№ 22104633, 13.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/6988/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

представник відповідача - ОСОБА_2 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державного підприємства «Морський торгівельний порт «Южний»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000701530 та №0000711530 від 18.07.2011 року та стягнення судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось державне підприємство «Морський торгівельний порт «Южний»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000701530 та №0000711530 від 18.07.2011 року та стягнення судових витрат.

В судовому засіданні 07.03.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000701530 та №0000711530 від 18.07.2011 року зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими. Податкові повідомлення рішення №0000701530 та №0000711530 підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки та вважає, що вони винесені незаконно, зіславшись на обставини зазначені у позовній заяві (а.с.2-21 т.І).

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у позовних вимогах позивача, пояснивши, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень і на підставі діючого законодавства, а тому є правомірними з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с.244-253 т.ІV). Також зазначила, що перевірка проведена відповідно до вимог діючого законодавства.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області у судові засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи (а.с.19, 25 т.V), а тому на підставі ст..128 КАС України справа слухалась за його відсутності за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно із ст.ст. 7,8,10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що 23.06.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платникам податків у м. Одесі на підставі наказу №449 від 20.06.2011 року (а.с.44-45 т.І) була проведена позапланова невиїзна перевірка Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованих за рахунок взаємовідносин з контрагентами ПП «СВТО «СПЕЦПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 34443395), TOB «УНІВЕРСАЛ СЕРВІС УКРАЇНА»(код ЄДРПОУ 19039522) за грудень 2010 року; TOB «Виробничо-комерційною фірмою «МАРС»(код ЄДРПОУ 13880445), TOB «ВИЛАЙН»(код ЄДРПОУ 37351889) за грудень, січень 2011 року; ПП «ТЕХНОМАЙСТЕР»(код ЄДРПОУ 31974634) з 01.01.2008 року по 30.07.2010 року.

За результатами перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі був складений Акт документальної позапланової невиїзної податкової перевірки №287/15-3/4704790/29 від 23.06.2011 року (а.с.35-44 т.І), у висновку якого було встановлено про порушення ДП «МТП «Южний»п. 1.8 ст. 1, п. «д»п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме: завищено від'ємне значення податку на додану вартість на 43 045,20 грн., у т.ч. по періодах: грудень 2010 року - 39 740,14 грн. та лютий 2011 року -1 652,53 грн. та занижено податок на додану вартість на 230944,99 грн.. в т.ч. по періодах: за жовтень 2008 року - 8 607,32 грн., листопад 2008 року - 17 365,79 грн., грудень 2008 року -26 317,33 грн., січень 2009 року - 671,00 грн., серпень 2009 року - 47 180,58 грн., вересень 2009 року - 8 818,65 грн., листопад 2009 року - 47 858,20 грн., грудень 2009 року - 5 150,55 грн., січень 2010 року - 5 624,70 грн., лютий 2010 року - 13 501,95 грн., квітень 2010 року -18 638,60 грн., травень 2010 року - 9 509,60 грн., червень 2010 року - 8 030,50 грн., липень 2010 року - 11 174,80 грн., січень 2011 року - 2 494,42 грн.

Крім того, встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, на підставі зазначеного акту перевірки № 287/15-3/4704790/29 від 23 червня 2011 року, були прийняті податкові-повідомлення рішення №0000701530 від 18 липня 2011 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій у розмірі 44 284,59 грн. за порушення п. 1.8 ст. 1. п «д»п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.2, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (а.с.31 т.І) та №0000711530 від 18 липня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та застосування штрафних санкцій у розмірі 404 153,73 грн. за порушення п. 1.8 ст. 1, п. «д»п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.2, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (а.с.33).

Оцінюючи оскаржені рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про їх неправомірність та задоволення позовних вимог ДП «МТП «Южний» з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено в акті перевірки, що в порушення п. 1.8 ст. 1. п. «д»п.п. 7.2.1 п. 7.2. п.п. 7.4.2, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ДП «Морський торговельний порт «Южний»завищено від'ємне значення податку на додану вартість на 43 045,20 грн. та занижено податок на додану вартість на 230 944,99 грн.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі обґрунтовує висновок, який зазначений в Акті перевірки, наступними обставинами, а саме: неможливістю фактичного здійснення ПП СВТО «Спецпроект», TOB «Універсал Сервіс Україна», ПП «Техномайстер». TOB ВКФ «Марс», TOB «Вилайн»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; порушенням ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207. ст. 215. п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ПП СВТО «Спецпроект», TOB «Універсал Сервіс Україна», ПП «Техномайстер», TOB ВКФ «Марс», TOB «Вилайн» з постачальниками та покупцями; відсутністю об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), з чим суд не погоджується з наступного:

Судом встановлено, що на виконання вимог чинного законодавства ДП «Морський торговельний порт «Южний»було укладено договори, а саме: договір про надання послуг № СД/ОМ-420 від 30.12.2010 року, укладений з TOB «Універсал Сервіс Україна»(а.с.46-47 т.І); договір підряду на виконання робіт № СД/ТХ-374 від 08.12.2010 р., укладений з TOB «ВКФ «Марс»(а.с.50-52 т.І); договір про надання послуг № СД/Т/СВ-140 від 02.07.2010 року, укладений з ПП «СВТО «Спецпроект»(а.с.58-59 т.І); договір про надання послуг № Т/АВ-769 від 08.10.2008 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.63-64 т.І); договір про постачання товарів № АВ-734 від 19.09.2008 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.67-68 т.І); договір № Т/СН-356 від 22.05.2008 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.70-71 т.І); договір № СН-157 від 17.06.2008 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.75-76 т.І); договір № СН-291 від 06.05.2008 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.79-80 т.І); договір № СН-456 від 20.06.2008 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.83-84 т.І); договір № СН-475 від 24.06.2008 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.86-87 т.І); договір № СН-537 від 15.07.2008 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.89-90 т.І); договір № СН-631 від 22.08.2008 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.93-94 т.І); договір № СН-1028 від 12.12.2008 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.98-99 т.І); договір № Т/СН-426 від 29.06.2009 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.102-106 т.І); договір № СН-220 від 27.04.2009 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.111-112 т.І); договір № Т/СН-543 від 28.08.2009 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.115-116 т.І); договір № СТ/СН-543 від 28.08.2009 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.130-131 т.І); договір № СД/Т/СН-222 від 24.11.2009 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.122-123 т.І); договір № СД/Т/СН-318 від 24.12.2009 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.137-138»; договір №СД/Т/СН-58 від 07.04.2010 року, укладений з ПП «Техномайстер»(а.с.144-145 т.І).

Вищезазначені договри підписані та скріплені печатками повноважними представниками сторін, тобто договори відповідають вимогам статті 207 ЦК України.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України, письмова форма правочину (договору) вважається такою, якщо сторони правочину підписали договір та скріпили його печатками підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, встановлено, що згідно з розділом 1 зазначених вище договорів Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товари, роботи, послуги на умовах, викладених у Договорах. Ціна і асортимент товару, робіт, послуг наведені у Додатку №1 (специфікації), що є невід'ємною частиною Договорів (а.с.48,60-61,65-66,69,72-74,77-78,81-82,85,88,91-92,95-97,100-101,106-110,113-114,117-121,124-128,132-136, 139-143,146-152 т.І).

Судом також встановлено, та не спростовується в самому акті перевірки, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування послуг (робіт), отриманих від контрагентів. При цьому всі господарські операції з контрагентами відображені в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлено, що у відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та на виконання вище перелічених договорів були належним чином оформлені податкові накладні та акти приймання-передач виконаних робіт (послуг):

- TOB «Універсал Сервіс Україна»на виконання господарських зобов'язань за договором про надання послуг № СД/ОМ-420 від 30.12.2010р. надало ДП «МТП «Южний»послуги на загальну суму 42 955,63 грн., що підтверджується: актом приймання-передачі наданих послуг № 01/12 від 31.12.2010 року на загальну у 42 955,63 грн.(а.с.153-155 т.І) та податковими накладними на загальну 42955,.63 грн.:.№ 10123101 від 31.12.2010 року на суму 21 477,82 грн.(а.с.156 т.І) та № 10123102 від 31.12.2010 року на суму 21 477,81 грн. (а.с.157 т.І). В свою чергу, ДП «МТП «Южний»прийняло зазначені у вказаних вище актах приймання-передачі та податкових накладних послуги та оплатило їх, що підтверджується платіжним дорученням № 2475 від 20.01.2011р. на суму 42 955,63 грн. (а.с.158);

- ПП «СВТО «Спецпроект»на виконання господарських зобов'язань за договором про надання послуг № СД/Т/СВ-140 від 02.07.2010 р. надало послуги на загальну суму 19 147,08 грн., що підтверджується: актом приймання-передачі наданих послуг № ТО-СД/Т/СВ-140-10-12 від 22.12.2010 року на загальну суму 19 147,08 грн. (а.с.159 т.І) та податковою накладною № 471 від 22.12.2010 року на загальну суму 19 147,08 грн. (а.с.160 т.І). В свою чергу, ДП «МТП «Южний»прийняло зазначені у вказаному вище акті приймання-передачі та податкових накладних послуги та оплатило їх, що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 04.01.2011 року (а.с.161 т.І);

- TOB «ВКФ «Марс»на виконання господарських зобов'язань за договором № СД/ТХ-374 від 08.12.2011р. виконало роботи на загальну суму 60274,80 грн., що підтверджується: актом приймання-передачі виконаних робіт № 23 за січень 2011 року на загальну гуму 60 274,80 грн. (а.с.162-165 т.І) та податковими накладними на загальну суму 60 274,80 грн.: №76 від 31.01.2011р. на суму 42 192,36 грн. (а.с.166 т.І) та № 897 від 29.12.2010 р. на суму 18 082,44 грн. (а.с.167 т.І). В свою чергу, ДП «МТП «Южний»прийняло зазначені у вказаному вище акті приймання-передачі та податкових накладних виконанні роботи та оплатило їх, що підтверджується платіжними дорученнями: №2198 від 29.12.2010р. на суму 18 082,44грн. (а.с.168 т.І) та № 2687 від 15.02.2011р. на суму 42 192,36 грн.(а.с.169 т.І);

- ПП «Техномайстер»на виконання господарських зобов'язань за договорами поставило товарів та надало послуг на загальну суму 2 619 619,34 грн., що підтверджується актами приймання: № 8 від 04.11.2008 року на суму 4 980,00 грн.; № 9 від 05.11.2008 року на суму 4 980,00 грн.; № 11 від 02.12.2008 року на суму 5 780.00 грн.; № 12 від 04.12.2008 року на суму 17 112,00 грн.; № 1 від 14.10.2008 року на суму 11 709,00 грн.; № 2 від 14.10.2008 року на суму 600,00 грн.; № 3 від 28.10.2008 року на суму 17 019,00 грн.; № 13 від 29.12.2008 року на суму на суму 4 026,00 грн. № 10 від 01.12.2008 року на суму 7 485.00 грн.; № 7 від 03.11.2008 року на суму 5 820,00 грн.; № 5 від 01.11.2008 року 5 820,00 грн.; № 4 від 01.11.2008 року на суму 7 482,00 грн.; № 6 від 03.11.2008 року на суму 5 820,00 грн.; № 3211 від 23.06.2009 року; № 864 від 16.12.2008 року; № 840 від 16.12.2008 року; № 4038 від 10.08.2009 року; № 3733 від 22.07.2009 року; № 3659 від 17.07.2009 року; № 96 від 11.11.2008 року; № 167 від 14.11.2008 року;№ 4984 від 30.10.2008 року;№ 4702 від 20.10.2008 року;№ 4673 від 16.10.2008 року;№ 1452 від 16.02.2010 року;№ 1195 від 20.01.2010 року;№ 1185 від 29.12.2008 року;№ 904 від 18.12.2008 року;№ 906 від 18.12.2008 року;№ 169 від 14.11.2008 року;№ 1159 від 29.12.2008 року;№ 2171 від 13.04.2009 року;№ 1186 від 29.12.2008 року;№ 1193 від 30.12.2008 року;№ 4930 від 29.10.2008 року;№ 5002 від 31.10.2008 року;№ 2202 від 16.04.2009 року;№ 2461 від 06.05.2009року;№ 2462 від 06.05.2009 року;№ 2223 від 17.04.2009 року;№ 568 від 01.12.2008 року;№ 566 від 01.12.2008 року;№ 567 від 01.12.2008 року;№ 3544 від 10.07.2009 року;№ 3949 від 03.09.2008 року;№ 3950 від 03.09.2008 року;№ 3765 від 21.08.2008 року;№ 3836 від 26.08.2008 року;№ 3565 від 05.08.2008 року;№ 4295 від 25.09.2008 року;№ 4018 від 02.09.2008 року;№ 4296 від 25.09.2008 року;№ 4297 від 25.09.2008 року;№ 4300 від 25.09.2008 року;№ 4303 від 25.09.2008 року; Приймальний акт № 4302 від 25.09.2008 року; № 4512 від 06.10.2008 року;№ 4929 від 29.10.2008 року;№ 4903 від 28.10.2008 року;№ 533 від 28.11.2008 року;№ 62 від 18.11.2008 року;№ 218 від 18.11.2008 року;№ 3319 від 21.07.2008 року;№ 3228 від 14.07.2008 року;№ 3227 від 14.07.2008 року;№ 3243 від 16.07.2008 року;№ 3120 від 07.07.2008 року;№ 3509 від 31.07.2008 року;№ 3571 від 06.08.2008 року;№ 2789 від 09.06.2008 року;№ 2135 від 13.04.2010 року;№ 2277 від 26.04.2010 року;№ 2248 від 23.04.2010 року;№ 2545 від 20.05.2010 року;№ 2403 від 05.05.2010 року;№ 2436 від 12.05.2010 року;№ 2474 від 17.05.2010 року;№ 2877 від 16.06.2010 року;№ 2828 від 11.06.2010 року;№ 2717 від 02.06.2010 року;№ 2710 від 02.06.2010 року;№ 2825 від 10.06.2010 року;№ 2765 від 04.06.2010 року;№ 3153 від 08.07.2010 року;№ 3271 від 16.07.2010 року;№ 3172 від 08.07.2010 року;№ 3272 від 09.07.2010 року;№ 3289 від 16.07.2010 року;№ 1515 від 22.02.2010 року;№ 1440 від 15.02.2010 року;№ 1439 від 11.02.2010 року;№ 1-516 від 22.02.2010 року;№ 1543 від 24.02.2010 року;№ 1487 від 19.02.2010 року;№ 1577 від 25.02.2010 року;№ 1294 від 28.01.2010 року;№ 1158 від 18.01.2010 року;№ 1204 від 22.01.2010 року;№ 1330 від 02.02.2010 року;№ 499 від 02.12.2009 року; № 941 від 28.12.2009 року; № 829 від 21.12.2009 року; № 735 від 16.12.2009 року;№ 537 від 03.12.2009 року; № 342 від 25.11.2009 року;№ 4552 від 11.09.2009 року;№ 4577 від 14.09.2009 року;№ 4550 від 10.09.2009 року;№ 4227 від 21.08.2009 року;№ 4249 від 05.08.2009 року;№ 4250 від 26.08.2009 року;№ 4305 від 26.09.2008 року;№ 579 від 03.12.2008 року;№ 626 від 04.12.2008 року;№ 1320 від 18.02.2008 року;№ 1319 від 18.02.2008 року;№ 1573 від 06.03.2008 року;№ 1571 від 06.03.2008 року;№ 1570 від 06.03.2008 року;№ 1697 від 20.03.2008 року;№ 1705 від 21.03.2008 року;№ 1781 від 25.03.2008 року;№ 1782 від 26.03.2008 року;№ 2318 від 13.05.2008 року;№ 2317 від 13.05.2008 року;№ 2354 від 16.05.2008 року;№ 2415 від 21.05.2008 року;№ 2414 від 21.05.2008 року;№ 2564 від 28.05.2008 року;№ 2718 від 06.06.2008 року;№ 2857 від 23.06.2008 року; № 2922 від 24.06.2008 року; № 4928 від 29.10.2008 року (а.с.170-250 т.І, т.ІІ, а.с.1-236 т.ІІІ). та податковими накладними: № 0112 від 05.11.2008 року на суму 4 980,00 грн.;№ 0120 від 02.12.2008 року на суму 5 780,00 грн.;№ 0121 від 04.12.2008 року на суму 17 112,00 грн.; № 0094 від 16.10.2008 року на суму 11 709,00 грн.;№ 0105 від 03.11.2008 року на суму 600,00 грн.;№ 0106 від 03.11.2008 року на суму 17 019,00 грн.; № 0001 від 21.01.2009 року на суму 4 026,00 грн.: № 0124 від 12.12.2008 року на суму 7 485,00 грн.; № 539/20 від 18.12.2007 року на суму 5 760,00 грн.;№ 0108 від 03.11.2008 року на суму 5 820,00 грн.:№ 0109 від 03.11.2008 року на суму 5 820.00 грн.: № 0107 від 03.11.2008 року на суму 7 482.00 грн.; № 0110 від 03.11.2008 року на суму 5 82и,00 грн.;№ 0085 від 02.10.2008 року на суму 7 250,00 грн.;№ 0015 від 17.06.2009 року на суму 88 169,52 грн.;№ 0017 від 19.06.2009 року на суму 5 383,56 грн.;№ 0126 від 15.12.2008 року;№ 0125 від 12.12.2008 року на суму 65 908,38 грн.; № 0022 від 07.08.2009 року;№ 0020 від 20.07.2009 року на суму 6 65і,90 грн.;№ 0019 від 16.07.2009 року на суму 9 980,00 грн.;№0102 від 10.11.2008 року на суму 6 201,36 грн.;№ 0089 від 13.10.2008 року на суму 1 440,00 грн.;№ 0095 від 20.10.2008 року на суму 1 476,36 грн.;№ 0090 від 13.10.2008 року на суму 9 290,40 грн.;№ 0088 від 08.10.2008 року на суму 1 148,76 грн.;№ 007 від 15.02.2010 року на суму 4 276.80 грн.;№ 002 від 19.01.2010 року на суму 4 855,20 грн.;№ 0130 від 25.12.2008 року на суму 714, 00 грн.;№ 0122 від 08.12.2008 року на суму 4 050, 00 грн.;№ 0128 від 15.12.2008 року на суму 1 182,00 грн.;№ 0100 від 03.11.2008 року на суму 3682,08 грн.;№ 0127 від 15.12.2008 року на суму 6 000,00 грн.;№ 0002 від 06.04.2009 року на суму 2 849,70 грн.;№ 0133 від 29.12.2008 року на суму 19 039,74 грн.;№ 0131 від 25.12.2008 року на суму 4 989,00 грн.: № 0103 від 12.11.2008 року на суму 27 531,90 грн.:№ 0099 від 28.10.2008 року на суму 1 141, 20грн.;№ 0008 від 05.05.2009 року на суму 23 632,44 грн.;№ 0007 від 05.05.2009 року на суму 5 707,14 грн.;№ 0004 від 15.04.2009 року на суму 4 608,00 грн.; № 0117 від 28.11.2008 року на суму 1 490,40 грн.;№ 0115 від 28.11.2008 року на суму 4 970,40 грн.;№ 0116 від 28.11.2008 року на суму 4 539,60 грн.;0018 від 08.07.2009 року на с уму 43 551,30 грн.;№ 0072 від 18.08.2008 року на суму 4 260,00 грн.;№ 0073 від 18.08.2008 року на суму 3 420,00 грн.;№ 068 від 08.08.2008 року на суму 4 910,04 грн.;№ 0074 від 19.08.2008 року на суму 42 371,58 грн.;№ 0067 від 05.08.2008 року на суму 4050 грн.; № 0081 від 25.09.2008 року на суму 225 00 грн.;№ 0075 від 02.09.2008 року на суму 6 258,00 грн.;№ 0080 від 25.09.2008 року на суму 1 080,00 грн.;№ 0078 від 25.09.2008 року на суму 4 881,48грн.;№ 0083 від 26.09.2008 року на суму 497,.64 грн.;№ 0079 від 25.09.2008 року на суму 4 976,64 грн.; № 0086 від 03.10.2008 року на суму 8 248,80 грн. № 0097 від 23.10.2008 року на суму 1 508,16 грн.; № 0098 від 28.10.2008 року на суму 1 072.80 грн.;№ 0114 від 26.11.2008 року на суму 1 200,00 грн.;№ 0104 від 17.11.2008 року на суму 8 088,00 грн.;№ 0062 від 21.07.2008 року на суму 40 553,84 грн.:№ 0058 від 11.07.2008 року на суму 33 063,30 грн.;№ 0059 від 11.07.2008 року на суму 2 914, 80 грн.;№ 0061 від 15.07.2008 року на суму 5 136, 00 грн.;№ 0050 від 03.07.2008 року на суму 3 931,00 грн.;№ 0065 від 29.07.2008 року на суму 1 862,94 грн.;№ 0064 від 28.07.2008 року на суму 3 360,00 грн.;№ 044 від 03.06.2008 року на суму 8 981.64 грн.;№ 0111 від 04.11.2008 року на суму 4 980,00 грн. (а.с.237-250 т.ІІІ, а.с.1-66 т. ІV). В свою чергу, ДП «МТП «Южний»прийняло зазначені у вказаних вище актах приймання-передачі та податкових накладних послуги та оплатило їх, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.67-197 т. ІV).

- TOB «Вилайн»на виконання господарських зобов'язань за рахунками № КЛ-СЧФ-016121 від 22.12.2010 року, № КЛ-СЧФ-016120 від 22.12.2010 року, № КЛ-СЧФ-016119 від 22.12.2010 року (а.с.198-200 т.ІV) поставило товар на загальну суму 14966,49 грн., що підтверджується: актами приймання: № 1250 від 31.01.2011 року; № 1251 від 31.01.2011 року; № 1252 від 31.01.2011 року та податковими накладними: № 609 від 19.01.2011 року на суму 4 990,69 грн.; № 857 від 26.01.2011 року на суму 4987,90 грн.; № 858 від 26.01.2011 року на суму 4 987,90 грн. (а.с.211-213 т. ІV). В свою чергу, ДП «МТП «Южний»прийняло зазначені у вказаних вище актах приймання-передачі та податкових накладних товар та оплатило його, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.214-216 т. ІV).

Таким чином, фактичне виконання умов договорів сторонами оформлено первинними документами належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

З огляду на вищезазначене, суд також вважає, що твердження представника відповідача стосовно нікчемності угод з контрагентами ПП «СВТО «СПЕЦПРОЕКТ», TOB «УНІВЕРСАЛ СЕРВІС УКРАЇНА», TOB «Виробничо-комерційною фірмою «МАРС», TOB «ВИЛАЙН»та ПП «ТЕХНОМАЙСТЕР» є помилковим та не відповідає дійсності.

Згідно з ч.1 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У ст. 67 Господарського кодексу України відображено, що відносини між підприємствами здійснюються на підставі договорів.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину (договору) має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Статтею 228 Цивільного кодексу Україну встановлює, що правочин, що порушує публічний порядок, тобто якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Крім цього, згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особам заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспарюваний правочин).

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

З огляду на вищезазначене суд погоджується з твердженням представника позивача, що правочин, укладений позивачем під час здійснення своєї господарсько-фінансової діяльності неможна вважати нікчемними, оскільки законом не встановлена його нікчемність. Крім цього, відсутнє рішення суду про визнання такої угоди недійсною.

Разом з тим, згідно зі ст.202 Цивільного кодексу України угода є вольовим актом, направленим на досягнення відповідного результату; угода може бути двосторонньою. Якщо угода є двосторонньою, то вона є договором. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України позивач є вільною особою щодо вибору свого контрагенту та визнанні умов договору.

Суд вважає зазначити, що відповідно до умов укладених договорів сторона не несе відповідальність за наслідки господарської діяльності контрагентів. На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Крім того, рішення Верховного суду України узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вищезазначене знайшло своє відображення у Постанові Верховного суду України по справі №21-47а10 від 31.01.2011 року, Постанові Верховного суду України по справі №21-573во10 від 01.06.2010 року.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час виникнення спірних правовідносин) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»встановлено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ, а саме: відсутність податкової накладної. Інших підстав для такого не включення у законодавстві не передбачено.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом-постачальником податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, і виходячи з нього визначати суму свого податкового зобов'язання з ПДВ за звітний період.

Пунктом 7.2.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкові накладні, перелік яких наведено вище, містять усі зазначені в законі обов'язкові реквізити, а тому суд вважає, що ДП «МТП «Южний»правомірно включило їх до реєстру отриманих податкових накладних, а тому є законними підстави для включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку.

Крім того, судом встановлено невідповідність суми завищення відємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року, яка у податковому повідомленні-рішенні №0000701530 від 18.07.2011 року становить 41392,67 грн., а у висновках акту перевірки - 39 740,14 грн.

Суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на те, що постачальниками визначені недостовірні відомості щодо розташування юридичних осіб, виходячи з наступного:

Так, відповідно до наказу ДПА України «Про порядок затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997р. № 165 у податковій накладній окремим рядком визначається місцезнаходження продавця.

При цьому згідно з ст. 93 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003р. № 3755-IV місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію TOB «Вилайн»(а.с.217 т. ІV) та витягу з ЄДРПОУ, з дати державної реєстрації TOB «Вилайн»та станом на 19.10.2010 року (а.с.218 т. ІV) місцезнаходженням юридичної особи зазначено: 65020, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, провулок Ляпунова, будинок 9, квартира 3. Також, відповідно до Свідоцтва № 23187620 про реєстрацію платника податку на додану зартість, виданого 22.07.2002р., TOB «Вилайн»зареєстровано як платник податку на додану вартість за адресою: 65020, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, провулок Ляпунова, будинок 9, квартира 3. (а.с.219 т. ІV)

Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію TOB «ВКФ «Марс»(а.с.220 т. ІV), довідки АА №091765 (а.с.221), місцезнаходженням юридичної особи зазначено: 65009, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вулиця Зоопаркова, будинок 25. Відповідно до Свідоцтва № 100230193 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого 22.09.1997 року., TOB «ВКФ «Марс»зареєстровано як платник податку на додану вартість за цією ж адресою.

Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію ПП «СВТО «Спецпроект»(а.с.223 т. ІV), довідки АА 093812 (а.с.224 т. ІV), Витягу з ЄДРПОУ (а.с.225 т.ІV) та станом на 12.08.2009 року місцезнаходженням юридичної особи зазначено: 65014, Одеська область, м. Одеса, вулиця Канатна, будинок 62, квартира 19. Відповідно до Свідоцтва № 23233781 про реєстрацію платника податку на додану вартість виданого 13.07.2006 року, ПП «СВТО «Спецпроект»зареєстровано як платник податку на додану вартість за цією ж адресою (а.с.226 т.ІV).

Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію TOB «Універсал Сервіс Україна»(а.с.227 т.ІV), довідки №8908виданої головним управлінням статистики в Одеській області (а.с.228 т.ІV)., місцезнаходженням юридичної особи зазначено: 65009, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вулиця Сонячна, будинок 5. Крім того, відповідно до Свідоцтва № 100083531 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого 13.07.2006 року, TOB «Універсал Сервіс Україна»зареєстровано як платник податку на додану вартість за адресою: 65009, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вулиця Сонячна, будинок 5 (а.с.229 т.ІV).

Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію ПП «Техномайстер»(а.с.230 т.ІV), Довідки № 25, виданої головним управлінням статистики в Одеській області (а.с.231 т.ІV), місцезнаходженням юридичної особи зазначено: 65481, Одеська область, м. Южне, пр-т Григорівського десанту, будинок 30, квартира 104. Відповідно до Свідоцтва №22082290 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого 26.04.2002 року, ПП «Техномайстер»зареєстровано як платник податку на додану вартість за такою ж адресою (а.с.232 т.ІV).

Таким чином, суд вважає, що усі контрагенти, якими були виписані податкові накладні, зареєстровані як платники податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість, вищевказані свідоцтва не анульовані та є чинними.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що перевіркою встановлено підтвердження податкового кредиту позивача належно оформленими податковими накладними, які згідно з Актом перевірки, було проаналізовано відповідачем. При цьому, відповідачем не проаналізовані первинні документи, надані позивачем протягом проведення перевірки, та не спростовано достовірність таких документів та відповідність їх законодавству. Наявність належним чином оформлених податкових накладних та первинних документів, які обґрунтовують відомості, викладені у податковій накладній є підтвердженням належного ведення бухгалтерського обліку позивача та дотримання вимог законодавства України при веденні господарської діяльності.

Відповідно доч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі не було надано доказів правомірності та обґрунтованості щодо складання висновку, викладеного в акті перевірки №287/15-3/4704790/29 від 23.06.2011 року, у звязку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ДП «МТП «Южний»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000701530 та №0000711530 від 18.07.2011 року, які винесені на підставі висновку вищезазначеного акту перевірки.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов державного підприємства «Морський торгівельний порт «Южний»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеси №0000701530 та №0000711530 від 18.07.2011 року.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 13 березня 2012 року.

Суддя Бутенко А.В.

.