№ 22113447, 21.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/9780/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) ОСОБА_1

представника відповідача(за довіреністю) ОСОБА_2

представника відповідача(за довіреністю) ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення №0021771501 від 07.10.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд»з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати повністю недійсним (не чинним) та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 07 жовтня 2011 року N 0021771501 про збільшення суми грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд»за платежем: податок на прибуток загальною сумою 17 206,00 гривень.

Свої вимоги позивач мотивував наступним: у податковому повідомленні-рішенні від 07.10.2011 року № 0021771501 ДПІ у Приморському районі м. Одеси визначено, що на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 22.09.2011 року № 6761/1501/33312704 встановлені порушення ТОВ «Прогресбуд»: наказу ДПА України від 28.02.2011 року № 114, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 року за № 397/19135; п. 6 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Прогресбуд»за платежем податок на прибуток підприємств в загальній сумі 17 206 гривень.

Камеральна перевірка була здійснена ДПІ за звітний податковий період - 2 квартал 2011 року згідно поданої декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року (дата реєстрації 04.08.2011 року №9005806044). За результатами перевірки TOB «Прогресбуд»було складено Акт, встановлені порушення, зокрема п. 54.1 ст. 54 та п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI; наказу ДПА України від 28.02.2011 р. №114, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 р. за №397/19135, невірно заповнено рядки 06.6,04,06 та 07 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011р., що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 17 206 гривень.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 -137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 -143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

TOB «Прогресбуд»в І кварталі 2011 року, керуючись нормами ст. 3, 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року (чинний на момент проведення розрахунку об'єкту оподаткування) було розраховано та включено до податкової декларації з податку прибуток підприємств в 1 кварталі 2011 року від'ємне значення об'єкту оподаткування станом на 01.01.2011 року в сумі 8 110 760 гривень.

Тобто, результатом розрахунку об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року є від'ємне значення в загальній сумі 8 035 968 гривень, що складається з від'ємного значення за попередній період в сумі 8 110 760 гривень за вирахуванням прибутку в розмірі 74 792,00 гривень, отриманому в І кварталі 2011 року.

За результатами планової виїзної перевірки /Акт №4722/23-4/33312704 від 18.07.2011р./ TOB «Прогресбуд»зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування на 3 558 223 гривень в 2 кварталі 2011 року.

З набранням чинності 01.04.2011 року Розділу III Податкового кодексу України, TOB «Прогресбуд»на виконання п. 54.1. ст. 54 ПК України та у відповідності до п. 134.1 ст. 134 ПК України, було самостійно визначено об'єкт оподаткування в 2 кварталі 2011 року в сумі, що має від'ємне значення 4 402 936 гривень, що було отримано в наслідок включення до витрат в 2 кварталі 2011 року від'ємного значення в сумі 4 477 745 гривень з 1 кварталу 2011 року (згідно пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України) за вирахуванням прибутку в розмірі 74 809 гривень отриманого в 2 кварталі 2011 року.

Згідно висновку Акту перевірки, ДПІ вважає, що TOB «Прогресбуд»порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України з причини того, що до складу 2 кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

На думку позивача, зазначений висновок ДПІ є неправомірним, оскільки згідно норми пункту 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України, встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Також, згідно ч.2 п. 58.1. ПК України: податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення».

Рішення складено за формою «Р»(Додаток 2 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1440/18735).

Зазначеним Порядком прямо передбачено необхідність вказувати в формі «Р»конкретний підпункт пункту 54.3. ст. 54 ПК України.

Тоді як, в Рішенні зазначено, що розрахунок/перерахунок грошових зобов'язань був зроблений взагалі на підставі пункту 54.1 статі 54 ПК України, який регламентує обов'язок платника податку самостійно обчислювати суму грошового зобов'язання, яка зазначається у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3. статі 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, оскаржуване рішення було винесено на підставах, що суперечать законодавству України, а отже підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача /ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби/ проти заявленого адміністративного позову заперечував та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач надав до суду письмові заперечення (а/с. 82-84) в яких зазначив, що 22.09.2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено камеральну перевірку податкової декларації TOB «Прогресбуд»з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року. За результатами перевірки було складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток підприємства від 22.09.2011 № 6761/15-1/33312704 та прийняте податкове повідомлення-рішення №0021771501 від 07.10.2011 року про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 17206,00 грн.

Перевіркою встановлено, що 04.08.2011 до ДПІ у Приморському районі м. Одеси TOB «Прогресбуд»було подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, в якій платником у рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду ( від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)»зазначена сума 4 477 745 грн., збитки за І квартал 2011 року відсутні.

У рядку 06 (інші витрати (сума рядків 06.1-06.6)) декларації за II квартал 2011 року визначено 4 480 924 грн., але за результатами перевірки встановлено, що має бути 3 179 грн., оскільки, 597 (ряд. 06.1) + 1 168 (ряд. 06.2) +1414 (ряд. 06.5) = 3 179 грн.

З визначеного вбачається, що сума, вказана у рядках 06.6, 07 податкових декларацій є від'ємним значенням минулого 2010 року.

Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 ст.37 ПКУ визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що розділ III цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що п. 150.1 ст.150 ПКУ застосовується у 2011 року з урахуванням наступного: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзацом 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПКУ, визначено розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року, без врахування будь-яких інших звітних періодів.

З аналізу викладених норм ПКУ слідує, що положення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачають, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим законом чинності і припиняється з втратою ним чинності тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали настати.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом III ПКУ за відсутності у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Прогресбуд»з підстав викладених у письмових запереченнях та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно приписів статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобовязані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами і нормативними актами.

Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд»(ІК 33312704) зареєстроване 21.12.2004 р. за № 10005487458 та взято на податковий облік як платника податків в ДПІ у Приморському районі м. Одеси (а/с. 10-12).

Таким чином, ТОВ «Прогресбуд»є субєктом господарювання, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Порядок, підстави та умови проведення камеральних перевірок визначені нормами ПК України. Відповідно до 75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 02.08.2011 року (а/с.34-36) в рядку 07 «Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності (+,-)»було задекларовано суму (-) 4402 936 грн., в рядку 06.6 «Відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за 1 квартал 2011 року»підприємство задекларувало суму (+) 4477 745 грн.

22.09.2011р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року платника податків ТОВ «Прогресбуд», за результатами проведення якої складено акт від 22.09.2011р. № №6761/15-1/33312704 (а/с. 57-58).

Перевіркою встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, (реєстраційний № 9005806044 від 04.08.2011р.), ТОВ «Прогресбуд»задекларовано обєкт оподаткування по рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий період) або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року) у розмірі 4477745 грн. складається: з від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011року у сумі 4477745 грн. (ряд. 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду»декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок»за 1 квартал 2011 року та даних акту документальної перевірки ТОВ «Прогресбуд»від 18.07.2011 № 4722/23-4/33312704, яким встановлено від'ємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток на суму 4477 745 грн., станом на 01.01.2011 року.

При цьому, в Акті перевірки податковий орган вказує на порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України в якому зазначено, що «Пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: - якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумком першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно позиції відповідача, позивачем значення рядка 06.6 «Відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний податковий період або відємне значення обєкта оподаткування за 1 квартал 2011 року»в Декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року завищено на 74809 (4480 924 4402 936), внаслідок чого обєкт оподаткування від усіх видів діяльності занижено позивачем на 17 206 грн.

На підставі акта перевірки від 22.09.2011 року, за встановлене перевіркою порушення пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України податковим повідомленням - рішенням ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 07.10.2011р. №0021771501 ТОВ «Прогресбуд» було збільшено грошове зобовязання з податку на прибуток на суму 17206 грн. (а/с.53).

Суд не погоджується з висновками податкового органу щодо заниження позивачем податкового зобовязання з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 17206 грн. виходячи з наступного.

Щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та доказів, наданих ними, суд виходить з того, що правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку на сьогоднішній день визначаються правовими нормами ПКУ вiд 02.12.2010р. № 2755-VI, зокрема, розділом ІІІ «Податок на прибуток».

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення», розділ III «Податок на прибуток»цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з обставин адміністративної справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій звітності за І та ІІ квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 ПК України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Проте, суд не може погодитися із таким твердженням податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення», пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Наказ ДПА України від 22 грудня 2010 року №985 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1440/18735 розроблено відповідно до статті 58 Податкового кодексу України. Цим наказом затверджено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в т.ч. за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобовязання платника відповідно до законодавства повинен орган державної податкової служби. При цьому затверджено одинадцять форм податкових повідомлень-рішень та два реєстри податкових повідомлень-рішень (направлених (вручених) платникам податків - юридичним особам, а також платникам податків - фізичним особам).

Відповідно до впровадженого Порядку передбачено складання та надсилання платникам податків податкових повідомлень-рішень не тільки на збільшення сум податкових зобовязань, а і на їх зменшення. Крім того, податкові повідомлення рішення приймаються на зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток та відємного значення суми податку на додану вартість.

Орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках:

а) якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію;

б) якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;

в) якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби;

г) якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

ґ) якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;

д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 розділу II Кодексу. (п. 2.1)

У випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення:

за формою згідно з додатком 1 для платників податків - фізичних осіб (форма «Ф»), якщо відповідно до законодавства орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків, за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового або іншого законодавства;

за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма «Р»);

за формою згідно з додатком 3 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (форма «Ш»);

за формою згідно з додатком 4 за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди органу державної податкової служби на таке відчуження (форма «З»);

за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В1»), у тому числі у разі, якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку;

за формою згідно з додатком 6 про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В2»);

за формою згідно з додатком 7 про відмову у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В3»);

за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника (форма «В4»);

за формою згідно з додатком 9 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (форма «П»);

за формою згідно з додатком 10 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (форма «С»);

за формою згідно з додатком 11 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (форма «У») (2.2.).

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі Акту перевірки № 6761/1501/33312704 від 22.09.2011 р. «Р»згідно з додатком 2 за наслідками перевірок.

Тоді як, про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток повинно складатися окреме податкове повідомлення рішення за формою «П»згідно з додатком 9.

Податкове законодавство України дозволяє виділити такий елементний склад реальної юридичної конструкції податку: суб'єкт податку, бюджет (фонд) надходження податку, об'єкт податку, предмет податку, масштаб податку, податкова база, податковий період, одиниця оподаткування, податкова ставка, порядок обчислення податку, строк сплати податку, звітний період з податку, порядок сплати податку, податкові пільги, підстави для одержання податкових пільг, порядок стягнення податкового боргу, порядок повернення надміру сплачених сум податку чи стягненого податкового боргу, відповідальність за податкове правопорушення.

Залежно від функціонального призначення, елементи юридичної конструкції податку поділяються на три групи:

- фіскальні елементи (суб'єкт податку, об'єкт податку, предмет податку, податкова база, ставка податку, податкові пільги, підстави для одержання податкових пільг);

- організаційні елементи (масштаб податку, податковий період, одиниця оподаткування, порядок обчислення податку, строк сплати податку, звітний період, порядок сплати податку, бюджет(фонд) надходження);

- захисні елементи (порядок стягнення податкового боргу, порядок повернення надміру сплачених сум податку чи стягненого податкового боргу, відповідальність за податкове правопорушення).

Обєктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню, з джерелом походження з України.

Згідно приписів ст. 133 ПК України, платниками податку на прибуток є:

- резиденти, українські юридичні особи - субєкти господарювання, в тому числі, неприбуткові організації у разі отримання ними прибутку від неосновної діяльності чи доходів, що підлягають оподаткуванню; відокремлені підрозділи, за винятком представництв;

- нерезиденти, іноземні юридичні особи, які отримують доходи з джерелом походження з України, у тому числі постійні представництва нерезидентів.

Стаття 134 ПКУ виділяє два об'єкти оподаткування - для резидентів і для нерезидентів:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами - визначається згідно з п. 134.1.1 ПКУ, шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) та суму інших витрат звітного податкового періоду;

- дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України - його оподаткування розглядається в п. 160.1 ПКУ.

Слід зазначити, що п. 44.2 розділу 2 ПКУ встановлено, що для обрахунку обєкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень ПКУ.

Таким чином, для розрахунку прибутку як обєкта оподаткування необхідно використовувати наступну формулу:

прибуток (це прибуток звітного податкового періоду )=доходи (доходи звітного податкового періоду) - собівартість (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) інші витрати (інші витрати звітного податкового періоду).

Звітним періодом для платників податку на прибуток вважається: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 152.9 ПКУ).

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що на розмір обчислюваного оподаткованого прибутку впливають:

Доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами (п. 14.1.57 ПКУ).

До складу доходів, які враховуються при визначенні обєкта оподаткування (прибутку), включаються: доходи від операційної діяльності, які складаються, у першу чергу, з доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 135.4); інші доходи, що включають доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, від операцій оренди/лізингу, за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, безповоротної фінансової допомоги, доходи від реалізації необоротних активів тощо (детальніше розкрито у п. 135.5 ПКУ).

Доходи, які не враховуються у розрахунку оподатковуваного прибутку, наведено в ст. 136 ПКУ.

Щодо дати визнання доходів від продажу товарів (робіт, послуг), визначеної в ст. 137 ПКУ. Дохід від реалізації товару тепер визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг (виконання робіт) признається за датою складання акта чи іншого документа, оформленого відповідно до вимог законодавства, який підтверджує надання послуг (виконання робіт). Таким чином, на зміну правилу визнання валових доходів за першою подією прийшов метод нарахувань, який орієнтується на перехід права власності на товар та не залежить від його оплати. За цим методом датою отримання доходів, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, є звітний період, в якому такі доходи визнаються, незалежно від фактичного надходження коштів (п. 137.4 ПКУ). Тобто факт отримання оплати за товари (роботи, послуги) тепер взагалі не впливає на формування оподатковуваного прибутку (в тому числі дата отримання авансу не вважається датою отримання доходу).

Витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобовязань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) п. 14.1.27 ПКУ. Склад витрат та порядок їх визнання встановлено у ст. 138 ПКУ.

Витрати, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування, складаються з: витрат операційної діяльності; інших витрат.

В свою чергу, витрати від операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг); витрати банківських установ.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів (виконанням робіт, наданням послуг)( п. 138.8 ПКУ), а саме:

прямі матеріальні витрати - на сировину, матеріали та напівфабрикати, що утворюють основу виготовленого товару (роботи, послуги) - п. 138.8.1 ПКУ;

прямі витрати на оплату праці - на зарплату та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (робіт, послуг) - п. 138.8.2 ПКУ;

амортизація виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів (робіт, послуг);

вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів (робіт, послуг);

інші прямі витрати - витрати з придбання електроенергії, внески на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв - п. 138.9 ПКУ.

Інші витрати, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування згідно приписів п. 138.10 ПКУ, включають:

- загальновиробничі витрати - витрати на управління виробництвом, амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, на обслуговування виробничого процесу, охорону праці і т.п. (п. 138.10.1 ПКУ);

- адміністративні витрати - організаційні витрати, проведення річних зборів, представницькі витрати, утримання апарату управління підприємством, службові відрядження, страхування майна, охорона, послуги звязку, консультаційні, інформаційні послуги, амортизація нематеріальних активів, витрати на оренду легкового автотранспорту, парковку, ПММ (п. 138.10.2 ПКУ);

- витрати на збут - реклама, дослідження ринку, пакувальні матеріали, оплата праці продавцям, транспортування, страхування товарів, гарантійне обслуговування тощо (п. 138.10.3 ПКУ);

- інші операційні витрати - витрати за операціями в іноземній валюті, амортизація наданих в оперативну оренду необоротних активів, податки, збори, інформаційне забезпечення (п. 138.10.4 ПКУ);

- фінансові витрати - проценти за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою, витрати, повязані з запозиченнями, крім включених до собівартості кваліфікаційних активів за ПС(Б)О 31 (п. 138.10.5 ПКУ);

- інші витрати звичайної діяльності, не повязані безпосередньо з виробництвом та реалізацією товарів (робіт, послуг) - добровільно передані активи, безнадійна заборгованість, придбання ліцензій та інше (п. 138.10.6 ПКУ).

Приписи ст. 29 ПКУ дає узагальнене розуміння порядку обчислення податку та процес його розрахунку. Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення податкової бази на ставку податку (визначена статтею 151 ПКУ).

Податковою базою для податку на прибуток згідно із ст. 149 ПКУ є грошове вираження прибутку як обєкта оподаткування.

Ставка податку на прибуток визначена статтею 151 ПКУ.

З урахуванням п. 10 підрозділу 4 Перехідних положень, ставка податку на прибуток становить:

- з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. - 23%;

- з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. - 21%;

- з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. - 19%;

- з 01.01.2014 р. - 16%.

У п. 54.1 ПКУ визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства затверджена Наказом ДПА України № 114 від 28.02.2011 р. Однак, звітувати за новою формою декларації потрібно, починаючи зі звіту за другий квартал 2011 року.

З огляду на вищевикладені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що на формування обєкту оподаткування впливає цілий ряд чинників, зокрема, і наявність від'ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового періоду.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що при проведенні перевірки, відповідачем було встановлено завищення від'ємного значення обєкта оподаткування. А це безпосередньо впливає на визначення грошового зобовязання з податку на прибуток.

При цьому, податковий орган, встановивши вказане порушення, не прийняв податкове повідомлення рішення про зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток форми «П»(додаток №9), як то передбачено «Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків»затвердженим Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №985 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1440/18735.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за даних обставин, відповідач фактично не змінив обєкт оподаткування, а отже, і не мав підстав для донарахування грошового зобовязання з податку на прибуток.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частина третя вказаної статті встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Саме у частині третій вказаної статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Субєкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від субєкта владних повноважень.

Прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України за змістом цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

«На підставі»означає, що субєкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що субєкт владних повноважень повинен приймати рішення, вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації субєктом владних повноважень своїх функцій (завдань) так звані «похідні повноваження».

«У спосіб»означає, що субєкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Аналіз визначених правових норм дає суду підстави зробити висновок, що відповідач /субєкт владних повноважень/ діяв, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0021771501 від 07.10.2011 року задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0021771501 від 07.10.2011 року про збільшення суми грошового зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд»за платежем по податку на прибуток загальною сумою 17206, 00 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Суддя Потоцька Н.В.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0021771501 від 07.10.2011 року задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0021771501 від 07.10.2011 року про збільшення суми грошового зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд» за платежем по податку на прибуток загальною сумою 17206, 00 гривень.

21 березня 2012 року.