Постановление суда № 221470, 27.10.2006, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 жовтня 2006 р.

№ 16/280-04-7183

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

судді Васищака І.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу

“Прикордонник”

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2006 р.

у справі № 16/280-04-7183

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Інвестмаркет”

до 1) Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Прикордонник”;

2) Державного комунального підприємства Кілійське районне бюро

технічної інвентаризації;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю “Прикордонник”

про визнання права власності та зобов’язання здійснити реєстрацію права

власності на об’єкти нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив “Прикордонник” звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2006 р. у справі №16/280-04-7183.

Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржникові з таких підстав.

Основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України.

Так, відповідно до ч.4 названої статті, до скарги додаються докази сплати державного мита.

Згідно ч.1. п.3 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається і повертається без розгляду якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, що справляється з касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до державного бюджету України.

До касаційної скарги скаржником додана квитанція №16 від 2 жовтня 2006р. на суму 45,0 грн., яка не може бути сприйнята судом в якості належного доказу сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки державне мито скаржником сплачено за подання апеляційної скарги та за такими реквізитами: “отримувач” УДК в Одеській області, “банк отримувача” УДК в Одеській області”, що в силу ч.1 п.3 ст.1113 ГПК України є підставою для повернення касаційної скарги.

Одночасно колегія суддів зазначає, що листом від 16 лютого 2003р. за вих.№04-16/90126 Державне казначейство України повідомило банківські реквізити для перерахування держмита до Державного бюджету України для справ, які розглядаються у Вищому господарському суді України.

Так, на момент оплати скаржником державного мита, воно підлягало перерахуванню з урахуванням наступних реквізитів:

одержувач –Відділення Державного казначейства у Печерському районі м.Києва;

ідентифікаційний код: 26077922

банк одержувача –Управління Державного казначейства у м.Києві;

МФО 820019;

ЗКПО 26077922;

розрахунковий рахунок 31116095600007;

код економічної класифікації доходів 22090200, символ звітності банку –095.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

Згідно ч.3 ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

В силу ч.2 ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Колегією суддів встановлено, що подана скаржником касаційна скарга підписана представником СВК “Прикордонник” Мхітаряном О.С. Проте, додана до касаційної скарги копія довіреності від 14.03.2006р, якою йому надано право підписувати від імені СВК “Прикордонник” касаційні скарги, не відповідає вимогам ст.36 ГПК України. Окрім того, вказана довіреність видана ліквідатором СВК “Прикордонник” Беловим А.Д., але доказів призначення останнього ліквідатором кооперативу “Прикордонник” до касаційної скарги не додано.

Допущені скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.

Керуючись п.п. 2, 4 статті 1113 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Прикордонник” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2006 р. у справі №16/280-04-7183 та додані до неї документи повернути.

Головуючий, суддя М.В.Кузьменко

Суддя І.М.Васищак

Суддя В.М.Палій