№ 22106024, 19.03.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/588/2012

19 березня 2012 року 09год. 35хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі

доСуб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Справа розглянута в порядку скороченого провадження.

Ухвалою про відкриття скороченого провадження від 17 лютого 2012 року відповідачу було надано десятиденний строк з дня одержання ухвали, копії позовної заяви та копій документів для подання заперечення. У вказаний строк відповідачем не було подано заперечення на адміністративний позов та заяви про визнання позову.

Давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закон № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту судової постанови - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідач субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. п. 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з ч. 8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

В порушення вищевказаних норм Закону № 2464-VI відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у звязку з чим за період серпень-листопад 2011 року утворилась заборгованість в сумі 2002,63 грн. Вищевказане підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.11-14), розрахунком заборгованості по єдиному внеску (а.с.16).

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Позивачем для відповідача відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI вручено вимоги (а.с.6,8,10), які на момент подання адміністративного позову не задоволені та останнім у встановленому законом порядку не оскаржувались, а відтак, є чинними та такими, що обґрунтовують факт узгодження недоїмки.

Згідно з абз. 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У зазначених випадках територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення заборгованості підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, з відповідача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі (35600, м. Дубно, вул. Шевченка, 27 р/р 256053014367 у ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Дубно, МФО 333368, код 22555282) заборгованість по єдиному внеску на суму 2002,63 грн.

Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.

У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України відповідач зобовязаний виконати постанову негайно.

Суддя Дорошенко Н.О.