Постановление № 22118595, 06.02.2012, Окружной административный суд города Киева

Дата принятия
06.02.2012
Номер дела
2а-16602/11/2670
Номер документа
22118595
Форма судопроизводства
Административное
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2012 року 14:07 № 2а-16602/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 05.01.2012р. № 1),

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 07.04.2011р. № 36),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Либідь-Сервіс»

доДержавної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 липня 2011 року № 0002662311/0, № 0002672311/0, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Либідь-Сервіс»(далі ТОВ «Либідь-Сервіс», позивач) заявлені позовні вимоги до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва (далі ДПІ у Соломянському районі м. Києва, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 липня 2011 року № 0002662311/0, № 0002672311/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту та валових витрат за результатами здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Серафім Стар», а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивачу правомірно було донараховано суми грошових зобовязань з податку на додану вартість (далі ПДВ) та податку на прибуток підприємства спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки фінансово-господарські правовідносини між ТОВ «Либідь-Сервіс»та ТОВ «Серафім Стар»не мали реального характеру, а податкові накладні, складені від імені ТОВ «Серафім Стар», підписані не уповноваженими особами. На думку відповідача, договори, укладені між ТОВ «Либідь-Сервіс»та ТОВ «Серафім Стар», відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

ТОВ «Либідь-Сервіс»(ідентифікаційний код 31719758) було зареєстровано як юридичну особу 04 жовтня 2001 року Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 1073120 0000 001164).

ТОВ «Либідь-Сервіс»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Соломянському р-ні м. Києва з 05 жовтня 2001 року згідно даних Акта перевірки від 24.06.2011 року за № 7432/23-11/31719758.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 29 квітня 2005 року № 36110573 ТОВ «Либідь-Сервіс»зареєстровано в якості платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 317197526587).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 27 грудня 2007 року № 2846 до видів діяльності ТОВ «Либідь-Сервіс»за КВЕД відносяться: 74.60.0 Проведення розслідувань та забезпечення безпеки, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Згідно ліцензії Міністерства внутрішніх справ України від 22 грудня 2004 року серії АВ за № 114014 (строк дії ліцензії з 01 грудня 2004 року по 01 грудня 2009 року) та ліцензії Міністерства внутрішніх справ України від 02 березня 2010 року серії АВ за № 507510 (строк дії ліцензії з 01 грудня 2009 року) та ТОВ «Либідь-Сервіс»дозволено здійснювати наступні види діяльності: надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності; надання послуг з охорони громадян.

ДПІ у Соломянському районі м. Києва провела документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Либідь-Сервіс»(код за ЄДРПОУ 31719758) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) за період з 26.05.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої було складено Акт від 24.06.2011 року № 7432/23-11/31719758.

Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.6 п. 7.2, підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на суму 155833, 00 грн., в тому числі, за вересень 2009 року на суму 9666, 67 грн., за жовтень 2009 року на суму 17500, 00 грн., за листопад 2009 року на суму 15666, 67 грн., за грудень 2009 року на суму 19333, 34 грн., за січень 2010 року на суму 17000, 00 грн., за лютий 2010 року на суму 17833, 34 грн., за березень 2010 року на суму 20833, 33 грн., за квітень 2010 року на суму 18000, 00 грн., за травень 2010 року на суму 20000, 00 грн., а також вимог підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, в результаті чого було занижено податок на прибуток на суму 194791, 00 грн., в тому числі, за ІІІ квартал 2009 року в розмірі 12083, 00 грн., за IV квартал 2009 року в розмірі 65625, 00 грн., за І квартал 2010 року в розмірі 69583, 00 грн., за ІІ квартал 2010 року в розмірі 47500, 00 грн.

Підставами для вказаних висновків став Акт від 21.02.2011 року за № 106/23-10/36521202 за результатами проведення ДПІ у Печерському районі м. Києва документальної невиїзної перевірки ТОВ «Серафім Стар»(код ЄДРПОУ 36521202) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 26.05.2009 року по 31.12.2010 року.

У вказаному Акті документальної невиїзної перевірки від 21.02.2011 року за № 106/23-10/36521202 зазначено, що в ході аналізу податкової звітності підприємства встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявний автомобільний чи інший вид транспорту, наявні трудові ресурси, а також устаткування, сировину і матеріали, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Починаючи з березня 2010 року підприємство до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкову звітність не подає.

На момент проведення перевірки за результатами автоматизованого співставлення по ТОВ «Серафім Стар»виявлено розбіжності між сумами задекларованих податкових зобовязань цього підприємства та сумами податкового кредиту, задекларованого підприємствами-покупцями за період з 26.05.2009 року по 31.12.2010 року на загальну суму 24195773,01 грн., та розбіжності між сумою задекларованого податкового кредиту ТОВ «Серафім Стар»та сумами податкових зобовязань підприємств-постачальників за аналогічний період на загальну суму 27802843, 88 грн. (при цьому до виникнення зазначених розбіжностей призвели не відображення в податкових деклараціях з ПДВ сум податкових зобовязань і податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами, не надання ТОВ «Серафім Стар»підтверджуючих документів щодо виникнення відповідних сум податкових зобовязань і податкового кредиту).

Згідно даних цього Акта перевірки в провадженні Слідчого управління податкової міліції ДПА України знаходиться кримінальна справа № 69-107, порушена відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_3, в.о. голови правління ПАТ «Класикбанк»ОСОБА_4, зав. каси вказаного банку ОСОБА_5, касирів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та інших осіб за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. Під час розслідування вказаної кримінальної справи встановлено, що в період травня 2009 року було створено та зареєстровано на підставну особу ОСОБА_8 фіктивне підприємство ТОВ «Серафім Стар». Допитаний ОСОБА_8 пояснив, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства, яке він зареєстрував на своє імя за винагороду, без мети здійснювати підприємницьку діяльність. Документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності підприємства він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб.

Відповідно до висновку експерта СТКЗР Броварського МВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області капітана міліції Онашко Н.В. від 03.02.2011 року № 15, проведеної в рамках кримінальної справи № 69-107, встановлено, що підписи на деклараціях з ПДВ з додатком № 5 ТОВ «Серафім Стар»виконані різними особами, крім номінального директора цього підприємства гр. ОСОБА_8

З посиланням на викладені обставини в Акті перевірки зроблено висновок про те, що ТОВ «Серафім Стар»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Крім того, в Акті перевірки від 21.02.2011 року за № 106/23-10/36521202 зафіксовано наступне:

-ТОВ «Серафім Стар»зареєстровано як юридичну особу 26 травня 2009 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією;

-ТОВ «Серафім Стар»взято на податковий облік у ДПІ у Печерському районі м. Києва 27 травня 2009 року за № 52131. Станом на момент проведення документальної перевірки підприємство перебувало на обліку в податковій інспекції;

-протягом періоду з 26.05.2009 року по 31.12.2010 року ТОВ «Серафім Стар»було платником ПДВ згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 02.06.2009 року за № 100228989, індивідуальний податковий номер платника 365212026557, яке анульовано 08.11.2010 року за ініціативою ДПІ у Печерському районі м. Києва;

-загальна чисельність працівників згідно даних звітності форми № 1-ДФ на підприємстві становить 1 особа;

-за своїм місцезнаходженням: АДРЕСА_1, підприємство не знаходиться;

-стан платника згідно баз даних АІС «Податки»- «14»(Визнано банкрутом).

В Акті перевірки від 21.02.2011 року за № 106/23-10/36521202 зроблено висновок про те, що ТОВ «Серафім Стар»порушено ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Серафім Стар»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 ЦК України у звязку з чим відсутні обєкти оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 26 травня 2009 року по 31 грудня 2010 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі Акта перевірки від 21.02.2011 року за № 106/23-10/36521202 в Акті перевірки від 24.06.2011 року № 7432/23-11/31719758 зроблено висновок про те, що ТОВ «Серафім Стар»є підприємством, яке має ознаки фіктивності та здійснювало діяльність спрямовану на проведення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам, що надало можливість ТОВ «Либідь-Сервіс» занизити базу оподаткування та сформувати податковий кредит з ПДВ та валові витрати з порушенням встановленого порядку їх формування. Внаслідок виконання угоди, укладеної між ТОВ «Либідь-Сервіс»та ТОВ «Серафім Стар», державному бюджету завдана шкода у вигляді ненадходження до державного бюджету ПДВ на суму 155833, 00 грн. та податку на прибуток на суму 194791,00 грн.

13 липня 2011 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва на підставі Акта перевірки від 24.06.2011 року № 7432/23-11/31719758 прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0002662311/0, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначила ТОВ «Либідь-Сервіс»суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 243 489,00 грн., в т.ч.: 194 791, 00 грн. основний платіж, 48 698, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- № 0002672311/0, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначила ТОВ «Либідь-Сервіс»суму грошового зобовязання з ПДВ в розмірі 194 791, 00 грн., в т.ч.: 155 833, 00 грн. основний платіж, 38 958, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішень ДПА у м. Києві від 29.07.2011 року за № 7769/10/25-114 та ДПС України від 10.10.2011 року за № 3368/6//10-2115 за результатами розгляду скарг ТОВ «Либідь-Сервіс»залишено без змін вказані податкові повідомлення рішення, а скарги підприємства без задоволення.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному звязку з п. 1.32 ст. 1 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а субєкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Крім того, відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобовязань.

Обовязкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом пятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі Закон № 996 ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх обєднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

За змістом викладених норм витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході судового розгляду було встановлено, що між ТОВ «Либідь-Сервіс»(Замовник) та ТОВ «Серафім Стар»(Виконавець) було укладено Договір про надання послуг від 01.09.2009 року за № 29/09 (далі по тексту Договір).

У відповідності до п. 1.1 Договору Виконавець зобовязується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату консультаційні послуги з питань ведення бухгалтерського та податкового обліку, юридичні послуги та послуги маркетингу, а Замовник зобовязується оплачувати надані послуги.

Згідно з п. 2.1, п. 2.2 Договору Виконавець зобовязаний: за усним або письмовим завданням Замовника особисто надавати останньому визначені цим Договором послуги в строк не пізніше 2-х днів з дня отримання завдання; забезпечувати якість наданих послуг відповідно до вимог, які узгоджені Договором (або згідно із вимогами, яким такі послуги звичайно повинні відповідати); при неможливості в передбачений цим Договором строк надати послуги, негайно повідомити про це Замовника. Виконавець має право отримувати від Замовника інформацію, необхідну для надання послуг за цим Договором та отримати за надані послуги оплату в розмірах і строки, передбачені цим Договором.

Замовник зобовязаний приймати від Виконавця результати надання послуг, якщо надані послуги відповідають умовам Договору, і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені цим Договором, а також забезпечувати Виконавця інформацією, необхідною для надання послуг (п. 2.3 Договору).

Крім того Замовник має право в силу п. 2.4 цього Договору відмовитись від прийняття результатів надання послуг, якщо надані послуги не відповідають умовам Договору, і вимагати від Виконавця відшкодування збитків, якщо вони виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання Виконавцем взятих на себе обовязків за цим Договором.

Розділом 3 вище вказаного Договору врегульовано порядок оплати та прийняття наданих послуг між Сторонами Договору. Зокрема, за надання передбачених Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю 935000,00 грн. (в тому числі ПДВ 155833,33 грн.) за фактом надання послуг.

Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін протягом 3-х робочих днів після фактичного надання послуг. Підписання Акту здавання-приймання наданих послуг представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг з моменту, визначеного п. 6.1 цього Договору та закінчується 31 липня 2010 року.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Статтею 902 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.09.2009 року за № 92917 на суму 58000, 00 грн. (з ПДВ), від 30.10.2009 року за № 103037 на суму 105000, 00 грн. (з ПДВ), від 30.11.2009 року за № 113027 на суму 94000, 00 грн. (з ПДВ), від 31.12.2009 року за № 123114 на суму 116000,00 грн. (з ПДВ), від 31.01.2010 року за № 013102 на суму 102000, 00 грн. (з ПДВ), від 28.02.2010 року за № 022807 на суму 107000, 00 грн. (з ПДВ), від 31.03.2010 року за № 033137 на суму 125000,00 грн. (з ПДВ), від 30.04.2010 року за № 043023 на суму 108000, 00 грн. (з ПДВ), від 31.05.2010 року за № 053125 на суму 120000, 00 грн. (з ПДВ), згідно яких Виконавцем були надані Замовнику послуги визначені Договором, а Замовник їх прийняв. Сторони претензій одна до одної не мають.

На підставі вищевказаних первинних документів контрагентом позивача виписано на його адресу наступні податкові накладні: № 92917 від 29.09.2009 року на суму 58 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 9 666,67 грн.), № 100715 від 07.10.2009 року на суму 7 000, 50 грн. (в т.ч. ПДВ 1 166, 67 грн.), № 100715 від 20.10.2009 року на суму 26 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 4 333, 33 грн.), № 103037 від 30.10.2009 року на суму 72 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 12000, 00 грн.), № 111210 від 12.11.2009 року на суму 18 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 3 000, 00 грн.), № 113027 від 30.11.2009 року на суму 76 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 12 666, 67 грн.), № 120911 від 09.12.2009 року на суму 28 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 4 666,67 грн.), № 123114 від 31.12.2009 року на суму 88 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 14 666, 67 грн.), № 12105 від 21.01.2010 року на суму 2 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 333, 33 грн.), № 13102 від 31.01.2010 року на суму 100 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 16 666, 67 грн.), № 20911 від 09.02.2010 року на суму 37 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 6 166, 67 грн.), № 22807 від 28.02.2010 року на суму 70 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 11 666, 67 грн.), № 31112 від 11.03.2010 року на суму 30 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 5 000, 00 грн.), № 33137 від 31.03.2010 року на суму 95 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 15 833, 33 грн.), № 41216 від 12.04.2010 року на суму 28 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 4 666, 67 грн.), № 43023 від 30.04.2010 року на суму 80 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 13 333, 33 грн.), № 51412 від 14.05.2010 року на суму 40 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 6 666, 67 грн.), № 53125 від 31.05.2010 року на суму 80000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 13333, 33 грн.), які містять усі обовязкові законодавчо встановлені реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Оплата за отримані послуги за Договором здійснювалася позивачем шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунки ТОВ «Серафім Стар»у банківських установах згідно виставлених рахунків-фактур, що підтверджується, зокрема, копіями платіжних доручень від 29.09.2009 року за № 524, від 07.10.2009 року за № 1926, від 20.10.2009 року за № 536, від 07.10.2009 року за № 527, від 02.11.2009 року за № 549, від 12.11.2009 року за № 550, від 30.11.2009 року за № 1937, від 30.11.2009 року за № 568, від 09.12.2009 року за № 1939, від 09.12.2009 року за №574, від 14.01.2010 року за № 592, від 01.02.2010 року за № 1946, від 21.01.2010 року за № 598, від 01.02.2010 року за № 616, від 09.02.2010 року за № 620, від 11.02.2010 року за № 639, від 12.04.2010 року за №661, від 11.05.2010 року за № 683, від 13.05.2010 року за № 685, від 21.06.2010 року за № 709, рахунками-фактурами від 29.09.2009 року за № 92917, від 07.10.2009 року за № 100715, від 20.10.2009 року за № 102009, від 30.10.2009 року за № 103037, від 12.11.2009 року за № 111210, від 30.11.2009 року за № 113027, від 09.12.2009 року за № 120901, від 31.12.2009 року за № 123114, від 21.01.2010 року за № 012105, від 31.01.2010 року за № 013102, від 09.02.2010 року за № 020911, від 28.02.2010 року за № 022807, від 11.03.2010 року за № 031112, від 31.03.2010 року за № 033137, від 12.04.2010 року за № 041216, від 30.04.2011 року за № 043023, від 14.05.2010 року за № 051412, від 31.05.2010 року за № 053125, та відповідними банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт оплати позивачем отриманих послуг відповідачем не заперечувався.

Відповідачем не було доведено те, що на момент складення первинних документів та виписки зазначених вище податкових накладних ТОВ «Серафім Стар»не було зареєстровано як юридична особа та платником податку на додану вартість або його реєстрація була анульована.

Крім того, згідно відомостей електронної бази даних «Анульовані свідоцтва платників податків», розміщеної на офіційному веб-сайті Держаної податкової служби України (www.sta.gov.ua), свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Серафім Стар» № 100228989 від 02 червня 2009 року було анульовано лише 08 листопада 2010 року, що також було зафіксовано в Акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 21.02.2011 року за № 106/23-10/36521202, а тому в спірний період ТОВ «Серафім Стар» мало право виписувати податкові накладні та нараховувати податок на додану вартість.

Придбання такого виду консультаційних послуг (послуги з питань ведення бухгалтерського та податкового обліку, юридичні послуги та послуги маркетингу) з метою використання у господарській діяльності позивача обумовлено відсутністю у штаті працівників позивача юриста, бухгалтера, що підтверджується штатними розписами за спірний період, затвердженими наказами товариства від 05 січня 2009 року № 91-А, від 01 квітня 2009 року № 97-А, від 01 липня 2009 року № 99-А, від 01 жовтня 2009 року № 101-А, від 02 листопада 2009 року № 105-А, від 04 січня 2010 року № 107-А, від 01 квітня 2010 року № 108-А, від 01 липня 2010 року № 109-А, від 01 жовтня 2010 року № 112-А, від 02 грудня 2010 року № 117-А, та необхідністю вивчення попиту на специфічні види послуг, які надаються позивачем.

Крім того, згідно нотаріально засвідченої заяви гр. ОСОБА_8 директора ТОВ «Серафім Стар»від 10 листопада 2011 року, копія якої наявна в матеріалах справи, він підтверджує укладення та підписання договору про надання послуг від 01.09.2009 року за № 29/09 з ТОВ «Либідь-Сервіс», а також підписання вказаних вище податкових накладних і актів приймання-передачі послуг, складених за результатами виконання такого Договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Посилання відповідача в обґрунтування своєї позиції на Акт документальної перевірки ТОВ «Серафім Стар»не може визнаватись доказом правомірності донарахування податку на додану вартість позивачу, оскільки він не звільняє податковий орган від обовязку доведення факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам в кожному конкретному випадку.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на відсутність у контрагента позивача трудових та матеріальних ресурсів (складських приміщень, виробничих потужностей тощо), з огляду на їх недоведеність належними та допустимими доказами, та того, що вказані обставини не мають відношення до правомірності формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій позивачем з ТОВ «Серафім Стар»та не спростовують їх фактичність. При цьому відповідач не довів необхідність наявності в рамках спірної господарської операції у контрагента позивача складських приміщень, виробничих ресурсів та великого штату працівників.

Також суд виходить з того, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про безпідставність формування позивачем сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ, як-то притягнення винних осіб (носіїв умислу) до кримінальної або адміністративної відповідальності за фактами ухилення від сплати податків і зборів за результатами спірних операцій, підробки первинних та інших документів, фіктивного підприємництва, тощо.

Суд враховується також те, що постановою Старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України капітана податкової міліції Горбатюка О.В. від 26 липня 2011 року в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 за фактом скоєння фіктивного підприємництва при реєстрації ТОВ «Серафім Стар» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, відмовлено.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

При цьому суд зазначає, що положеннями Закону № 168/97-ВР, які регулювали порядок формування податкового кредиту, не була передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобовязання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами.

Таким чином, відповідачем не було доведено правомірність своїх рішень, не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивачем з ТОВ «Серафім Стар», фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарських операцій, відсутність звязку укладеного договору з господарською діяльністю позивача та існування інших обставин, які б свідчили про безпідставність формування позивачем сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що господарські операції ТОВ «Либідь-Сервіс»з його контрагентом ТОВ «Серафім Стар»здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції та її звязок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток та податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправними та скасувати спірні по справі податкові повідомлення-рішення від 13 липня 2011 року № 0002662311/0, № 0002672311/0.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Либідь-Сервіс»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва від 13 липня 2011 року № 0002662311/0, № 0002672311/0.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Часті запитання

Який тип судового документу № 22118595 ?

Документ № 22118595 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 22118595 ?

Дата ухвалення - 06.02.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 22118595 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 22118595 ?

В Окружной административный суд города Киева
Предыдущий документ : 22118548
Следующий документ : 22118618