району Миколаївської області (55501, Миколаївська область, м. Єланець, вул. Дзержинського,16) в інтересах держави в особі уповноваженого державного органу Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8, кім.58а.

До відповідача: Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1” ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про: стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 38812,54 грн., у тому числі: 35000,00 грн. основного боргу, 1388,63 грн. пені, 1567,47 грн. інфляційних та 856,44 -3% річних

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача: не з”явився.

Від відповідача:не з”явився.

У судовому засіданні бере участь прокурор Круш Т.О.

Предмет спору: Прокурор Єланецького району Миколаївської області в інтересах держави в особі уповноваженого державного органу Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1” ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 38812,54 грн., у тому числі: 35000,00 грн. основного боргу, 1388,63 грн. пені, 1567,47 грн. інфляційних та 856,44 -3% річних.

Відповідач у судове засідання не з”явився, вимоги ухвали суду від 01.03.2012 року не виконав, відзив по суті позову не надав.

За таких обставин суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, господарський суд,-

встановив:

05.12.2006 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством “ІНФОРМАЦІЯ_1” ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 60 (Далі-Договір), за умовами якого позивач зобовязався надати фінансову підтримку на поворотній основі відповідачу в сумі 40000,00 грн., а відповідач зобов»язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним договором строк. На підставі довідки № 59, виданої згідно протоколу № 7 відповідно до рішення конкурсної комісії № 7 від 27 листопада 2006 р., та Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1102 із внесеними змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 183, фінансова підтримка на поворотній основі надається для придбання сільськогосподарської техніки (п. 2 Договору).

У відповідності до п. 3.4.2 Договору відповідач зобов»язаний повернути кошти фінансової підтримки на поворотній основі Укрдежфонду згідно з встановленим графіком:

до 05 грудня 2007 року в сумі 2000 грн.;

до 05 грудня 2008 року в сумі 3000 грн.;

- до 05 грудня 2009 року в сумі 5000 грн.;

- до 05 грудня 2010 року в сумі 15000 грн.;

- до 05 грудня 2011 року в сумі 15000 грн.;

Українським державним фондом підтримки фермерських господарств були виконані зобовязання за Договором в повному обсязі та перераховано на розрахунковий рахунок Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1” грошові кошти в розмірі 40000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 525 від 08.12.2006 року (а.с. 32).

Відповідач свої зобовязання за Договором в частині повернення грошових коштів виконав частково, а саме сплатив до 05 грудня 2009 року 5000, 00 грн. Станом на день розгляду справи в суді відповідач має заборгованість 35000,00грн. (40000,00 грн.-5000 грн.).

Позивач неодноразово звертався до відповідача про повернення грошових коштів, наданих відповідачеві за Договором та про поновлення договору добровільного страхування заставного майна, що підтверджується листами-вимогами до відповідача (а.с.26-31).

01.08.2011 року на адресу відповідача була надіслана претензія № 53-4/366 про сплату заборгованості. (а.с. 25) Відповідь на претензію на адресу відповідача не надходила.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки, одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає викнанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобовязання за договором про надання фінансової підтримки належним чином не виконав. Отже, позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 35000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.2 Договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство «ІНФОРМАЦІЯ_1»сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Відповідач зобов»язання за Договором виконав не в повному обсязі внаслідок чого позивач відповідно до п. 5.2 Договору нарахував відповідачеві пеню з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України на заборгованість в сумі 15000,00 грн. за період з 05.12.2010 р. по 04.06.2011 р. в розмірі 1152,95 грн. та на заборгованість в сумі 15000,00 грн. за період з 05.12.2011 р. по 10.01.2012 р. в розмірі 235,68 грн., всього у сумі 1388,63 грн.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1388,63 грн. (1152,95 грн. + 235,68 грн.) обґрунтовані відповідно до вимог Договору та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п. 5.1 Договору відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов»язання по поверненню коштів фінансової підтримки Укрдержфонду фермерське господарство “ІНФОРМАЦІЯ_1” зобов»язано сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

Згідно розрахунків штрафних санкцій наданих позивачем, - розмір 3% річних нарахований на заборгованість в сумі 5000,00 грн. за період з 05.12.2009р. по 04.12.2010р. складає 150 грн., на заборгованість в сумі 20000,00 грн. за період з 05.12.2010 р. по 04.12.2011 р. складає 600,00 грн., на заборгованість в сумі 35000,00 грн. за період 05.12.2011 р. по 10.01.2012 р. складає - 106,44 грн., які є обґрунтованими відповідно до вимог Договору та Закону та підлягають задоволенню.

Розмір інфляційних витрат нарахований на заборгованість в сумі 5000,00 грн. за період з грудня 2009р. по листопад 2010 р. складає 460,20 грн., на заборгованість в сумі 20000,00 грн. за період з грудня 2010 р. по листопад 2011 р. складає 1037,27 грн., на заборгованість в сумі 35000,00 грн. за грудень 2011 р. складає 70,00 грн. які є обґрунтованими відповідно до вимог Договору та Закону та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача(п.6. ч. 1 ст. 49 ГПК України)

Враховуючи, що позовну заяву було подано прокурором та позивачем, які звільнені від сплати державного мита, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1(АДРЕСА_1., р/р НОМЕР_1, МФО 326067 в Миколаївська філія ВАТ «Кредитпромбанк», код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8, кім.58а., р/р 37110005000169 в ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 20029342) 35000,00 грн. - основного боргу, 1388,63 грн. пені, 856,44 грн. - 3% річних ,1567,47 грн. інфляційних.

3. Стягнути з Фермерського господарства “ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (АДРЕСА_1., р/р НОМЕР_1, МФО 326067 в Миколаївська філія ВАТ «Кредитпромбанк», код ЄДРПОУ НОМЕР_2) в доход Державного бюджету України (банк одержувача ГУДКCУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, рахунок 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, назва одержувача - УДКCУ у м. Миколаєві, код платежу 22030001, призначення платежу Судовий збір)1609,50 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 26.03.2012 року.

Суддя О.В.Ткаченко