Постановление суда № 22135373, 22.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ           УХВАЛА          

"22" березня 2012 р. Справа № 5008/1047/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:Козир Т.П.,

Гольцової Л.А.,

Іванової Л.Б.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Військовий прокурор Ужгородського гарнізону

на рішення

та постановуГосподарського суду Закарпатської області від 07.11.2011

Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2012

у справі№5008/1047/2011 Господарського суду Закарпатської області

за первісним позовомВійськового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево

до відповідача 1:Центрального спеціалізованого будівельного управління

до відповідача 2:Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енерго-Аудит плюс"

до відповідача 3:Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзовнішконтракт"

до відповідача 4:Ужгородської міської ради

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода"

провизнання недійсним інвестиційного договору від 17.03.2006 № 13/04/03-06/13УД про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 43 (м. Ужгород, вул. Другетів, 91), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого та затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін; договору від 27.03.2006 року № 13/04/03-06/23УД про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 17.03.2006 №13/04/03-06/13УД про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 43 (м. Ужгород, вул. Другетів, 91), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого та затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладені між філією Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства –"Укроборонбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Енерго-Аудит плюс" та договору № 22/19-05 уступки права вимоги (цесії) від 19.05.2009, укладеного між філією Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства –"Укроборонбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзовнішконтракт", скасування свідоцтв про право власності від 06.11.2008 САС № 188518 та від 05.10.2009 року САС № 179008

за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет споруТовариства з обмеженою відповідальністю "Інформсервіс Ужгород"

до відповідача 1:Міністерства оборони України

до відповідача 2:Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачева

до відповідача 3:Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзовнішконтракт"

провизнання права власності ВСТАНОВИВ:

Подана Військовим прокурором Ужгородського гарнізону до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначені статтею111 ГПК України. Відповідно до положень цієї статті касаційна скарга повинна містити, зокрема, вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, тобто, має чітко викладатися зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні пункти і статті.

У касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно з імперативними вимогами статей1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

У касаційній скарзі Військового прокурора Ужгородського гарнізону не викладено суті порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке полягає у тому, що скаржник повинен указати, які саме норми порушені чи застосовані судами невірно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Зважаючи на те, що у касаційній скарзі посилання касатора зводяться до викладення та аналізу встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, тлумачення правових норм, наголошується про неповне з’ясування обставин справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, однак так і не зазначено жодної норми матеріального чи процесуального права, які були порушені судами попередніх інстанції і суті цього порушення при прийнятті оскаржуваних судових актів.

Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства касаційна скарга не дає підстав для перевірки оскаржуваних судових актів у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1113 ГПК України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 6 ч.1 ст.1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Військового прокурора Ужгородського гарнізону на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 у справі 5008/1047/2011 повернути скаржнику.

Головуючий суддя:           Т. Козир

судді: Л. Гольцова

Л. Іванова