Постановление суда № 22160128, 21.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 року м. КиївК-50661/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року

у справі № 2а-196/09

за позовом Державного підприємства «Свердловантрацит»

до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Свердловантрацит»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області (далі відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000661742/0 від 11 квітня 2008 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сума, яка фінансувалась за рахунок коштів позивача, на навчання в закладах освіти працівників є доходом, отриманим працівником від підприємства як додаткове благо у звязку з чим при звільненні працівника необхідно нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року апеляційну скаргу ДП «Свердловантрацит»задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року скасовано. Позовні вимоги ДП «Свердловантрацит»задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000661742/0 від 11 квітня 2008 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права ставиться питання про скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року та залишення в силі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ДП «Свердловантрацит»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої складено акт № 329-23-32355669 від 31 березня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000661742/0 від 11 квітня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 6 023,31 грн. (2 007,77 грн. основний платіж, 4 015,54 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.3.20 пункту 4.3 статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту «в»пункту 17.2 статті 17, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 889-IV) у звязку з невключенням до складу оподатковуваного доходу сум, сплачених працедавцем на користь Відокремленого підрозділу «Центр підготовки кадрів»ДП «Свердловантрацит»як закладу освіти в рахунок компенсації вартості підготовки (перепідготовки) працівника за профілем чи загальними виробничими потребами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 3 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»перепідготовка робітників це професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку.

Підвищення кваліфікації робітників це професійно-технічне навчання робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.

Згідно з підпунктом 4.3.20 пункту 4.3 статті 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи.

Якщо така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку

Як встановлено судом апеляційної інстанції, докази того, що ВП «ЦПК» ДП «Свердловантрацит»відповідає визначенню професійно-технічного навчального закладу, має відповідальний рівень акредитації та відноситься до закладів освіти відсутні.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Суддя А.О. Рибченко